ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 червня 2018 року

справа №814/1698/16

адміністративне провадження №К/9901/41710/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у складі судді Марича Є.В. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у складі колегії суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шеметенко Л.П. у справі № 814/1698/16, за позовом Публічного акціонерного товариства «Юженергобуд» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Юженергобуд» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 серпня 2016 року №0000141400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 10 342 961 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 5171480 грн 50 коп. та від 04 серпня 2016 року №0000151400, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 063 487 грн, з мотивів протиправності їх прийняття.

29 травня 2017 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 15 серпня 2017 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, позов Товариства задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 03 серпня 2016 року №0000141400 та від 04 серпня 2016 року №0000151400.

22 липня 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити повністю.

Податковий орган доводить порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке полягає у неповноті дослідження та оцінки діянь осіб, встановлених вироком у кримінальній справі стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптметхім-2015» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСВ-Енергопроммонтаж».

Крім того, відповідач доводить нереальність господарських операцій покладених в основу формування податкового кредиту за тринадцятьма контрагентами, неможливість виконання операцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Ред Алкер» за сукупністю обставин та пояснення керівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Імпорт Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Парт Люкс» про те, що вони не мають відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.

16 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №814/1698/16 з Миколаївського окружного адміністративного суду.

01 грудня 2017 року справа № 814/1698/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справу № 814/1698/16 передано до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду позивачем не наданий. Товариством надані тридцять клопотань про прискорення розгляду справи на адресу Вищого адміністративного суду України, які долучені до матеріалів справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за кодом 04630809, перебуває на податковому обліку з 02 вересня 1993 року, є платником податку на додану вартість з 24 липня 1997 року.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди серпень-жовтень 2013 року, квітень 2014 року, червень 2014 року, серпень-грудень 2015 року, квітень 2016 року по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю «Висотпромспецсвіс» за період серпень-жовтень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Техностиль 2000» за квітень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Вест Груп» за червень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Екостар Мк ЛТД» за жовтень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТП Харелектробуд» за вересень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Констракшн» за період жовтень - листопад 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кріс-Трейд» за серпень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Імпорт-Сервіс» за листопад 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Парт Люкс» за вересень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптметхім-2015» за грудень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ред Алерт» за грудень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСВ-Енергопроммотаж» за грудень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Скломаркет» за грудень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітіпрайс» за квітень 2016 року та контрагентами покупцями, за результатами якої складено акт перевірки від 19 липня 2016 року №9/14-09-14-01/04630809 (далі - акт перевірки).

Розділом першим акту перевірки вказано про проведення перевірки на підставі наказу керівника податкового органу відповідно до положень підпункту 78.1.4 пункту 78.1 та пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України.

03 серпня 2016 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000141400, яким за порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 кодексу Товариству збільшено суму податкового зобов'язання у розмірі 10342961 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 5171480 грн 50 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

04 серпня 2016 року згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України відповідно до підпунктів 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення - рішення №0000151400, яким за порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 цього кодексу Товариству завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 063 482 грн у тому числі серпень, вересень, грудень 2015 року, квітень 2016 року.

Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у заниженні Товариством податку на додану вартість внаслідок завищення податкового кредиту за квітень 2014 року, червень 2014 року, серпень-грудень 2015 року, квітень 2016 року (восьми звітних податкових періодів) та завищенні залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за серпень, вересень, грудень 2015 року та квітень 2016 року.

Оцінюючи податкове повідомлення рішення від 04 серпня 2014 року суди виходили із складу податкового правопорушення, яке полягає у завищенні Товариством як платником податку на додану вартість та зменшенні залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду з врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 1 063 482 грн за низкою контрагентів, взаємовідносини з якими були предметом документальної позапланової виїзної перевірки.

Суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, використали та оцінили висновки цього акту перевірки Товариства по суті. Саме на підставі фактичних обставин справи Суд перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що посилання на положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу перевірки, передбачає обставини коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Актом перевірки та долученими до матеріалів справи матеріалами податковим органом не доведено дотримання вимог цього підпункту, так само як і не доведено дотримання вимог пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України при її проведенні. Разом із тим, відсутність серед підстав позову заявленого позивачем посилання на ці підстави унеможливлює їх розгляд та оцінку на стадії касаційного перегляду.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності здійснення позивачем із його контрагентами господарських договорів, в межах яких позивачем отримано товар (продукцію) та послуги з будівельно-монтажних, а також подальше їх використання у господарській діяльності Товариства. Здійснивши аналіз фактичних обставин справи та норм податкового законодавства покладених в основу збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення цього податку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність у позивача необхідних умов для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість за фактом придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, до складу податкового кредиту відповідних звітних податкових (періодів).

Обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції та робіт.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення по всім без виключення контрагентам, взаєморозрахунки з якими були предметом перевірки, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлена судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), робіт та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд вважає неприйнятними посилання відповідача на інформацію з матеріалів досудового розслідування порушеного 13 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, як на доказ податкового правопорушення, з огляду на те, що зазначена інформація не утримує в собі посилання про вчинення дій або підпису первинних документів або взагалі будь-яку участь у здійсненні господарських операцій певних осіб, які мають відношення до контрагентів позивача.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вирок Орджонікідзевсього районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року у справі №35/13457/16-к, яким Папенко В.В визнано винним у вчиненні злочинів передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, з мотивів відсутності обставин, які не потребують доказування та впливають на оцінку спірних правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптметхім-2015».

Судами попередніх інстанцій досконально досліджено всі наявні в матеріалах справи первині документи та встановлено, що громадянин Папенко В.В. жодного з них не підписував, таким чином вищевказаний вирок від 20 лютого 2017 року у справі №35/13457/16-к не може впливати на правомірність господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Суд вважає, що у даній справі відсутні обставини звільнення від доказування, за загально правовим процесуальним принципом преюдиції в розумінні частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), у першому випадку кримінальне провадження не закінчено, у другому, дії або бездіяльність особи щодо якої ухвалений вирок в питаннях вчиненого діяння певною особою, відсутнє.

Відтак, на момент укладення договорів, їх виконання та відображення наслідків в документах бухгалтерського та податкового обліку та на час розгляду справи у судах всіх інстанцій контрагенти позивача повною мірою мали всі повноваження для реалізації загальної та спеціальної право дієздатності в межах податкових правовідносин.

Суд зазначає, що касаційною скаргою відповідача не обґрунтовано того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 814/1698/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер