Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №805/4519/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 травня 2018 року

справа №805/4519/14

адміністративне провадження №К/9901/4059/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у складі судді Грищенка Є.І. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у складі колегії суддів Губської Л. В., Арабей Т. Г., Геращенка І. В. у справі № 805/4519/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» (далі по тексту Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (податковий орган, перший відповідач у справі), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (казначейство, другий відповідач у справі) про стягнення пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 1 212 574 грн. 99 коп.

25 квітня 2014 року Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів передчасності висунення вимог про відшкодування пені.

07 липня 2014 року позивачем до Вищого адміністративного суду подано касаційну скаргу, в якій посилаючись на положення пунктів 200.15, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить помилковість висновків судів попередніх інстанцій, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

08 липня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Донецького окружного адміністративного суду справу № 805/4519/14 (суддя Карась О. В.).

29 листопада 2016 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи (суддя Усенко Є. А.).

16 січня 2018 року матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

16 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги прийнято до свого провадження.

23 березня 2018 року справа № 805/4519/14 надійшла до Верховного Суду.

Відзиву позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар альянс" зареєстроване як юридична особа 21 жовтня 2005 року, як платник податків перебуває на обліку у Спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби з 24 жовтня 2005 року, є платником податку на додану вартість.

19 січня 2012 року платником податків до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - грудень 2011 року, у рядку 23 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 10 037 722 грн.

7 березня 2012 року податковим органом складено акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування Товариством бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за грудень 2011 року.

29 березня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151313/174/10/15-17/2 про відмову у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість у розмірі 10 037 722 грн., яке скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року.

26 вересня 2012 року позивач звернувся до податкового органу із заявою про добровільне виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07серпня 2012 року, проте, відповідач листом № 21868/10/10 від 10 жовтня 2012 року повідомив, що процедура судового оскарження ще триває, оскільки ним направлено до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу на вищенаведену постанову суду з клопотанням про зупинення її виконання.

23 січня 2014 року ним позивачем подано позов до суду про стягнення з державного бюджету України заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 10 037 722 грн., який задоволено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року по справі № 805/1151/14, що набрала чинності 25 квітня 2014 року, проте, сума бюджетного відшкодування позивачеві до теперішнього часу не сплачена.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що вимоги позивача про відшкодування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість є передчасними.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки за замістом пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України платник податків у разі незгоди з висновками податкового органу за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, може розпочати процедуру адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) постанова апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. За змістом частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції, якою скасовано податкове повідомлення-рішення про відмову у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість, є підставою для виконання податковим органом приписів абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.

Змістом пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) пеня у розмірі на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, на суми, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. Непідтвердження наявності суми бюджетної заборгованості на момент звернення з позовом про стягнення пені виключає можливість стягнення пені.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення статті 43 Податкового кодексу України, якою врегульовані умови повернення помилково та /або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.

Системний аналіз положень статті 43 разом з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, призводить до висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість. Умови, порядок та строки відшкодування пені також встановлені Законом, зокрема повернення коштів шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку встановлено пунктом 43.4 статті 43 цього Кодексу, за умови відсутності податкового боргу та можливе лише після його повного погашення відповідно до пункту 43.2 цієї статті.

В контексті наведених норм судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме судами не встановлено обставин щодо розрахунку заявленої до стягнення пені, не встановлена наявність або відсутність податкового боргу, відсутні докази про те, що сума бюджетного відшкодування за грудень 2011 року рахується у складі бюджетної заборгованості.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, пункти 1 та 2 статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

.

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі № 805/4519/14 скасувати.

Справу № 805/4519/14 направити до Донецького окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер