Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2019 року

Київ

справа №640/21562/18

адміністративне провадження №К/9901/6774/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 (головуючий суддя - Огурцов О.П.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 (колегія суддів: головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді - Файдюк В.В., Чаку Є.В.)

у справі № 640/21562/18

за заявою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Укріндик"

про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

19.12.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області ( далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Укріндик" (далі - Товариство) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства.

Заява ГУ ДФС в Івано-Франківській області обґрунтована тим, що Товариство відмовило посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що стало підставою для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства.

Окружний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019, заяву ГУ ДФС в Івано-Франківській області до Товариства про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків залишив без розгляду.

Судові рішення мотивовані тим, що заявником пропущено передбачений частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) строк звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права та просить суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 та ухвалити нову постанову про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

В обґрунтування касаційної скарги ГУ ДФС в Івано-Франківській області зазначило, що суди не врахували територіальну віддаленість податкового органу від міста Києва, що не уможливило безпосереднє звернення контролюючого органу до суду з відповідною заявою протягом 24 годин. Також заявником вказано, що заява та додані до неї документи, 14.12.2018 направлялися на адресу суду засобами поштового зв`язку і одночасно були направлені на офіційну електронну адресу Окружного адміністративного суду м. Києва.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 без змін.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області здійснено вихід за юридичною адресою Товариства: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Ясенів-Пільний, вул. Українська, буд. 103, з метою проведення позапланової виїзної перевірки.

Керівник Товариства ОСОБА_1 відмовив посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що 14.12.2018 складено відповідний акт.

З огляду на наведені обставини, начальником Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Столярик І.М. прийнято рішення за №11777/10/09-19-14-11-19 від 14.12.2018 про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства відповідно до статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 КАС України.

Так, частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 9 статті 120 КАС України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

При цьому відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті 270 КАС України).

Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України).

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що в даному випадку заява ГУ в Івано-Франківській області подана до суду із пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, а саме 19.12.2018.

За таких обставин, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до частини другої статті 283 КАС України, є 15.12.2018.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків з доданими до неї документами, 14.12.2018 направлася на офіційну електронну адресу Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки скаржником не надано жодних доказів на підтвердження вищевикладеного.

Таким чином, враховуючи пропуск строку звернення із заявою та неможливість поновлення такого строку, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про залишення заяви ГУ ДФС в Івано - Франківській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі №640/21562/18- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова