Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року

Київ

справа №820/6686/16

адміністративне провадження №К/9901/34299/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 (суддя Зінченко А.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 (судді Старосуд М.І., Яковенко М.М., Лях О.П.)

у справі № 820/6686/16

за позовом Самозайнятої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_2

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року приватний нотаріус ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Центральна ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.11.2016 року № Ф-76, винесену Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області та визнати протиправним та скасувати рішення №0004191304 від 23.11.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, винесене Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-76 від 23.11.2016 та рішення від 23.11.2016 № 0004191304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано положення підпункту 3 пункту 5 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 за якими платники, визначені підпунктом 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При цьому враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток). Положення цієї інструкції є спеціальними та підлягають застосуванню. Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток) зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом якого він отриманий.

Позивач в письмових заперечення проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними,обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проводить незалежну професійну нотаріальну діяльність, є приватним нотаріусом, здійснює нотаріальну діяльність та перебуває на податковому обліку у Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області.

На підставі наказу № 1104 від 09.09.2016 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо обчислення та сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки № 4282/20-30-13-04/НОМЕР_2 від 04.11.2016 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 щодо обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015».

Згідно висновків акту перевірки, звітність платником єдиного внеску була надана з порушенням пунктом 5 частини 3 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». За результатами чого було донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 77 050,59 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем сформовано та винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-76 від 23.11.2016 на суму 77050,59 грн. та рішення № 0004191304 від 23.11.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7705,06 грн.

Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).

За положеннями пункту п'ятого частини першої статті 4 цього Закону позивач є платником єдиного внеску, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, а саме займається нотаріальною діяльністю.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464 ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах четвертому і п'ятому частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Відтак, вказаною нормою встановлюються особливості сплати єдиного внеску для різних платників, перелік яких визначений у статті 4 Закону № 2464.

З огляду на системний аналіз наведених норм, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Спір виник внаслідок того, що податковим органом обчислення єдиного внеску проведено без врахування звітного періоду встановленого для позивача, як самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність (приватний нотаріус). При визначенні бази для нарахування єдиного соціального внеску контролюючим органом порушені вимоги підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону № 2464.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 820/6686/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко