Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №745/223/17

провадження №К/9901/44396/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області у складі судді: Смаль І.А., від 25 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ганечко О.М., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М. від 30 травня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 4 від 28 березня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення судів мотивовано тим, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось на підставі належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 згідно повідомлення ЧГ № 062153572651 від 23 грудня 2015 року повідомила управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про початок виконання будівельних робіт, у якому зазначила, що будівництво прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1, здійснюється на земельній ділянці, право власності якої підтверджено державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_1.

04 січня 2017 року ОСОБА_2 подала до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, у якому вказано інформацію про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою - державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_4, кадастровий номер НОМЕР_2.

У зв'язку із встановленням недостовірних даних у декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва, яке здійснено на підставі будівельного паспорта, а саме - внесення в декларацію кадастрового номера НОМЕР_2 із державного акту НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 0,4738 га, яка знаходиться не за вказаною в декларації адресою, 17 березня 2017 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області складено припис № 3. У ньому від ОСОБА_2 вимагалось усунути виявлене правопорушення, привести документацію у відповідність до вимог містобудівної діяльності у строк до 17 квітня 2017 року.

28 березня 2017 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області складено постанову № 4 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 12 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована відсутністю у її діях складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною дванадцятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

7. Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області своїх доводів відносно касаційної скарги не надіслало.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. За змістом частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

9. Відповідно до частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

10. У частині першій статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

11. За змістом абзаців першого, другого пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатками 2, 3, 4, 5 до цього Порядку.

12. Згідно частини дванадцятої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у редакції на час спірних правовідносин, експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

13. Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

14. Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

15. У статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

16. Згідно частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 посилалась на допущення нею помилки у декларації про готовність об'єкта до експлуатації щодо кадастрового номеру земельної ділянки, посилаючись на незадовільний стан здоров'я під час її заповнення.

18. Слід зазначити, що ОСОБА_2 не скористалась правом подати відповідачу достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін у разі самостійного виявлення технічної помилки в зареєстрованій декларації

19. Вказане свідчить, що ОСОБА_2 як замовником внесено саме недостовірні дані у декларацію про готовність до експлуатації об'єкта будівництва щодо земельної ділянки, а тому в її діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною дванадцятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців