Історія справи
Ухвала КАС ВП від 19.12.2019 року у справі №809/3330/14
ПОСТАНОВАІменем України19 грудня 2019 рокуКиївсправа №809/3330/14адміністративне провадження №К/9901/28359/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Олендера І. Я.,суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року (суддя Главач І. А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року (судді:Хобор Р. Б. (головуючий), Попко Я. С., Сеник Р. П. ) у справі № 809/3330/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", Івано-Франківської міської ради, третя особа - Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про стягнення простроченої заборгованості та пені,УСТАНОВИЛ:ІСТОРІЯ СПРАВИКороткий зміст позовних вимог
1. Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач, контролюючий орган, ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (далі - відповідач, КП "Івано-Франківськводоекотехпром"), Івано-Франківська міська рада (далі - відповідач), третя особа - Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - третя особа, УДКСУ у м. Івано-Франківську) про стягнення простроченої заборгованості у сумі 6 621 755,71 грн та пені у сумі 123 452,65 грн.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП "Івано-Франківськводоекотехпром" не в повному обсязі виконало зобов'язання щодо повернення коштів, отриманих за Угодами про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та № 28010-02/108 від14.09.2010, укладеними з Міністерством фінансів України у рамках спільних зі Світовим банком та Європейським банком реконструкції і розвитку проектів, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед державним бюджетом у сумі 3
836359,25 грн, з яких 61 852,18 грн нарахована пеня. У зв'язку з несвоєчасним поверненням КП "Івано-Франківськводоекотехпром" коштів, отриманих за субкредитними угодами, Міністерством фінансів України нараховано Івано-Франківській міській раді пеню у сумі 123 452,65 грн, оскільки остання виступає гарантом виконання КП "Івано-Франківськводоекотехпром" своїх зобов'язань за вказаними угодами. УДКСУ у м. Івано-Франківську на адресу контролюючого органу надіслало подання № 9.1,9.2 та 9.3 від 24.09.2014 щодо стягнення простроченої заборгованості підприємств-позичальників перед державним бюджетом за вказаними субкредитними угодами. 15.12.2014 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (від 11.12.2014), згідно якої просив стягнути з КП "Івано-Франківськводоекотехпром" 6 621 755,71 грн простроченої заборгованості за субкредитними угодами та з Івано-Франкіської міської ради 123 452,65 грн нарахованої пені (на підставі отриманих від УДКСУ у м. Івано-Франківську подань за № 11.1,11.2,11.3 від 27.11.2014).Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Стягнено з Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (76011, м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, 2, код ЄДРПОУ - 32360815) в дохід державного бюджету 6 621 755 (шість мільйонів шістсот двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн 71 коп простроченої заборгованості (рахунок 31137402002009, код бюджетної класифікації доходів 03511630, одержувач - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ - 37567646, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку - 820172). Стягнено з Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (76004, м. Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21, код ЄДРПОУ - 33644700) в дохід державного бюджету пеню у сумі 123 452 (сто двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн 65 коп (рахунок 31114105701028, код бюджетної класифікації доходів 21081000, одержувач - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ - 37567646, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку - 820172).4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючим органом було підтверджено належними та достатніми доказами наявність у відповідача заборгованості, а тому така підлягає стягненню.Короткий зміст вимог касаційної скарги5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Івано-Франківська міська рада подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10.12.2007 Міністерством фінансів України (Субкредитор), Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (Субпозичальник) укладено Угоду про субкредитування № 28000-04/207 про використання сум позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику (Проект розвитку міської інфраструктури) № 4869-UA від 26.05.2008). За умовами угоди про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 (пункт 2.1 Угоди) Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину коштів Позики у сумі, що включає одноразову комісію і не перевищує 7 170 000,00 дол. США (Субкредит) на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов'язується використовувати надані кошти у відповідності з умовами цієї Угоди, Угоди про позику, Угоди про виконання проекту, повернути отриману суму Субкредиту, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цієї Угоди.Субпозичальник погашає основну суму Субкредиту відповідно до графіку погашення, що міститься у додатку до цієї Угоди. У разі зміни графіку погашення позики, викладеного у Додатковій статті 3 Угоди про позику, відповідні зміни вносяться до графіку погашення Субкредиту, що оформлюється додатковою угодою до цієї Угоди. Погашення, обслуговування Субкредиту та сплата будь-яких платежів за цією Угодою здійснюється шляхом перерахування Субпозичальником гривневого еквіваленту відповідної суми у валюті Позики (за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів) на вказаний Субкредитором рахунок (пункти 5.1,5.7 Угоди).Субпозичальник зобов'язаний своєчасно здійснювати платежі в рахунок погашення боргу по основній сумі Субкредиту, комісійних по зобов'язаннях, відсотках, маржі та інших платежах, передбачених цією Угодою (підпункт 8.1.4 пункту 8.1 Угоди).За невиконання або неналежне виконання Субпозичальником своїх обовязків зі своєчасного повернення основної суми Субкредиту, сплати відсотків за користування ним та інших платежів за цією Угодою, Субпозичальник сплачує Субкредитору пеню з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який стягується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, в порядку, визначеному чинним законодавством України (пункт 14.2).
Засобом забезпечення виконання Субпозичальником своїх зобов'язань за цією Угодою є Договір гарантії, укладений між Міністерством фінансів України та Івано-Франківською міською радою, від 11.08.2008 № 28020-02/110 (пункт 6.1 Угоди).18.07.2008,25.05.2008 та 29.12.2009 сторонами Угоди укладено додаткові угоди до Договору про надання субкредиту за № 28000-04/207-1, № 28000-04/207-3, № 28000-04/207-2.Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами Угоди про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010, укладеної між Міністерством фінансів України (Субкредитор), Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (Субпозичальник) про використання сум позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику (Проект розвитку міської інфраструктури) № 4869-UA від 26.05.2008), Субкредитором рекредитовано Субпозичальнику частину коштів позики, включаючи одноразову комісію, у сумі, що не перевищує 1 456 298,70 дол. США.Засобом забезпечення виконання Субпозичальником своїх зобов'язань за цією Угодою є гарантія Івано-Франківської міської ради від 07.09.2010 № 1, надана Івано-Франківською міською радою Міністерству фінансів України.25.10.2011 та 21.11.2012 року Сторонами Угоди укладено додаткові угоди до Договору про субкредитування за № 28010-02/108-1 та №28010-02/108-2.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що КП "Івано-Франківськводоекотехпром" не в повному обсязі виконувало зобов'язання щодо повернення коштів, отриманих за Угодами про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та № 28010-02/108 від 14.09.2010, що призвело до утворення заборгованості перед державним бюджетом України.У зв'язку з неналежним виконанням КП "Івано-Франківськводоекотехпром" зобов'язань щодо повернення коштів, УДКСУ у м. Івано-Франківську надіслано контролюючому органу подання для ведення претензійно позовної роботи щодо стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за субкредитними угодами. Згідно подання УДКСУ у м. Івано-Франківську № 9.1 та № 9.3 від24.09.2014 станом на 01.09.2014 року КП "Івано-Франківськводоекотехпром" не повернуто кошти (позику), отримані за Угодами про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та № 28010-02/108 від 14.09.2010, у сумі 2 212 371,72 грн та 1 562 135,35 грн відповідно, а також нараховану пеню у загальній сумі
61 852,18грн. Згідно подання УДКСУ у м. Івано-Франківську № 10.1 та № 10.3 від 27.10.2014 станом на 27.10.2014 року КП "Івано-Франківськводоекотехпром" не повернуто кошти (позику), отримані за Угодами про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та № 28010-02/108 від 14.09.2010, у сумі 1 942 365,70 грн та 581 644,20 грн відповідно, а також нараховану пеню у загальній сумі 61 852,18 грн. Згідно подання УДКСУ у м. Івано-Франківську № 11.1 та № 11.3 від 27.11.2014 станом на27.11.2014 КП "Івано-Франківськводоекотехпром" не повернуто кошти (позику), отримані за Угодами про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та № 28010-02/108 від 14.09.2010, у сумі 3 957 543,03 грн та 2 326 858,46 грн відповідно, а також нараховану пеню у загальній сумі 337 354,22 грн.Крім того, відповідно до подань УДКСУ у м. Івано-Франківську № 9.2 від24.09.2014, № 10.2 від 27.10.2014 та № 11.2 від 27.11.2014 за Івано-Франківською міською радою залишається не погашеною пеня, нарахована Міністерством фінансів України у зв'язку з несвоєчасним поверненням КП "Івано-Франківськводоекотехпром" коштів за субкредитними угодами, у сумі 123 452,65 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення позивачем положень чинного законодавства, зазначає, що позивачем не було обґрунтовано з якої суми та з якого періоду Міністерством фінансів України нараховано пеня, а також вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень статей
3,
157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції), що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті
343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10.
Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):10.1. Підпункт 20.1.19 пункту 20.1 статті 20.Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених
Податковий кодекс України та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному
Податковий кодекс України та іншими законами України.10.2. Пункт 95.1,95.4 статті 95.Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.10.3. Пункт 1 підрозділу 10 Розділу ХХ:Встановити, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II
Податковий кодекс України.11.
Бюджетний кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):11.1. Частини третя, дев'ята статті 17.
Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом.Правочин щодо надання державної (місцевої) гарантії оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повні найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і кредитора (у разі гарантування виконання зобов'язань за кредитним договором); обсяг кредиту (позики); обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; умови настання гарантійного випадку; строк дії гарантії.Обов'язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії є укладення договору між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб'єктом господарювання про погашення заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за виконання гарантійних зобов'язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов'язання суб'єкта господарювання: внести плату за надання державної (місцевої) гарантії; надати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за гарантією; відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань; сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені; надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб'єкта господарювання на користь гаранта.Прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому
Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
12. Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174:12.1. Пункт 10.З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податковоїслужби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.12.2. Пункт 15.
Прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУОцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина
1 статті
341 Кодексу адміністративного судочинства України).14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та відповідачем, та зібраних судами на підставі статті
11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо правомірності позовних вимог ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" та Івано-Франківської міської ради, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на27.11.2014 КП "Івано-Франківськводоекотехпром" не повернуто кошти (позику), отримані за Угодами про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та № 28010-02/108 від 14.09.2010, у загальній сумі 6 284 401,49 грн (також нараховано пеню у загальній сумі 337 354,22 грн), тоді як згідно подань УДКСУ у м. Івано-Франківську № 9.2 від 24.09.2014, № 10.2 від 27.10.2014 та № 11.2 від27.11.2014 за Івано-Франківською міською радою залишається не погашеною пеня, нарахована Міністерством фінансів України у сумі 123 452,65 грн.У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, наявність вказаної непогашеної пені за Івано-Франківською міською радою, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.16. Щодо посилань відповідача, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано положень статей
3,
157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції), а саме, що вказані спірні правовідносини не є публічно-правовими та не носять публічного характеру у зв'язку з тим, що виникли з цивільно-правових відносин, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що такі правовідносини підлягають розгляду саме адміністративними судами, оскільки пунктом 1 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідні положення"
Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II
Податкового кодексу України.17. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми
Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року слід залишити без задоволення.19. Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина
1 статті
350 Кодексу адміністративного судочинства України).Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року у справі № 809/3330/14 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................І. Я. ОлендерІ. А. Гончарова
Р. Ф. Ханова,Судді Верховного Суду
Пошук
page
telegram
viber
youtube