Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.05.2018 року у справі №826/960/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/960/17

адміністративне провадження № К/9901/50929/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №826/960/17

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного підприємства "Максі Паритет", за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЬЮТОН", Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ-БАНК" - про застосування заходів реагування, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року, прийняте в складі головуючого судді Кузьменка В. А., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Файдюка В. В., суддів Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача за адресою: вулиця Попудренко, 52 у Деснянському районі міста Києва та визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 21 жовтня 2004 року №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПП "Максі Паритет" за адресою: вулиця Попудренко, 52 у Деснянському районі міста Києва.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ПП "Максі Паритет" у своїй діяльності допускає порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовано в акті перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 23 грудня 2016 року №29/417; у свою чергу виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, а позивач не довів наявність таких підстав для проведення перевірки. Також позивачем при призначенні та проведенні планової перевірки було допущено ряд порушень, що нівелюють всі наслідки проведення такої перевірки.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" регулює відносини в галузі оподаткування і не поширюється на проведення перевірок органами Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Тобто жодного мораторію на здійснення перевірок Державною службою України з надзвичайних ситуацій або їх територіальними органами станом на дату подання цього позову не було. Звертає увага на те, що зафіксовані порушення відповідачем не усунуто.

IV. Позиція інших учасників справи

7. Відповідач та треті особи подали до суду відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 13 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року.

9. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 05 травня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О. В. (головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Богданюк від 05 травня 2020 року №734/0/78-20.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 22 жовтня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом ГУ ДСНС від 15 листопада 2016 року №510 "Про проведення планових перевірок" наказано, у тому числі начальникам районних управлінь ГУ ДСНС, організувати та забезпечити проведення у грудні 2016 року планових перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з графіком (додатки 1-12). У додатку 3 до вказаного наказу зазначено про необхідність проведення перевірки ПП "Максі Паритет" за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, ступінь ризику високий, у термін 05-23 грудня 2016 року.

12. Деснянським районним управлінням ГУ ДСНС у місті Києві складено акт №29/417 за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПП "Максі Паритет" від 23 грудня 2016 року.

13. Як вбачається з акта перевірки, перевірено приміщення ПП "Максі Паритет" по вул. Попудренка, 52, м. Київ, як суб'єкта господарювання з високим ризиком від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, на підставі наказу ГУ ДСНС від 15 листопада 2016 року №510, у період з 22 грудня по 23 грудня 2016 року.

14. В акті перевірки зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме норм Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В2.5.-67:2013, ДБН В.2.2-9-2009, ДБН В.1.1-7-2002, зокрема: над дверима евакуаційних виходів не встановлені світлові покажчики "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; на шляхах евакуації на рівні 1-го поверху влаштовані турнікети; приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації; приміщення обладнані несертифікованими пожежними сповіщувачами; а приміщеннях із застосуванням комп'ютерної техніки не встановлені димові пожежні сповіщувачі; приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв'язком; сигнал від контрольно-приймального приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження; повітропроводи вентиляційної системи не виконані з класом вогнетривкості ЕІ-30; приміщення не забезпеченні первинними засобами пожежогасіння; не проведено технічне обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів; щомісячно не перевірено надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання; керівник та посадова особа, що згідно наказу призначена відповідальною за пожежну безпеку на об'єкті, не пройшли навчання та перевірку з питань пожежної безпеки; двері електрощитової, складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними з класом вогнестійкості ЕІ 30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО; допускається замикання евакуаційних дверей поверхів будівлі таким чином, що важко відчиняються двері; на проїздах й проходах будівлі встановлено паркани; не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок; не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів (кабелів) за підвісними стелями; в приміщеннях допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 метру від електроустаткування; у приміщеннях використовуються тимчасові дільниці електромережі з порушенням вимог ПУЕ; у приміщеннях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами); у приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи.

15. Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з цим позовом.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

16. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18. Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

19. Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

20. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно пункту 6 вказаного Положення ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Частина 12 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (від 05.04.2007 №877-V в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).

Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.

Згідно ч.4 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до ч.1, 2, 3 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За правилами ч.5 цієї статті перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Разом з тим, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

VІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

23. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, планова перевірка ПП "Максі Паритет" у межах спірних правовідносин повинна здійснюватись відповідно до річного або квартального плану, затвердженого органом державного нагляду (контролю) до 01 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу, на підставі відповідного наказу та посвідчення.

24. Разом з тим, з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII встановлено заборону у 2015 та 2016 роках на проведення перевірок контролюючими органами установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України, окрім як за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

25. При цьому, застосоване у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII поняття "контролюючі органи" стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно із Законом України від "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким визначено, що державний нагляд ( (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

26. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

27. З аналізу пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" ~law28~ можна дійти висновку, що обмеження, встановлені цим пунктом, не є зміною чи доповненням до ПК України, а застосоване в ньому поняття "контролюючі органи" стосується всіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з ~law29~.

28. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач належить до контролюючих органів, які мали у 2015-2016 роках право на проведення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за винятком випадків, визначених пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" ~law30~.

29. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2019 року в справі №465/6461/15-а, від 20 листопада 2019 року в справі №823/504/16.

30. Наведене спростовує доводи касатора про відсутність заборони у 2016 році щодо проведення перевірки стосовно підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень.

31. Між тим, судами не встановлено, а позивач не надав доказів, які б підтверджували, що ПП "Максі-Паритет" за попередній 2015 рік мало обсяг доходу більше 20 мільйонів гривень, а тому правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що перевірка позивача може бути проведена лише з дозволу Кабінету Міністрів України.

32. Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів наявність правових підстав для проведення перевірки відповідача, а його дії зі складання акта за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПП "Максі Паритет" від 23 грудня 2016 року не відповідають приписам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та є протиправними.

33. Протиправні дії ГУ ДСНС щодо призначення перевірки відповідача не можуть мати законних правових наслідків, зокрема щодо наявності підстав для звернення до суду з цим позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

34. Наведені обставини спростовують посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

35. Інші доводи касатора не впливають на правильне вирішення по суті цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.

36. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

37. У зв'язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

IХ. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року в справі №826/960/17 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко