Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №490/8128/17
Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №490/8128/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

м. Київ

справа №490/8128/17

адміністративне провадження №К/9901/166/18,К/9901/30220/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 та від 07.12.2017 (суддя Запорожан Д.В.) у справі № 490/8128/17 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 13.09.2017 про внесення змін до рішення міської ради від 23.12.2016 № 13/26 «Про міський бюджет міста Миколаєва на 2017 рік».

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.09.2017 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та надано строк п'ять днів з дня її отримання для усунення недоліків, а саме: обґрунтування, яким чином оскаржуване рішення може бути застосоване саме до нього, як до члена територіальної громади, або чи є він суб'єктом правовідносин, у яких буде застосоване це рішення; надання документа про сплату судового збору.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 26.09.2017 позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.09.2017 залишено без руху та надано строк в один тиждень з дня її отримання для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто позивачу, оскільки останній у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 та від 07.12.2017, позивач подав касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить їх скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування вимог касаційних скарг позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно зобов'язав його сплатити судовий збір, від якого він звільнений як учасник бойових дій на підставі пункту 13 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), оскільки вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, а висновок суду про звільнення від сплати такої категорії осіб за умови їх звернення до суду з позовом, що пов'язаний з порушенням прав саме учасника бойових дій, є помилковим.

Заперечень (відзивів) на касаційні скарги не надійшло.

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13.07.2017 року № 2136-VIII, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами частини другої статті 189 зазначеного процесуального закону отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з реченням другим частини шостої статті 187 указаного Кодексу до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції залишаючи без руху апеляційну скаргу, а потім повертаючи її позивачу, виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом, що не пов'язаний з порушенням його прав як учасника бойових дій, а тому будь-яких підстав для висновку, що позивач у конкретному випадку звільнений від сплати судового збору, немає.

Законом № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 5 Закону № 3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «;Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

За приписами пункту 18 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 2 статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету збору судового, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 статті 5 Закону № 3674-VI.

Встановлено, що предметом даного спору є скасування рішення міської ради.

Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо наявності у суду апеляційної інстанції законодавчо встановленого обов'язку звільнити позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13.07.2017 № 2136-VIII, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частинами першою-третьою статті 108 цього ж Кодексу встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що залишаючи без руху, а потім повертаючи позивачу апеляційну скаргу, з підстав неусунення ним недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення процесуального закону, що діяв на час вирішення питання прийняття апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі № 490/8128/17 залишити без змін, а касаційні скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуюча суддя: І. Л. Желтобрюх Судді: О. В. Білоус Т. Г. Стрелець