Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №806/1723/16

адміністративне провадження №К/9901/35625/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередному судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 (суддя - Гурін Д.М.)

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (колегія суддів: головуючий суддя - Охрімчук І.Г., судді - Жизневська А.В., Котік Т.С.)

у справі № 806/1723/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області

про скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області) про скасування податкової вимоги № 2655-17 від 31.08.2016.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, у задовленні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких була прийнята податкова вимога, не були оскаржені позивачем і не скасовані у судовому чи в адміністративному порядку, то вони є чинними і підлягають виконанню, а тому прийнята на їх основі вимога про сплату податкового боргу є правомірною та не може бути скасована судом.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

03.07.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.

07.03.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області 13.07.2001 за № 23060170000011091 та перебуває на обліку як платник податків у Коростенській ОДПІ з 19.03.2006 за № 99.

15.01.2016 посадовою особою ДПІ ГУ ДФС України в Житомирській області проведено перевірку магазину "Забігайлівка", що знаходиться за адресою: м.Коростень, пров. Залізничний, 17, та належить позивачу. За результатами перевірки складено акт огляду речей (документів) від 16.01.2016 б/н при вчиненні адміністративного правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення № 1, який був спрямований до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

Коростенською ОДПІ на підставі абзаців 5, 11 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, протоколу оперативного управління ГУ ДФС у Житомирській області про адміністративне правопорушення від 16.01.2016 № 1 відносно позивача за фактом зберігання та реалізації алкогольних напоїв без відповідної ліцензії прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.02.2016 № 0000092100, № 0000102100 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 47000 гривень, які вручені особисто позивачу 02.02.2016.

Позивач не скористався своїм правом оскаржити вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку (в матеріалах справи відсутні докази щодо цього) та не сплатив штрафні санкції, визначені у цих рішеннях.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки у визначені законодавством строки сума грошового зобов'язання не була сплачена позивачем, у нього виник податковий борг, і в його обліковій картці платника податків з 12.02.2016 почала рахуватись податкова заборгованість у розмірі 45800 гривень (з урахуванням наявної, станом на 02.02.2016, переплати у розмірі 1200 гривень).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що відповілач, відповідно до положень статті 59 ПК України, направив на адресу позивача податкову вимогу № 2655-17 від 31.08.2016 про необхідність сплатити податковий борг у сумі 45800 гривень.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких прийнята податкова вимога, не були оскаржені позивачем і не скасовані у судовому чи в адміністративному порядку, то вони є чинними і підлягають виконанню, а тому прийнята на їх основі вимога про сплату податкового боргу є правомірною та не може бути скасована судом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 про скасування податкової вимоги № 2655-17 від 31.08.2016.

З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, Верховний Суд, відповідно до вимог статті 350 КАС України, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова