Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2018 року у справі №804/7366/16
Постанова КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №804/7366/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №804/7366/16

адміністративне провадження № К/9901/42343/18

К/9901/42345/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги: Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та 2. Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 (головуючий суддя - Барановський Р.А., судді: В.В. Чорна, Павловський Д.П.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (головуючий суддя - Чепурнова Д.В., судді: Мельник В.В., Сафронова С.В.) у справі №804/7366/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» (далі - ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому, просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) та Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за квітень 2016 року, а податкову декларацію ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за квітень 2016 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 16.05.2016.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та ДФС України щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за квітень 2016 року; визнано податкову декларацію ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з податку на додану вартість за квітень 2016 року такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 16.05.2016.

Рішення судів мотивовано протиправністю дій щодо неприйняття податкової звітності ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з підстав відсутності статусу платника податку на додану вартість з огляду на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та процесуального права, а саме - статті 49 Податкового кодексу України, статей 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що на час подання засобами електронного зв'язку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року судове рішення щодо скасування рішення податкового органу про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не набрало законної сили, а в Журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість була наявна актуальна інформація про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим дії контролюючого органу щодо неприйняття податкової звітності є правомірними. Крім того, зазначає, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не формувало та не направляло позивачу квитанцію № 2 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року, тобто не вчиняло протиправні дії щодо неприйняття податкової декларації, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

ДФС України також звернулась до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю з тих підстав, що податкова декларація позивача за квітень 2016 року не підлягала подачі до контролюючого органу, оскільки на дату подання такої звітності позивач не був платником податку на додану вартість.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» з 03.08.2005 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, з 07.09.2005 - зареєстровано платником податку на додану вартість за податковим номером - 336348726537.

09.10.2015 між ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» та ДПІ у Жовтневому районі укладено договір №091020151 про визнання електронних документів.

16.05.2016 засобами електронного зв'язку ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» направлено відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період -квітень 2016 року з додатком (додаток 2).

16.05.2016 ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» отримано електронну квитанцію №1 з Автоматизованої системи «Єдине вікно електронної звітності» ДФС України, в якій зазначено «…податкова декларація з ПДВ за період квітень 2016 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16.05.2016 в 11:59… документ не може бути прийнято порушено вимоги пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 33634872 не був платником ПДВ в періоді квітень 2016 року …»).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За правилами пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Судами встановлено, що єдиною підставою для відмови в прийнятті названої податкової звітності стало анулювання реєстрації ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» як платника податку на додану вартість відповідно до рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 24.04.2015 №151/28-048.

Проте, як з'ясовано судовими інстанціями, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 у справі №804/6902/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, адміністративний позов ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 24.04.2015 №151/28-048 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС».

Згідно з частинами першою, третьої, п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому за загальними правилами рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість скасовується судом з моменту його прийняття, таке рішення не створює будь-яких правових наслідків.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у розглядуваному випадку правових підстав для неприйняття поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року.

Стосовно доводів відповідача про відсутність протиправних дій з боку ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, слід зазначити, що оскільки ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС» знаходиться на податковому обліку саме в даному податковому органі, позовні вимоги заявлені до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська підлягають задоволенню.

Крім того, підставою для неприйняття спірної декларації стало рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 24.04.2015 №151/28-048 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «КАРТСЕРВІС ПЛЮС», яке скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева ,

Судді Верховного Суду