Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.05.2018 року у справі №810/1394/16
Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №810/1394/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №810/1394/16

адміністративне провадження №К/9901/32687/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Калініна О.С.,

учасники справи:

представник позивача - Монастиненко О.Ю.,

представник відповідача - Гриценко Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року (суддя Харченко С.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року (судді: Василенко Я.М. (головуючий), Бабенко К.А., Файдюк В.В.) у справі №810/1394/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання неправомірним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 28.03.2016 № 315 «Про проведення фактичної перевірки».

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ініціювання Головним управлінням ДФС у Полтавській області фактичної перевірки здійснено з порушенням вимог пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим наказ відповідача про призначення перевірки порушує права та охоронювані законом інтереси Товариства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року, позов Товариства задоволено, оскаржуваний наказ визнано протиправним та скасовано.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено наявність підстав, визначених податковим законодавством, для ініціювання контролюючим органом перевірки Товариства, а тому наказ від 28.03.2016 № 315 «Про проведення фактичної перевірки» прийнято відповідачем поза межами правового поля, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року та прийняти нове рішення яким відмовити Товариству у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято наказ від 28.03.2016 № 315 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТ ОІЛ", з якого вбачається, що посадовими особами контролюючого органу на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України з 29.03.2016 буде проводитись фактична перевірка позивача тривалістю 10 діб, за місцем фактичного провадження діяльності його господарської одиниці - автозаправного комплексу (магазин та АЗС), розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Серьогіна, 4б, під час якої з'ясовуватиметься дотримання підприємством норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 01.01.2014 по 29.03.2016.

На підставі вказаного наказу та направлень на перевірку від 28.03.2016 № 495, 28.03.2016 № 500, 28.03.2016 № 501 та 28.03.2016 № 502 посадовими особами контролюючого органу 29.03.2016 здійснено виїзд за адресою об'єкта перевірки, проте уповноважена особа (директор) автозаправного комплексу ТОВ "СТЕЙТ ОІЛ" ознайомившись з наказом відмовила посадовим особам відповідача у допуску до проведення перевірки. Факт відмови зафіксовано контролюючим органом в акті від 29.03.2016 (зареєстрований в органі доходів і зборів 30.03.2016 за № 55/16-31-39436796).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зазначає про неврахування судами всіх фактичних обставин справи, що мають значення для справи, зокрема вказує на те, що контролюючий орган наділений правом проводити фактичні перевірки платників податків в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

8. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Конституція України:

9.1. Частина друга ст. 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.2. Пункт 61.1 ст.61.

Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

10.3. Пункт 62.1 статті 62.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

10.4. Підпункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

10.5. Підпункт 75.1.3 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

10.6. Пункт 80.1 ст. 80.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

10.7. Підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності певних обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

10.8. Пункт 80.5 ст. 80.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 Податкового кодексу України.

10.9. Пункт 81.2 ст. 81.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Фактична перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом.

12. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

13. Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

14. Поряд з цим необхідно зазначити, що призначаючи фактичну перевірку щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального фахівці контролюючого органу вправі здійснювати перевірку виключно з вказаних питань.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства, оскільки фактично судом не було встановлено чи оскаржуваний наказ підписаний уповноваженою на те особою (в.о. начальника), а отже судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

Крім того, суди не врахували і вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та не надали аналізу з урахуванням такого регулювання тому, чи має право контролюючий орган призначаючи фактичну перевірку здійснюючи функції, визначені законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, зазначати поряд з цим мету контролю «дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів», адже, як вже було зазначено вище, інші питання, а ні ж ті, що пов'язані з виробництвом та обігом підакцизних товарів під час проведення такої перевірки не досліджуються (не перевіряються).

17. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

18. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

19. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

20. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

21. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року у справі №810/1394/16 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду