Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 травня 2018 року

справа №826/20171/16

адміністративне провадження №К/9901/46900/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року у складі судді Федорчука А.Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів Костюк Л.О., Карпушової О.В., Кучми А.Ю. у справі № 826/20171/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (надалі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (надалі - перший відповідач, митний орган), Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (надалі - другий відповідач, Держказначейська служба), в якому просило суд визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо неповернення Товариству суми надміру сплачених грошових зобов'язань в загальному розмірі - 2 968 890,34 грн на підставі заяв Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» від 08 серпня 2016 року №543/4-16ц, від 08 серпня 2016 року №546/4-16ц, від 08 серпня 2016 року №544/4-16ц, від 08 серпня 2016 року №545/4-16ц, від 08 серпня 2016 року №542/4-16ц, від 04 серпня 2016 року №520/4-16ц, від 12 липня 2016 року №469/4-16ц, від 04 серпня 2016 року №521/4-16ц, від 12 серпня 2016 року №574/4-16ц, від 15 серпня 2016 року №589/4-16ц, від 09 серпня 2016 року №549/4-16ц, від 04 серпня 2016 року №522/4-16ц;

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства через Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі - 2 041 112,11 грн., суму надміру сплачених грошових зобов'язань з мита в розмірі - 927 778,23 грн.

01 серпня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність першого відповідача стосовно неповернення Товариству суми надміру сплачених грошових зобов'язань в загальному розмірі - 2968890,34 грн на підставі заяв Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» від 08 серпня 2016 року №543/4-16ц, від 08 серпня 2016 року №546/4-16ц, від 08 серпня 2016 року №544/4-16ц, від 08 серпня 2016 року №545/4-16ц, від 08 серпня 2016 року №542/4-16ц, від 04 серпня 2016 року №520/4-16ц, від 12 липня 2016 року №469/4-16ц, від 04 серпня 2016 року №521/4-16ц, від 12 серпня 2016 року №574/4-16ц, від 15 серпня 2016 року №589/4-16ц, від 09 серпня 2016 року №549/4-16ц, від 04 серпня 2016 року №522/4-16ц; зобов'язано митний орган підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме зобов'язано Одеську митницю Державної фіскальної служби на підставі заяви Товариства підготувати висновок про повернення Приватному акціонерному товариству «Індустріальні та дистрибуційні системи» (код ЄДРПОУ 24364528, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд.9, корпус 5, офіс 501; отримувач: ПрАТ «ІДС», код ЄДРПОУ 24364528, банк: казначейство України (ел.адм.подат.), МФО: 899998, р/р 37516000035527) з Державного бюджету надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 2 041 112, 11 грн та грошових зобов'язань з мита в розмірі 927 778, 23 грн та подати його до Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. В решті позовних вимог відмовлено.

02 квітня 2018 року митним органом подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій посилаючись на необґрунтованість судових рішень, внаслідок неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Скаржник наголошує на безпідставному виходу судом першої інстанції за межі заявлених позовних вимог в частині стягнення на зобов'язання, що є порушенням частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції.

Заявлені до відшкодування суми коштів з податку на додану вартість та грошових зобов'язань з мита не можна вважати з огляду на положення статей 43, 200 Податкового кодексу України надмірно сплаченими платежами, окрім того повернення таких коштів декларанту здійснюється в порядку та на умовах, що встановленні у статі 301 Митного кодексу України, статті 45 Бюджетного кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстрованого Міністерством юстиції України 25 вересня 2017 року за №1097/14364 (далі - Порядок № 618), позивачем не доведено відсутність у нього податкового боргу, як обов'язкового елементу можливості здійснення такого повернення.

04 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано із Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 826/20171/16.

Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, не скористався, що не є перешкоджає розгляду та вирішенню справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону вони відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство в 2015 році імпортувало товари (мінеральна вода торгової марки «Боржомі»), при визначенні митної вартості позивачем застосовано перший метод - за ціною договору (контракту) щодо оцінюваних товарів.

Однак, митним органом складено картки відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів.

Першим відповідачем не заперечувалось, що імпорт товару здійснено зі сплатою митних платежів за визначеною митним органом митною вартістю.

В подальшому рішення про коригування митної вартості та картки відмови митного органу оскаржено в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року у справі №826/13639/15 зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року скасовано рішення про коригування від 01 квітня 2015 року №5000040403/2015/000001/2 та картка відмови від 01 квітня 2015 року №500040403/2015/00002.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року у справі №826/13835/15, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 02 квітня 2015 року №500040403/2015/000002/2 та картка відмови від 02 квітня 2015 року №5000040403/2015/00003.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2016 року у справі №826/16374/15 скасовано рішення про коригування митної вартості від 30 квітня 2015 року №500040403/2015/000006/2 та картка відмови від 30 квітня 2015 року №5000040403/2015/00007.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року у справі №826/16378/15, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 29 квітня 2015 року №500040403/2015/000004/2 та картка відмови від 29 квітня 2015 року №5000040403/2015/00005.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року у справі №826/23423/15, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 22 червня 2015 року №500040403/2015/000013/2 та картка відмови від 22 червня 2015 року №5000040403/2015/00018.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року у справі №826/22558/15 скасовано рішення про коригування митної вартості від 25 травня 2015 року №500040403/2015/000009/2 та картка відмови від 25 травня 2015 року №5000040403/2015/00011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2016 року у справі №826/24544/15, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 01 липня 2015 року №500040403/2015/000016/2 та картка відмови від 01 липня 2015 року №5000040403/2015/00022.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року у справі №826/25023/15, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 10 липня 2015 року №500040403/2015/000017/2 та картка відмови від 10 липня 2015 року №5000040403/2015/00023.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2016 року у справі №826/25025/15, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 12 липня 2015 року №500040403/2015/000018/2 та картка відмови від 12 липня 2015 року №5000040403/2015/00024;

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року у справі №826/26092/15, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 27 липня 2015 року №500040403/2015/000021/2 та картка відмови від 27 липня 2015 року №5000040403/2015/00027.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року у справі №826/4115/16, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 24 грудня 2015 року №500040403/2015/000106/2 та картка відмови від 24 грудня 2015 року №5000040403/2015/00113.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2015 року у справі №826/16377/15, зі змінами відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року скасовано рішення про коригування митної вартості від 30 квітня 2015 року №500040403/2015/000005/2 та картка відмови від 30 квітня 2015 року №5000040403/2015/00006.

Враховуючи вказані рішення судів, позивач звернувся до митного органу з письмовими заявами про повернення надміру сплачених митних платежів, сплачених на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості.

Першим відповідачем надано відповіді, відповідно до яких зазначено, що з метою завершення процедури контролю правильності визначення митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митницею вжито заходів з підготовки запиту до уповноваженого органу іноземної держави щодо надання документально підтвердженої інформації про автентичність документів, поданих митниці для підтвердження митної вартості товарів, заявлених за спірними митними деклараціями.

Після надходження та в залежності від змісту отриманої відповіді від уповноваженого органу іноземної держави, митницею будуть вжиті заходи відповідно до положень Митного та Податкового кодексів України, зокрема, ініціювання проведення документальної невиїзної перевірки платника податків відповідно до положень частини другої статті 351 Митного кодексу України.

Зазначені фактичні обставини встановлені судами попередніх інстанції не є спірним між сторонами.

Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги, Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають вимогам законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлений факт належного звернення позивача у встановленому порядку та за наявності передбачених законом підстав до митного органу для повернення з Державного бюджету України сплачених платежів під час митного оформлення товарів за розміром визначених митним органом, визначення якого в судовому порядку визнано протиправним. Зазначене, є обумовленою законом обставиною, яка вказує на те, що переплачені суми коштів з податку на додану вартість та митних платежів, є надмірно сплаченими сумами, які виникли за рахунок неправомірного обчислення з боку першого відповідача вартості товару ніж ті, які були задекларовані та підлягали до сплати Товариством. Доводи скаржника, що заявлені до відшкодування кошти не можна вважати надмірно сплаченими, є безпідставними. З огляду на положення пункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку в цій частині.

Порядок і умови повернення платежів декларанту встановлені статтею 301 Митного кодексу України 2012 року, статтею 43 Податкового кодексу України і статтею 45 Бюджетного кодексу України, положення яких вимагають дотримання певної процедури. Така процедура передбачена Порядком №618, який є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню у межах спірних правовідносин відповідно до положень частини другої статі 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства (пункт 8 Порядку № 1146).

Отже, судами попередніх інстанції обґрунтовано констатовано, що необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Наявність боргу перед бюджетом, судами попередніх інстанції не встановлена.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року по справі № 21-207а14, згідно якої в разі, якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Вирішуючи спір у спосіб, визначений судом першої інстанції, висновки якого підтримані судом апеляційної інстанції, узгоджуються з вимогами законодавства. Доводи скаржника в частині щодо порушення вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України та безпідставного виходу за межі заявлених позивачем вимог про стягнення надмірно сплачених коштів, є неспроможними.

При розгляді та вирішенні справи суди попередніх інстанцій надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам. Жодні доводи скаржника не спростовують правильності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень.

Суд касаційної інстанції визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм належну правову оцінку на підставі норм закону.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 826/20171/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер