Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2018 року

Київ

справа №819/2573/15

адміністративне провадження №К/9901/11778/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 819/2573/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр»

про відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр»

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду у складі судді Дерех Н.В. від 29 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Коваля Р.Й., Довгополова О.М., Судової-Хомюк Н.М. від 01 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (далі за текстом - Управління або позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр» (далі за текстом - ТОВ «Ватра-Укр» або відповідач), в якому просило стягнути з «Ватра-Укр» борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 липня 2015 року по 25 серпня 2015 року в сумі 306 958,46 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватра-Укр" (вул. Микулинецька, 46, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 00214267) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (вул. Руська, 17, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 21157094)306958 (триста шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 46 коп. відшкодування фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, шляхом перерахування на п/р 2560530200519 у філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" ПАТ " Державний ощадний банк України", кодування платежу 50020600, МФО 338545. код 21157094.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем правомірно визначались суми для відшкодування ТОВ "Ватра-Укр" фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з липня 2015 року по серпень 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Ватра-Укр» залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ «Ватра-Укр» звернулося із касаційною скаргою, із змісту якої вбачається, що скаржник просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Управління - відмовити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 21 червня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 819/2573/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 06 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 819/2573/15 та призначив її до розгляду ухвалою від 18 червня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 21 червня 2018 року.

У касаційній скарзі клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Ватра-Укр" зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа та відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

УПФУ в місті Тернополі проведено та направлено ТОВ "Ватра-Укр" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а"; "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 липня 2015 року по 25 серпня 2015 року, на загальну суму 306958,46 грн.

ТОВ "Ватра-Укр" оскаржувало правомірність дій УПФУ в м. Тернополі щодо виставлення йому розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень-вересень 2015 року. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року (справа № 819/2994/15), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року, апеляційну скаргу ТОВ "Ватра-Укр" залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року по справі № 819/2994/15 без змін. Таким чином, судове рішення, щодо правомірності визначення дій УПФУ в м. Тернополі та направлення ТОВ "Ватра-Укр" розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 01 липня 2015 року по 25 серпня 2015 року, загальна сума по яких заявлена до стягнення в даній адміністративній справі, набрало законної сили, доказів його скасування, або визнання нечинним у встановленому порядку суду не подано.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що на сьогоднішній день пенсійний вік жінкам збільшено і Управліннями пред'являються до відшкодування суми виплачених пільгових пенсій після досягнення ними 55 років, що погіршує становище скаржника. Також не з'ясовано ту обставину, що пенсіонери працювали не тільки на підприємстві скаржника, але і на інших підприємствах, і не з'ясовувалося достовірність розрахунків суми боргу. Посилається скаржник і на неузгодженість положень законів України «Про пенсійне забезпечення» та «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим, вважає за необхідне застосовувати до спірних відносин положення законодавства, чинного на момент виходу осіб на пенсію.

Управлінням заперечень чи відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Ватра-Укр" не подано, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для касаційного перегляду.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція), відповідно до пункту 6 якої відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Як передбачено пунктом 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За правилами пункту 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцем його реєстрації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та висновкам судів першої та апеляційної інстанції, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Аналіз наведених положень законів № 1788-ХІІ, 2464-VI, 1058-IV та Інструкції дає підстави дійти висновку, що УПФУ в місті Тернополі правильно проведено та направлено ТОВ "Ватра-Укр" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а"; "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 липня 2015 року по 25 серпня 2015 року, на загальну суму 306958,46 грн.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що позивачем правомірно визначались суми для відшкодування ТОВ "Ватра-Укр" фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з липня 2015 року по серпень 2015 року, а зазначені ТОВ "Ватра-Укр" обставини не вказують на інші, ніж встановлені цими судами обставини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах вже висловлені Верховним Судом України Зокрема, у постанові від 30 червня 2015 року (справа № 21-171а15) суд сформулював таке праворозуміння: аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 01 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Враховуючи те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, висновок судів першої й апеляційної інстанцій про обов'язок відповідача щодо покриття таких витрат узгоджується з вимогами законодавства.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд, також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine, аpplication no. 63566/00).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра-Укр» залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко