Історія справи

Постанова КАС ВП від 21.09.2023 року у справі №460/9984/22
Постанова КАС ВП від 11.05.2023 року у справі №460/9984/22
Постанова КАС ВП від 11.05.2023 року у справі №460/9984/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа №460/9984/22

адміністративне провадження № К/990/24416/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів -Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року (суддя-доповідач Святецький В.В., судді Гудим Л.Я., Довгополов О.М.),

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 : визнано протиправними дії Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" щодо постановки ОСОБА_1 на профілактичний облік як особи, схильної до вчинення злісних порушень установленого порядку відбування покарання (режиму утримання); визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зняття та постановки на профілактичний облік засуджених, поведінка яких потребує посиленого нагляду, Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)", оформлене протоколом від 28.12.2021 №28, щодо постановки ОСОБА_1 на профілактичний облік як особи, схильної до вчинення злісних порушень установленого порядку відбування покарання (режиму утримання).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року залишено без руху у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажною зазначену відповідачем підставу для його поновлення.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів неподання відповідачем у встановлений судом строк заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Постановою Верховного Суду від 11 травня 2023 року скасовано ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду з тих підстав, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не дав оцінки заяві відповідача про поновлення строку, поданій останнім 11 жовтня 2022 року та отриманій судом 14 жовтня 2022 року.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року з мотивів визнання неповажними причини пропуску строку, наведені в заяві відповідача від 11 жовтня 2022 року.

У касаційній скарзі Державна установа "Городоцький виправний центр (№131)", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду від 26 червня 2023 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду.

За доводами відповідача, суд апеляційної інстанції замість того, щоб розглянути справу по суті на виконання постанови Верховного Суду від 11 травня 2023 року, повторно розглянув подане ним клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, яке вже було розглянуто Верховним Судом у постанові від 11 травня 2023 року.

Позивач не подав відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Як убачається з матеріалів справи, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з довідкою відповідального працівника Рівненського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа судове рішення від 01 липня 2022 року у справі №460/9984/22 доставлено в електронному вигляді до Електронного кабінету Городоцького виправного центру 02 липня 2022 року о 00:33.

Апеляційна скарга подана Державною установою "Городоцький виправний центр (№131)" 16 серпня 2022 року.

У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження від 11 жовтня 2022 року відповідач зазначив, що повний текст рішення від 01 липня 2022 року Рівненський окружний адміністративний суд йому не вручав і зі змістом цього рішення він зміг ознайомитися лише на офіційному вебпорталі судової влади України з 01 серпня 2022 року.

Як пояснив відповідач, при поданні апеляційної скарги він керувався вимогами статті 251 КАС України, якою регламентовано вручення сторонам копії рішення суду електронним листом на електронну адресу або рекомендованим листом з повідомленням, тобто через Укрпошту. Оскільки Державна установа "Городоцький виправний центр (№131)" завжди отримувала від Рівненського окружного адміністративного суду кореспонденцію засобами поштового зв`язку, то логічно очікувала отримання рішення суду в цій справі саме рекомендованим листом з Укрпошти.

На думку відповідача, вручення судом стороні у справі копій рішень за допомогою електронного кабінету ЄСІТС не закріплено у статті 251 КАС України, з чого випливає, що учасникам судового процесу рекомендовано, а не зобов`язано їх здійснювати обмін процесуальними документами за допомогою електронного кабінету.

Крім того, відповідач назвав причинами пропуску строку карантинні обмеження, запроваджені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та введення на території України воєнного стану, що ускладнює, а в деяких випадках унеможливлює вчасну та оперативну реакцію на обставини, адже порушено звичні логістичні зв`язки, скасовано деякі транспортні сполучення тощо.

Надаючи оцінку наведеним аргументам відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за змістом частин першої і четвертої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі також ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Приписами частин шостої і сьомої цієї статті обумовлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення).

У підпункті 5.8 пункту 5 Положення визначено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

За правилами пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Пунктом 17 Положення передбачено що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Указаний порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями частин п`ятої і шостої статті 251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У силу вимог абзацу двадцять третього підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку опубліковано в газеті «Голос України» 04 вересня 2021 року (№168 (7668) від 04.09.2021).

Отже, з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише в разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою - в паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 26 червня 2022 року правильно встановив, що датою вручення відповідачу рішення суду першої інстанції у цій справі є 02 липня 2022 року, що спростовує доводи останнього про невиконання судом першої інстанції відповідного обов`язку.

Крім того, як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, оприлюднення рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень 04 липня 2022 року спростовує доводи відповідача про виникнення в нього можливості самостійно ознайомитися зі змістом судового рішення лише з 01 серпня 2022 року.

Водночас суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що поважність причин пропуску строку, в тому числі пов`язаних із запровадженням карантинних обмежень та воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте сам лише факт запровадження карантинних обмежень або воєнного стану не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, зокрема для органів державної влади і державних установ, без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення карантину або воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу (установи), що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов вмотивованого висновку, що посилання відповідача на загальні обставини введення в Україні карантинних обмежень і воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином ці обставини перешкодили йому в липні 2022 року звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про пропуск відповідачем без поважних причин строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що в силу вимог пункту 4 частини першої статті 299 КАС України тягне за собою відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги щодо нерозгляду судом апеляційної інстанції справи по суті після направлення її для продовження розгляду Верховним Судом та повторного розгляду заяви про поновлення строку ґрунтуються на помилковому розумінні відповідачем норм процесуального права, зокрема, в частині розмежування понять нового розгляду справи, що здійснюється по суті позовних вимог, і продовження розгляду справи, що проводиться після скасування судом вищої інстанції процесуальних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, та полягає у повторному вирішенні судом першої або апеляційної інстанції відповідних процесуальних питань. При цьому Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року не давав оцінки заяві відповідача про поновлення строку від 11 жовтня 2022 року, а направив справу з метою надання належної оцінки аргументам цієї заяви до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду і вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Таким чином, аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська