Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа №826/1438/14

адміністративне провадження №К/9901/2553/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 (судді Аліменко В.О., Безименна Н.В., Кобаль М.І.)

у справі № 826/1438/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент-Україна»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою «Сент-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Сент-Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва по проведенню зустрічної звірки TOB «Сент-Україна» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, квітень,травень, серпень 2013 року; визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва по оформленню результатів зустрічної звірки TOB «Сент-Україна» у формі Акту від 27.12.2013 року № 3143/26-55-22-01/36788683 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Сент-Україна» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, квітень, травень, серпень 2013 року; визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані TOB «Сент-Україна» за період березень, квітень,травень, серпень 2013 року, на підставі акту від 27.12.2013 року № 3143/26-55-22-01/36788683; зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих TOB «Сент-Україна» за період березень, квітень/травень, серпень 2013 року, та які були змінені на підставі акту від 27.12.2013 року № 3143/26-55-22-01/36788683.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2014 скасовано та позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані TOB «Сент-Україна» за період березень, квітень,травень, серпень 2013 року, на підставі акту від 27.12.2013 року № 3143/26-55-22-01/36788683; зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих TOB «Сент-Україна» за період березень, квітень/травень, серпень 2013 року, та які були змінені на підставі акту від 27.12.2013 року № 3143/26-55-22-01/36788683. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2014.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що зустрічна звірка була проведена відповідачем в межах наданих податковому органу повноважень. Крім того, податкові повідомлення-рішення податковим органом не приймались, відтак такі дії не породжують для позивача ніяких правових наслідків та не порушують прав останнього. Внесення змін до електронних баз даних є лише службовою діяльністю працівників податкового органу з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації та не спричиняють для позивача негативних наслідків.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених пунктом другим частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018 справу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з тих мотивів, що до прийняття податкового повідомлення-рішення у податкового органу відсутнє право на внесення змін до інформаційних баз даних податкових органів щодо показників податкової звітності платника податків. При цьому дії з метою проведення зустрічної звірки та складання акту щодо неможливості проведення такої звірки не порушують прав позивача.

З таким висновком суду апеляційної інстанції частково погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві згідно з пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Сент-Україна» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, квітень, травень, серпень 2013 року, за результатом яких складено акт від 27.12.2013 №3143/26-55-22-01/36788683 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сент-Україна» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, квітень, травень, серпень 2013 року».

Як вбачається з акту від 27.12.2013 №3143/26-55-22-01/36788683 відповідач вказує на відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання ТОВ «Ной», ТОВ «Вайд Бізнес Актівіті Груп» до ТОВ «Сент-Україна» за березень, квітень, травень, серпень 2013 року та відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Сент-Україна» до контрагентів-покупців.

На підставі вказаного акта, посадовими особами ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено коригування даних податкової звітності до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як слідує зі змісту пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22.04.2011 р. (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, податковому органу надано право на складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій. Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту про неможливість окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.

При цьому, відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) в розглядуваному випадку не виникає.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Відповідно, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів із проведення зустрічної звірки та складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.

Щодо правомірності дій відповідача, які полягають у коригуванні податковим органом показників податкової звітності, колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки (чи звірки) є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині та вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову повністю.

Згідно частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 скасувати.

Залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2014.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко