Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2018 року у справі №804/2344/18
Постанова КАС ВП від 21.09.2022 року у справі №804/2344/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 804/2344/18

адміністративне провадження № К/9901/64549/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 (суддя Рябчук О.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 (колегія у складі суддів Чередниченко В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М.)

у справі № 804/2344/18

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України, Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України (далі - відповідач-1), Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про відмову у наданні статусу учасника бойових дій, що прийняте 01.02.2018 №І/ІІ/ІV/3;

- зобов`язати Національну поліцію України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України надати позивачу статус учасника бойових дій.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. 22.10.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2018 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України із заявою з питань розгляду матеріалів про надання йому статусу учасника бойових дій (вх. №Т-1570 від 19.01.2018).

6. До заяви були додані копія облікової картки зброї та боєприпасів для поліцейських, що виїжджають у службове відрядження, копії розрахунків особового складу Слов`янського відділу поліції для несення служби на блокпостах, копії розстановки нарядів на видачу зброї.

7. Відповідно до рішення комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 01.02.2018 №№І/ІІ/ІV/3 позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій з підстав, передбачених п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», абз.2 п.2 Порядку надання та позбавлення статусу бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, абз.2 п.4 розділу ІІ Положення про Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 №405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 за №857/28987.

8. Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що має усі необхідні документи на підтвердження перебування у відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції та виконання спеціальних завдань, а саме, розстановки нарядів та розрахунки особового складу Слов`янського відділу поліції на блок-постах №11 та №30, однак оскаржуваним рішенням йому протиправно відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

10. Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач був направлений у відрядження в зону антитерористичної операції для проходження стажування, яке не є участю у проведенні антитерористичної операції. Тому немає підстав для визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством чітко визначено сукупність обставин, за яких особа може отримати статус учасника бойових дій.

Подані позивачем документи несуть лише інформацію про дату, час, вид виданої та прийнятої зброї, інформацію про час та склад Слов`янського ВП для несення служби на блок-постах, інформацію про термін перебування у відрядженні поліцейського, його посада, вид та реквізити організаційно-розпорядчого документу, калібр та найменування озброєння, кількість набоїв, проте не підтверджують факт безпосередньої участі позивача саме в антитерористичній операції.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі позивач покликається на положення п. 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, який затверджений постановою КМ України від 20.08.2014 № 413, згідно яких підставою для надання статусу учасника бойових дій можуть слугувати і інші документи, окрім наказів керівника Антитерористичного центру при СБ України.

Крім того, зазначає, що в період проведення антитерористичної операції був відряджений до зони АТО та залучався до її проведення, що підтверджується численними розстановками нарядів та розрахунками особового складу Слов`янського відділу поліції на блок-постах № 11 та № 30 та здійснював функцію оборони сил та засобів, що залучені до проведення АТО від протиправних посягань від різних військових формувань та інші функції.

13. У відзиві відповідач-1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

15. Ключовим питання у цій справі є правомірність рішення щодо відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій, як поліцейському.

16. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема у постановах від 22.04.2021 у справі №320/6666/18, від 16.08.2021 у справі №120/3964/18-а та від 15.06.2022 у справі № 360/480/19, Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«<…> статус учасника бойових дій надається поліцейському, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, що має підтверджуватися відповідними наказами про залучення його до проведення антитерористичної операції, про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або іншими офіційними документами, виданими державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.»

17. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається, та який спростовує доводи скаржника.

18. У справі, що розглядається, суди встановили, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 04.09.2017 № 3637 позивач направлявся до Донецької області саме для проходження стажування у період з 06.09.2017 по 06.01.2018. Наказом ГУНП в Донецькій області від 04.09.2017 № 1609 організовано стажування позивача по Слов`янському відділу поліції у зазначений період. При цьому, жодних документів які б свідчили про те, що уповноваженими органами були віддані розпорядження щодо залучення позивача до проведення антитерористичної операції суду не надані.

19. Матеріали справи не містять, серед іншого, відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБ України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про завершення позивачем виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення або інших документів, які б вказували на безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

20. При цьому, щодо наявності облікової картки зброї та боєприпасів для поліцейських, що виїжджають у службове відрядження, розрахунків особового складу Слов`янського відділу поліції для несення служби на блокпостах, розстановки нарядів на видачу зброї, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що вони не можуть бути доказами безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, оскільки такої інформації вони не містять взагалі.

21. Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що інших документів, які містять інформацію про залучення ОСОБА_1 до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях позивачем не надано.

22. Відповідно до підпункту 9 пункту 2 розділу ІІ Положення №405 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.

23. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що подані на розгляд Комісії документи не підтверджують безпосередньої участі позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, а тому оскаржуване рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій є обґрунтованим.

24. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 804/2344/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб