Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року

Київ

справа №804/11685/14

адміністративне провадження №К/9901/6531/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 (головуючий суддя: Кальник В.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (головуючий суддя: Панченко О.М., судді: Чередниченко В.Є., Коршун А.О.)

у справі № 804/11685/14

за позовом Приватного підприємства фірми «ОЛБІ»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма «ОЛБІ» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просило: визнати протиправними дії ДПІ щодо невизнання податкових декларацій з ПДВ за лютий-грудень 2010 року податковою звітністю; визнати податкові декларації з ПДВ за лютий-грудень 2010 року податковою звітністю, що подані у день її фактичного отримання ДПІ; зобов'язати ДПІ прийняти податкові декларації з ПДВ за лютий-грудень 2010 року, які оформлені згідно діючого законодавства; зобов'язати ДПІ відобразити податкові декларації з ПДВ за лютий-грудень 2010 року в картці особового рахунку позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ щодо невизнання податкових декларацій з ПДВ за лютий-грудень 2010 року податковою звітністю; зобов'язано ДПІ прийняти податкові декларації з ПДВ за лютий-грудень 2010 року датами їх фактичного отримання контролюючим органом; зобов'язано ДПІ відобразити показники податкових декларацій з ПДВ за лютий-грудень 2010 року в картці особового рахунку ПП фірми « ОЛДІ»; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: підпункту 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ), пункту 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК). За доводами касаційної скарги, судові рішення першої та апеляційної інстанції, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що привело до неправильного вирішення спору, так як судами було дано не правильну оцінку недолікам поданих позивачем податкових декларацій.

У поданих запереченнях на касаційну скаргу, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну, судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивачем було направлено поштою до ДПІ податкові декларації з ПДВ з додатками до них за лютий-грудень 2010 року.

Листами №76019/10/28-219 від 31.12.2010, №612/10/28-219 від 06.01.2011, №2525/10/28-219 від 21.01.2011, №4716/10/2/222 від 03.02.2011 ДПІ повідомило позивача про невизнання вищезазначених поданих податкових звітів як податкових декларацій та запропоновано позивачу подати нові, оформлені згідно чинного законодавства.

При цьому податкові декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року згідно з листом №76019/10/28-219 від 31.12.2010 року, заповнена в супереч нормам пункту 4.1.2 розділу 4 та пункту 4.3 розділу 4 Порядку заповнення та подання декларацій з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982, зокрема через відсутність додатків 2. Відповідно до листа №612/10/28-219 від 06.01.2011 року податкові декларації заповнені в супереч нормам пунктів 48.3, 48.7 ст.48 ПК - відсутня назва податкової інспекції, до якої подається декларація. Листом №2525/10/28-219 від 21.01.2011, з посиланням на пункт 48.7 ст. 48 та пункт 49.8 ст. надіслані поштою податкові декларації з ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2010 року не визнані як податкові, оскільки відсутні обов'язкові реквізити: номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Згідно листа №4716/10/2/222 від 03.02.2011 ДПІ, посилаючись на норми пункту 48.7 ст. 48 та пункту 49.8 ст. 49 ПК, повідомило позивача, що надіслані поштою податкові декларації з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року не визнані як податкові декларації через відсутність назви податкової інспекції, до якої подається декларація.

Відповідно до частини 1 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Частиною 5 цього підпункту встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (підпункт «ї» підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181).

За встановлення у судовому процесі обставин, що подані позивачем податкові декларації з ПДВ за лютий-грудень 2010 року містили всі обов'язкові реквізити, встановлені правовими нормами щодо форми і змісту податкової декларації з податку на додану вартість, підписані відповідними посадовими особами, скріплені печаткою Приватного підприємства фірма «ОЛБІ», суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний та обґрунтований висновок, що відмова ДПІ у прийнятті декларацій є протиправною.

Доводи, наведені ДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

У силу норм частини 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні позову перегляду не підлягають.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко