Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.10.2020 року у справі №814/380/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 814/380/16

адміністративне провадження № К/9901/19880/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу №814/380/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 (суддя Желєзний І. В. ) та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 (головуючий суддя Федусик А. Г., судді: Шевчук О. А., Зуєва Л. Є.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" (далі також Товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі також ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2016 №0010212204 про визначення Товариству грошового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 365400,00грн.

Спір між сторонами виник на підставі висновків акту перевірки про: віднесення господарських операцій, здійснених в 2014 році між позивачем і AGROIL PTE.LTD. (Сінгапур) до "контрольованих"; виникнення у Товариства у зв'язку з цим обов'язку подати звіт про контрольовані операції за 2014 рік та порушення позивачем зазначеного обов'язку, що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, з яким позивач не погодився.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
28.09.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями, ДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі №814/380/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від
03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №814/380/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В. В.

Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 справу прийнято до провадження, касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні без повідомлення (виклику сторін) на 20.10.2020.

В обґрунтування касаційної скарги податковий орган посилається на те, що суди попередніх інстанцій у якості доказів прийняли листи AGROIL PTE.LTD, які підтверджують, що резидент республіки Сінгапур - AGROIL PTE.LTD. сплачує в Сінгапурі податок на прибуток за ставкою 17%, що на один відсотковий пункт нижче ніж в Україні. Крім того, позивачем надано повідомлення ЗАТ ELTOMA (SINGAPURE) PTE.LIMITED, посвідчене заступником голови Академії права Сінгапура, щодо особливостей податкового статусу у Сінгапурі. При цьому, судами залишено поза увагою та не надано оцінки вищезазначеним документам, які на думку відповідача, не можуть слугувати належними доказами, що посвідчують ставку податку на прибуток, оскільки складені контрагентом позивача та підприємством, що не має відношення до позивача, а не компетентним органом Республіки Сінгапур.

Відповідач наголошує, що відповідна довідка повинна бути видана компетентним органом іншої країни і належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. Крім того, необхідна довідка повинна бути подана у встановлені строки. У свою чергу, під час перевірки не виявлено факту подання довідки компетентного органу Республіки Сінгапур до центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику у строку до 01.05.2015, не надано таких доказів і під час розгляду справи. У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав заперечення ка касаційну скаргу, вказав, що вважає її необґрунтованою. Товариство зазначає, що позивачем надано відповідні дані, що підтверджують сплату AGROIL PTE.LTD в Сінгапурі податку на прибуток за ставкою 17%. З урахуванням підтвердженого факту сплати AGROIL PTE.LTD в Сінгапурі податку на прибуток за ставкою 17%, суди дійшли правильного висновку, що обов'язок резидента України подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в даному випадку відсутній. Позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 30.09.2015 по 06.10.2015 відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання перевірки дотримання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.

За результатом перевірки складено акт від 13.10.2015 №424/14-03-22-04/37585864, в якому визначено, що в період з 01.01.2014 по 31.12.2014 Товариством здійснено господарські операції з продажу продукції (олія соняшникова нерафінована для харчової промисловості, макуха з насіння соняшнику) підприємству AGROIL PTE.LTD. (Сінгапур) на загальну суму 55 442,497тис. грн. підприємству AGROIL PTE.LTD, яке є резидентом Республіки Сінгапур, яка внесена до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

Виходячи з цього, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про:

віднесення господарських операцій, здійснених в 2014 році між ТОВ і AGROIL PTE.LTD. (Сінгапур) до "контрольованих", на підставі підпункту 39.2.1.2 та підпункту 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України;

виникнення у Товариства, у зв'язку з цим, обов'язку подати звіт про контрольовані операції за 2014 рік згідно з підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України та порушення позивачем зазначеного обов'язку.

Висновки акту перевірки слугували підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 30.10.2016 № 0010212204, яким позивачу визначено грошове зобов'язання (штрафні (фінансові) санкції) у розмірі 365400,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом рішенням, Товариство звернулось до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що на території республіки Сінгапур встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), а саме ставки у розмірі: 17%, 10% та 5%. Водночас, справа містить листи, які підтверджують, що резидент республіки Сінгапур - AGROIL PTE.LTD. сплачує в Сінгапурі податок на прибуток за ставкою 17%, що на один відсотковий пункт нижче ніж в Україні. З наведеного вбачається, що позивачем надано відповідні дані, що підтверджують сплату AGROIL PTE.LTD в Сінгапурі податку на прибуток за ставкою 17%. Таким чином, враховуючи наявність підтвердженого факту сплати AGROIL PTE.LTD в Сінгапурі податку на прибуток за ставкою 17%, суди дійшли висновку, що обов'язок резидента України подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в даному випадку - відсутній.

Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Пунктом другим розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю трансфертним ціноутворенням" від 28.12.2014 №72-VII, який набрав чинності з
01.01.2015, встановлено, що звіт про контрольовані операції за 2014 рік подається до 01 травня 2015 року і формується з урахуванням норм статті 39 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.

Положеннями підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції Закону чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для цілей підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є, зокрема, господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені у підпунктах
39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року), на який посилається податковий орган як на підставу спірного податкового повідомлення-рішення, встановлено, що платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з підпунктом 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України у разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, у строки, визначені підпунктом 39.4.2 цієї статті для подання звіту про контрольовані операції.

У справі, що розглядається, склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про невиконання платником податку обов'язку в частині подання Звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

Наявність у резидента обов'язку щодо подання Звіту про контрольовані операції за 2014 рік обумовлена наявністю сукупності обставин, а саме: однією з сторін таких операцій має бути нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні; загальна сума операцій платника податків з кожним контрагентом-нерезидентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

Законодавчо визначеною підставою звільнення особи від обов'язку подання такого Звіту є надсилання суб'єктом господарювання довідки до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, за умови, що в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку).

Форма довідки Податковим кодексом України не передбачена. Така довідка має бути видана компетентним органом іншої країни (наприклад, податковим органом чи Міністерством фінансів) і належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. Водночас законодавець визначив вимоги, які висуваються до змісту такої довідки та строки її подання. Інформація, наведена в довідці, має підтверджувати обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), а сама довідка повинна подаватися до уповноваженого органу у строки, визначені підпунктом 39.4.2 цієї статті для подання звіту про контрольовані операції, тобто до 01 травня року, наступного за звітним.

Слід врахувати, що з аналізу наведених положень можна дійти висновку, що в разі якщо на території держави контрагента (нерезидента) встановлено кілька ставок податку (корпоративного податку), резидентом України подається відповідна довідка, яка підтверджує обрану контрагентом останнього ставку податку.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні" від 25.12.2013 №1042-р Республіка Сінгапур включена до переліку держав, у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. Як вбачається, що на території республіки Сінгапур встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), а саме ставки у розмірі: 17%, 10% та 5%.

Судами попередніх інстанцій прийнято до уваги листи AGROIL PTE.LTD. від
17.02.2015,20.08.2015,07.04.2016, які підтверджують, що резидент республіки Сінгапур - AGROIL PTE.LTD. сплачує в Сінгапурі податок на прибуток за ставкою 17%, що на один відсотковий пункт нижче ніж в Україні. Позивачем надано повідомлення зареєстрованої у Сінгапурі Закритої акціонерної компанії ELTOMA (SINGAPURE) PTE.LIMITED від 28.04.2016, посвідчене 03.05.2016 заступником голови Академії права Сінгапура, щодо особливостей податкового статусу у Сінгапурі.

Згідно з зазначеним повідомленням у Сінгапурі податок на прибуток компаній було встановлено на рівні 17% починаючи з 2010 звітного року. Також зазначено, що "всі доходи, одержувані компаніями в Сінгапурі, оподатковуються за єдиною ставкою 17%. Така сама податкова ставка діяла у 2014 та 2015 роках".

У даній справі податковий орган вказував, проте судами залишено поза увагою, що довідка, яка б відповідала вимогам, наведеним у підпункті 39.2.1.3 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, позивачем до Державної фіскальної служби України не подавалась, відтак підстави для звільнення суб'єкта господарювання від обов'язку щодо подання Звіту про контрольовані операції за 2014 рік відсутні.

Крім того, податковий орган зазначав, що позивач почав вживати заходи щодо отримання інформації про ставку податку на прибуток у серпні 2015 року. Тобто, після встановленого підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України строку. При цьому, AGROIL PTE.LTD. самостійно визначає, що у разі необхідності може надати отриману від офіційних органів Республіки Сінгапур інформацію про ставку податку.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не здійснили комплексне дослідження доказів, неправильно застосували норми права у їх системному тлумаченні, передбачені вимоги процесуального законодавства не виконано, не надано оцінку доводам сторін з урахуванням принципу рівності та змагальності, обставини справи встановлено неповно, не досліджено доказів які мають першочергове значення для встановлення достовірних обставин, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє суд касаційної інстанції можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи. З оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами здійснено належну оцінку як поданих позивачем доказів на підтвердження своєї правової позиції, так доводам і документам відповідача, якими останній підтверджував мотиви прийняття рішення та його законність.

Відповідно до статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 340, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі №814/380/16 скасувати.

Справу №814/380/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду