Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №826/19825/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №826/19825/15

адміністративне провадження №К/9901/28807/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної фіскальної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2016 (головуючий суддя - Огурцов О.П., судді - Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)

у справі № 826/19825/15

за позовом Приватного підприємства «Кондр-Х»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

21 серпня 2015 року Приватне підприємство «Кондр-Х» (далі - ПП «Кондр-Х», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії ДФС щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 25.08.2015 №288 та №119;

- вважати прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли податкові накладні від 25.08.2015 №288 та №119 були направлені до ДФС засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПП «Кондр-Х» зазначило, що на момент подання податкових накладних від 25.08.2015 №288 та №119 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підпункт «ґ» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) був виключений на підставі Закону України № 643-VIII від 16.07.2015, тому відмова ДФС у реєстрації вказаних податкових накладних з підстав порушення підпункту «ґ» пункту 201.1 статті 201 ПК України є протиправною та суперечить вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 08.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016, адміністративний позов ПП «Кондр-Х» задовольнив.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкових накладних від 25.08.2015 №288 та №119 в Єдиному реєстрі податкових накладних за відсутності законодавчо визначених для цього підстав.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Кондр-Х» в повному обсязі.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що у нього були підстави для відмови у реєстрації податкових накладних від 25.08.2015 №288 та №119 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з встановленням порушення вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України при їх заповненні, а саме позивач зазначив недостовірний обов'язковий реквізит - «місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку».

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

26.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.08.2015 ПП «Кондр-Х» направило засобами електронного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України податкові накладні від 25.08.2015 № 288 та № 119, які не були прийняті.

У квитанціях № 1 від 25.08.2015 до вказаних податкових накладних відповідач зазначив, що підставою для відмови у реєстрації є виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - порушення вимог п. «ґ» ст. 201 ПКУ, а саме: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Вважаючи дії ДФС щодо відмови у прийнятті податкових накладних протиправними, ПП «Кондр-Х» звернулося до суду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) виключено.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України.

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з квитанцій № 1 до податкових накладних від 25.08.2015 № 288 та №119, підставою для відмови в їх прийнятті стало виявлення відповідачем порушення вимог підпункту «ґ» пункту 201.1 статті 201 ПК України, а саме: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Однак зміст наведеної вище статті 201 ПК України свідчить про те, що підпункт «ґ» пункту 201.1 статті 201 ПК України - «місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку» - виключено з переліку обов'язкових реквізитів податкової накладної на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 №643-VIII.

Таким чином, станом на дату подання ПП «Кондр-Х» податкових накладних від 25.08.2015 № 288 та №119 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підпункт «ґ» пункту 201.1 статті 201 ПК України був виключений, з огляду на що відмова ДФС у реєстрації податкових накладних на підставі вказаної норми є протиправною та суперечить вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Доводи ДФС, викладені в касаційній скарзі, щодо невстановлення місцезнаходження ПП «Кондр-Х» за адресою: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3А, зазначеною в податкових накладних від 25.08.2015 № 288 та №119, відповідно до Довідки про встановлення за місцезнаходженням (місця проживання) платника податків від 15.08.2015 № 1235, колегія суддів не враховує з огляду на наступне.

У матеріалах справи наявний витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом як на 20.08.2015, так і на 08.10.2015, з яких вбачається, що ПП «Кондр-Х» зареєстровано за адресою: 02660, м. Київ, Дарницький район, вул. Колекторна, буд. 3А.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, враховуючи те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній запис про незнаходження позивача за юридичною адресою: 02660, м. Київ, Дарницький район, вул. Колекторна, буд. 3А, та, навпаки, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру станом на 20.08.2015 і 08.10.2015 підтверджено місцезнаходження ПП «Кондр-Х» за вказаною адресою, яка й була зазначена в податкових накладних, суд касаційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 25.08.2015 № 288 та №119.

Разом з тим колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин суди попередніх інстанцій обрали належний спосіб захисту порушених прав та/або інтересів платника податків - визнання протиправними дій ДФС щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 25.08.2015 № 288 та №119, що, в свою чергу, тягне настання наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, тобто вказані податкові накладні вважаються прийнятими 25.08.2015, протягом того операційного дня, коли вони були надіслані позивачем для реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова