Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа №826/5117/16

адміністративне провадження №К/9901/5090/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

за участю: представника позивача Прокоф'єва Л.С., представника відповідача Перепелюка О.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2016 (головуючий суддя: Огурцов О.П.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя: Ганечко О.М., судді: Ісаєнко Ю.А., Літвіна Н.М.)

у справі № 826/5117/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - позивач, ПАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.09.2015 № 57326552208 про зменшення суми від'ємного значення ПДВ за січень 2015 року на 6521815,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.09.2015 № 57326552208.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 44.6, 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи ДПІ зводяться до ненадання позивачем під час перевірки доказів транспортування зерна, доказів його якості, та таких документів як довіреність на отримання товару.

У судовому засідання позивач заперечував проти доводів касаційної скарги та просив залишити її без задоволення як безпідставну.

Представник відповідача у свою чергу наполягав на позиції, викладеній у касаційній скарзі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за січень 2015 року суми від'ємного значення ПДВ на 6521815,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2015 № 57326552208, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 09.09.2015 № 342/26-55-22-08/37243279. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми ст. 46, пункту 185.1 ст. 185, пунктів 198.2. 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1. 200.4 ст. 200, пункту 201.6 ст. 201 ПК України: завищено значення р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за січень 2015 року на загальну суму 6521815,00 грн., у результаті завищення сум податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад 2014 року на загальну суму 6521815,00 грн., сформованого за податковими накладними, виписаними від імені ТОВ «Паритет-Агро» та ТОВ «Біотранспілет» за наслідками господарських операцій із поставки товару, які не мали реального характеру.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ТОВ «Паритет-Агро» та ТОВ «Біотранспілет» зерна (кукурудза, ячмінь), від імені цих постачальників на адресу позивача були виписані видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у податкових деклараціях із ПДВ за вересень, жовтень, листопад 2014 року.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавець передбачає реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту за податковими накладними від ТОВ «Паритет-Агро» та ТОВ «Біотранспілет», ДПІ посилається на відсутність реального характеру поставки, за наслідками якої такі накладні складені. Цей висновок обґрунтовано ненаданням доказів транспортування товару від постачальника на адресу позивача, відсутність ТОВ «Біотранспілет» за своїм місцезнаходженням, відсутність у нього основних фондів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення поставки; відсутність сертифікатів якості на товар, відсутність довіреностей на отримання товару

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки приєднаних до справи доказів, а саме копій: видаткових та податкових накладних, карток аналізу зерна , складських квитанцій на зерно, банківських виписок, доказів подальшої реалізації зерна на експорт, за відсутності з боку контролюючого органу доказів, які б беззаперечно спростовували достовірність наданих позивачем документів щодо операцій з поставки від ТОВ «Паритет-Агро» та ТОВ «Біотранспілет» зерна, зробили правильний висновок про недоведеність з боку ДПІ правомірності зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту за наслідками господарської операції із цими постачальниками та як наслідок і від'ємного значення ПДВ. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України (у редакції, чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень).

При цьому, судами було обґрунтовано відхилені доводи контролюючого органу про відсутність товарно-транспортних накладних як доказу транспортування товару позивачу від ТОВ «Паритет-Агро» та ТОВ «Біотранспілет», так як передача зерна позивачу від цих постачальників здійснювалась у межах зернового складу, що підтверджується складськими квитанціями на зерно, які у відповідності до ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» віднесено до складських документів, виданих зерновим складом на підтвердження прийняття зерна.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, як і доводи представника ДПІ, наведені у судовому засідання суду касаційної інстанції, зокрема щодо посилання на судові рішення Верховного Суду в іншій справі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови виготовлено: 26.02.2018

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко