Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №826/10001/17

адміністративне провадження №К/9901/36184/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Калініна О.С.,

учасники справи:

представник позивача - Байда О.В.,

представник відповідача - Берегова А.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія Абсолют фінанс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2017 року (суддя - Смолій І.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (судді: Степанюк А.Г. (головуючий), Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі №826/10001/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют фінанс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют фінанс" (далі - позивач, ТОВ "Фінансова компанія Абсолют фінанс") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 липня 2017 року №0032061404.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність обов'язку використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем всупереч вимог чинного законодавства не було забезпечено обов'язку з використання у своїй діяльності реєстраторів розрахункових операцій.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Рішення суду першої інстанції змінено, шляхом зазначення, що підстави для відмови у задоволенні позовних вимог викладені у мотивувальній частині даної постанови.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що суб'єкти господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій, що всупереч вимогам податкового законодавства не дотримано позивачем.

Не погодившись із судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» подало касаційну скаргу де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія Абсолют фінанс".

У касаційній скарзі позивач посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз судами обставин справи та оцінку поданих доказів, не врахування судами шестимісячного строку набрання чинності положеннями абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року №502 (далі - Інструкція № 502), який обраховується з моменту затвердження органами доходів і зборів Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Також позивач звертає увагу, що наказ Державної фіскальної служби України від 16 червня 2016 року №535, яким затверджено такий реєстр, втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 28 вересня 2016 року №813, а тому, на думку позивача, станом на момент проведення перевірки було відсутнє правове регулювання відносин щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні купівлі-продажу валюти. Крім того, позивач у касаційній скарзі вказав, що висновки контролюючого органу щодо невідповідності фактичного залишку суми коштів в касі даним звіту є помилковими та не в повній мірі дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.

Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» є фінансовою компанією, яка здійснює валютні операції на підставі Генеральної ліцензії Національного Банку України від 1 серпня 2016 року №196.

Уповноваженими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку Черкаського відділення №5 ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» (адреса: м. Черкаси, б-р. Шевченка, 205) з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт від 16 червня 2017 року №22/23/23/14/36060724, яким встановлено: проведення розрахункової операції - купівлі іноземної валюти на суму 50 доларів США (еквівалент 1 302,05 грн), без застосування реєстратора розрахункових операцій та роздрукування відповідного розрахункового документа; проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у період з 21 квітня 2017 року по 1 червня 2017 року без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 1 321 787,00 грн (купівля - 665 435,00 грн, продаж - 656 652,00 грн); невідповідність коштів у сумі 11 821,22 грн (сума коштів по Х-звіту №0011 від 7 червня 2017 року становить 88 727,78 грн, а фактична сума на час перевірки складала 100 549,00 грн), що свідчить про порушення позивачем пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0032061404 від 3 липня 2017 року, яким до ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1,00 грн.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог законодавства щодо не проведення розрахункової операції з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та не видачі розрахункового документа встановленого зразка на повну суму операції, що стало наслідком прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція -це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Контролюючим органом застосований штраф до позивача на підставі пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за не проведення розрахункової операції при здійсненні операцій з купівлі - продажу іноземної валюти через РРО, при цьому, факт купівлі-продажу іноземної валюти встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки, про що свідчить акт перевірки, а також пояснення касира та квитанція про здійснення валютно-обмінної операції на суму 1 302,50 грн. Крім того, наявність факту купівлі-продажу іноземної валюти без використання РРО позивачем не заперечувалось та не спростовано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2).

Згідно статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється органами доходів і зборів за погодженням з Національним банком України.

Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 (далі - Положення №547), суб'єкти господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про існування нормативно закріпленого обов'язку у суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій, а отже, зважаючи наявність виданої Національним банком України Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 1 серпня 2016 року №196, яка надає ТОВ «ФК «Абсолют фінанс» право здійснення діяльності з обміну валют та переказу коштів, у позивача наявний і обов'язок застосування реєстраторів розрахункових операцій у своїй діяльності.

Абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 року №502 (далі - Інструкція №502) визначено, що фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу, зокрема, після реєстрації РРО в органі доходів і зборів.

При цьому, у примітці до вказаної норми закріплено, що даний абзац набирає чинності через шість місяців із дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти згідно з постановою Національного банку №983 від 29 грудня 2015 року.

Наказом ДФС України від 16 червня 2016 року №535, який оприлюднений 21 червня 2016 року, затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, в пункті 71 глави 9 «Спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти» визначено реєстратор розрахункових операцій моделі КСТ-В1, виробництва ТОВ «Завод Резонанс» (м. Київ).

Отже, починаючи з 21 червня 2016 року було опубліковано відомості Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, тому, на момент перевірки у червні 2017 року норми абз. 2 п. 7 розділу ІІ Інструкції №502 набрали чинності, оскільки шестимісячний строк з для затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій сплинув.

Разом з тим, обов'язок суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій закріплено насамперед у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядку №547, приписи яких мають імперативний характер, натомість, норми Інструкції №502 є кореспондуючими до них та регулюють питання організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України.

Викладене спростовує доводи позивача, що правова норма, яка встановлює обов'язок суб'єкта господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, на момент здійснення спірної операції втратила чинність.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, зважаючи на відсутність порушення вимог податкового законодавства позивачем у частині невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, оскільки належними документами, що підтверджують виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні бути роздруковані зареєстрованими, опломбованими у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО розрахунковими документами.

Згідно даних опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків Черкаського відділення №5 ТОВ «ФК «Абсолют фінанс», складеного 7 червня 2017 року о 16:45, на час перевірки рахується 100 549,00 грн, у той час як згідно денного звіту РРО №ВК3001017815 на місці розрахунків повинно рахуватися 88 727,78 грн., а тому невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 11 821,22 грн.

Відтак, не дотримання позивачем вимог п. п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» свідчать про відсутність на момент перевірки відповідних документів у ТОВ «ФК «Абсолют фінанс» та, відповідно, обґрунтованість твердження податкового органу про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 11 821,22 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що у свою чергу свідчить про обґрунтованість застосування до останнього штрафних санкцій в сумі 1,00 грн відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну ТОВ "Фінансова компанія Абсолют фінанс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют фінанс" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі №826/10001/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суд