Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 306/2357/17

адміністративне провадження № К/9901/50042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 13.12.2017р. (суддя - Ганчак Л.Ф.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. (судді - Сеник Р.П.. Попко Я.С., Хобор Р.Б.) у справі за його позовом до Комунального унітарного підприємства «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Комунального унітарного підприємства «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» від 02.11.2017р. №37 та зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо проведення поточної інвентаризації наявного майна - його нерухомого житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1, видати йому належним чином оформленої техінвентаризації - техпаспорта та довідки про можливість переведення квартири в житловий будинок.

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 23.11.2017р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків до 30.11.2017р., а саме - в порушення вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції до 15.12.2017р.) позивачем не надано докази (документи), на які посилається заявник, що не дає можливості суду перевірити доводи, вказані у позовні заяві; позивачем не додано до матеріалів позовної заяви копії всіх документів для відповідача.

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 13.12.2017р. позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України (у зазначеній редакції) у зв'язку з неусуненням її недоліків у встановлений судом строк.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 13.12.2017р. - без змін.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення вимог касаційної скарги.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що на виконання ухвали судді про залишення позовної зави без руху ним надано свідоцтво про реєстрацію права власності на квартиру та план-ескіз техпаспорту, до яких внесено все його нерухоме майно, яке необхідно проінвентаризувати. Водночас йому незрозумілі мотиви суду щодо майна, яке не вказано у правовстановлюючих документах, однак такі обставини не можуть бути підставою для повернення йому позовної заяви, оскільки мають бути вирішені при проведенні інвентаризації згідно Порядку проведення технічної інвентаризації нерухомого майна від 24.05.2001р. №127.

Вважає висновок суду апеляційної інстанції про те, що ним не зазначено в чому саме полягає порушення його прав необґрунтованим та безпідставним, оскільки як вбачається із тексту позовної заяви порушення полягає у неможливості відчуження вказаного нерухомого майна без проведення його інвентаризації. У позовній заяві він просив провести інвентаризацію майна з метою відчуження квартири, а відмова відповідача щодо проведення інвентаризації порушує його право на вільне розпорядження майном.

Позивач посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, такими, що не базуються на матеріалах справи, прийняті з порушенням процесуального права, оскільки у позовній заяві зазначено про причини неможливості надання відповідачу документів, а відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді справ в першій інстанції» заява не може бути визнана неподаною та повернута по мотивам ненадання доказів, а саме - документів відповідачу, а такі у відповідача є в наявності.

Відповідач своїм правом подати до суду відзив не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно статті 5 КАС України (в редакції після 15.12.2017р.) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 160 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) встановлені вимоги до позовної заяви.

Відповідно до частин 2, 3 статті 160 КАС України (у зазначеній редакції) на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України (у зазначеній редакції) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно пункту 1 частини першої статті 108 КАС України (у зазначеній редакції) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходи з того, що така не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 КАС України, оскільки позивачем не надано докази (документи), на які він посилається, що не дає можливості суду перевірити доводи, вказані в позовній заяві, а також позивачем не додано до матеріалів позовної заяви копії всіх документів для відповідача.

Інших недоліків позовної заяви в ухвалі не зазначено.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду від 23.11.2017р. про залишення позовної заяви без руху позивачем отримано 07.12.2017р.

08.12.2017р. на виконання ухвали від 23.11.2017р. про залишення позовної заяви без руху та з метою усунення її недоліків, позивачем до суду надано ксерокопію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального унітарного підприємства «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» №10977797 від 19.06.2006р. та план-ескіз квартири (план земельної ділянки та перелік назв споруд на ній).

В обгрунтування супровідного листа до вказаних документів позивач посилався на те, що надані ним документи є у відповідача в наявності, суд і відповідач мають всі документи, що стосуються розгляду справи, а тому у ксерокопіях немає необхідності. Вважає, що в процесі розгляду справи в подальшому у разі необхідності він може надати додаткові документи, які необхідні для вирішення спору.

Повертаючи позовну заяву позивачу у зв'язку з неусуненням її недоліків, суд першої інстанції. з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано пакету документів для відповідача та не зазначено у чому полягає порушення його прав, а отже недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, не усунуто.

Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає передчасними з наступних мотивів.

Так, відповідно до частин 4, 5 статті 11 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За правилами частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 23.11.2017р. про залишення позовної заяви без руху, не надано всіх доказів, на які йде посилання у позовній заяві, та не надано копій всіх документів для відповідача.

В той же час судом не зазначено які саме докази необхідно надати позивачу та на підтвердження яких доводів позовної заяви.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції також виходив з того, що на виконання вимог ухвали суду позивачем не зазначено в чому полягає порушення його прав.

В той же час, такі недоліки позовної заяви не були підставою для залишення її без руху.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 13.12.2017р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук