Історія справи
Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №826/2441/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2019 року
Київ
справа №826/2441/16
провадження №К/9901/20592/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - заступник Голови - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенко Андрій Євгенович, про визнання протиправними та скасування рішень і наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів,, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року (суддя Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (судді Епель О.В., Карпушова О.В., Кобаль М.І.),
І. Суть спору
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУ НП), Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Подільське УП ГУ НП), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - заступник Голови - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві Крищенко Андрій Євгенович (далі - начальник ГУ НП Крищенко А.Є.), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ НП в частині включення начальника відділення поліції № 1 Подільського УП ГУ НП майора поліції ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;
визнати протиправними дії ГУ НП щодо проведення атестування ОСОБА_1;
визнати протиправним та скасувати висновок атестаційної комісії ГУ НП № 3 від 14 грудня 2015 року, який зазначений у розділі IV «Результати атестування» атестаційного листа ОСОБА_1 в частині зазначення « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийнятий відносно ОСОБА_1;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП від 15 січня 2016 року № 32 о/с в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 згідно з пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність);
обов'язати ГУ НП прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі, а саме на службі в поліції на посаді начальника відділення поліції № 1 Подільського УП ГУ НП;
стягнути з ГУ НП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 січня 2016 року по день фактичного поновлення на роботі.
2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на службу в органи поліції його прийняли безстроково, з присвоєнням спеціального звання та після проходження ним відповідної атестації, результати якої засвідчили його відповідність займаній посаді. Також зазначив, що законних підстав для повторної його атестації не було, тому таку провели неправомірно. Рішення Атестаційної комісії ГУ НП від 14 грудня 2015 року, на думку позивача, не відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція № 1465), зокрема воно є необ'єктивним, позаяк при його прийнятті не враховано позитивних результатів тестувань позивача на предмет знання законодавчої бази, загальних здібностей та навиків, відомостей з атестаційного листа, складеного безпосереднім керівником позивача та інші матеріали.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Суди встановили, що ОСОБА_1 з серпня 1995 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, в тому числі з вересня 2014 року - на посаді начальника 1-го відділення міліції (з обслуговування мікрорайону «Вітряні гори») Подільського районного управління головного управління МВС України в м. Києві.
4. У зв'язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ як юридичних осіб публічного права та утворенням територіальних органів Національної поліції України, наказом Головного управління МВС України у м. Києві від 06 листопада 2015 року № 1009 о/с, відповідно до пункту 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до пункту 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 року в запас Збройних Сил (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) до Національної поліції.
5. Наказом ГУ НП від 07 листопада 2015 року № 9 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділення поліції № 1 Подільського УП ГУ НП як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України в порядку переатестування відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
6. Згідно з наказом ГУ НП від 01 грудня 2015 року № 7 утворено та затверджено персональний склад атестаційних комісій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
7. 14 грудня 2015 року Атестаційна комісія ГУ НП за результатами атестування позивача прийняла рішення про невідповідність позивача займаній посаді, і рекомендувала звільнити його зі служби в поліції через службову невідповідність.
8. Це рішення (висновок) Атестаційної комісії позивач оскаржив до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону. 05 січня 2016 року апеляційну скаргу позивача на рішення Атестаційної комісії від 14 грудня 2015 року відхилили.
9. Наказом ГУ НП від 15 січня 2016 року № 32 о/с майора поліції ОСОБА_1 (М-092486), начальника відділення поліції № 1 Подільського УП, відповідно до пункту 5 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (через службову невідповідність) звільнено зі служби в поліції з 29 січня 2016 року, про що внесено запис до послужного списку.
10. Не погоджуючись з висновком Атестаційної комісії та наказом ГУ НП про звільнення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 20 жовтня 2016 року позовні вимоги задовольнив частково.
12. Визнав протиправними дії ГУ НП щодо проведення 14 грудня 2015 року атестування ОСОБА_1
13. Визнав протиправним та скасував рішення Атестаційної комісії № 3 ГУ НП від 14 грудня 2015 року, яким ОСОБА_1 визнано таким, що займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
14. Визнав протиправним та скасував накази ГУ НП від 15 січня 2016 року № 32 о/с та від 29 січня 2016 року № 63 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (М-092486), начальника відділення поліції № 1 Подільського УП ГУ НП, зі служби в поліції за статтею 77 частина перша підпункт 5 Закону № 580-VIII (через службову невідповідність).
15. Поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділення поліції № 1 Подільського УП ГУ НП.
16. Стягнув з ГУ НП на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 54424,89 грн.
17. Постанову в частині поновлення позивача на посаді начальника відділення поліції № 1 Подільського УП ГУ НП та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 6615,00 грн. суд першої інстанції допустив до негайного виконання.
18. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
19. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 грудня 2016 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
20. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на тому, що атестування позивача проведено безпідставно, під час цієї процедури не дотримано вимог Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465, відповідно висновки Атестаційної комісії ГУ НП про невідповідність позивача займаній посаді, та як наслідок звільнення на цій підставі позивача зі служби через службову невідповідність, є неправомірними.
IV. Касаційне оскарження
21. У касаційній скарзі ГУ НП, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
22. Свої вимоги мотивує, зокрема, тим, що атестування проведено правомірно, з дотриманням встановленої процедури і з підстав, визначених законом, тож висновки судів в цій частині помилкові.
23. Також відповідач зазначив, що вирішення питання про відповідність поліцейського займаній посаді віднесено до дискреційних повноважень атестаційної комісії, рішення якої є обов'язковим до виконання.
24. Атестаційна комісія, коли вирішувала питання про те, чи відповідає поліцейський займаній посаді, взяла до уваги усі відомості/обставини, які стосуються цього питання, надала їм всебічну і об'єктивну оцінку, відтак ухвалила своє рішення/висновок, на підставі якого керівництво ГУ НП видало наказ про звільнення із займаної посади. Тому, на думку відповідача, висновки судів про необґрунтованість та/чи необ'єктивність висновку атестаційної комісії щодо позивача є помилковими. Крім того твердить, що суди не повинні давати оцінку висновку атестаційної комісії, оскільки це є вручанням в повноваження цього органу. Також відповідач зауважив, що позивач самостійно зголосився проходити атестування, ніхто його до цього не змушував.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
25. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 580-VIII він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; частина 7 статті 15 та частина 5 статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
26. Закон № 580-VIII опублікували 6 серпня 2015 року та він набрав чинності 7 листопада 2015 року.
27. Між тим, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17- 18 розділу XI «Прикінцеві та Перехідні положення» цього Закону набрали чинності з 7 серпня 2015 року.
28. Відповідно до пунктів 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
29. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
30. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
31. Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема капітан міліції - капітан поліції.
32. Відповідно до статті 58 Закону № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
33. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
34. Відповідно до частини першої статті 57 Закону № 580-VIII атестування проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
35. Відповідно до частини другої, третьої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
36. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Положення аналогічного змісту містить пункт 3 Інструкції № 1465.
37. Відповідно до частини четвертої статті 57 Закону № 580-VIII рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
VІ. Висновки Верховного Суду
38. У цій справі встановлено, що позивача призначили на службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року за його згодою (відповідно до пунктів 9, 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 580-VIII) як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ в порядку переатестування.
39. З огляду на положення пункту 9 Прикінцевих і перехідних положень і статті 58 Закону № 580-VIII, а також з урахуванням змісту наказу ГУ НП від 07 листопада 2015 року № 9 о/с, позивача призначили на службу в органах поліції безстроково, а його кандидатура є такою, що відповідає займаній посаді.
40. Наведений у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII перелік підстав для атестування поліцейського є вичерпним. Кожна із цих підстав передбачає наявність передумов, які власне і визначають необхідність її проведення. Зокрема, атестування поліцейського для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність має ґрунтуватися на дійсних (об'єктивних) підставах так вважати, як-от: неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо. Наявність підстав для атестування слід з'ясовувати і обґрунтовувати щодо кожного поліцейського.
41. Колегія суддів погоджується з висновками судів, що атестування поліцейських (як колишніх працівників органів внутрішніх справ, так і тих, які вперше прийняті на службу безпосередньо в органи поліції) допускається виключно з підстав, визначених Законом № 580-VIIІ.
42. Судячи зі встановлених обставин цієї справи, передбачених у статті 57 Закону № 580-VIIІ підстав для атестування позивача не було. Зокрема, позивач не претендував на призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу (пункт 1 частини другої статті 57 Закону № 580-VIII), а доказів того, що стосовно нього існували обґрунтовані причини, які спонукали до вирішення питання про переміщення його на нижчу посаду через службову невідповідність чи для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність як підстав для атестування (пункти 2, 3 частини другої статті 57 Закону № 580-VIII) відповідач не надав, як і не повідомив про наявність таких передумов.
43. Покликання лише на мету атестування поліцейського, призначеного на посаду в органах поліції безстроково, але за відсутності для цього законних підстав, не доводить правомірності такого атестування.
44. Щодо висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, то в аспекті спірних правовідносин, враховуючи критерії атестації, визначені пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465, колегія суддів теж погоджується з висновками судів про те, що при прийнятті такого рішення/висновку Атестаційна комісія ГУ НП не в повній мірі з'ясувала всі істотні обставини, що мали значення для прийняття рішення.
45. Беручи до уваги встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних відносин, правильним, на думку колегії суддів, є висновок судів попередніх інстанцій про те, що атестація позивача відбулася з порушенням вимог Закону № 580-VIII.
46. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
47. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
48. З урахуванням наведеного, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
49. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
50. Зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець