Історія справи

Постанова КАС ВП від 20.08.2024 року у справі №640/12601/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 640/12601/20

адміністративне провадження № К/9901/41091/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2021 (суддя Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 (судді: Беспалов О.О., Мельничук В.П., Лічевецький І.О.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд факторинг" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,-

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства юстиції України №71/5 від 09.01.2020 "Про затвердження Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307, як такий, що виданий всупереч положенням статті 14 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" № 3166-VІ від 17.03.2020 та "Положення про Міністерство юстиції України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 02.07.2014.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2020 позивач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. з питань поновлення прав іпотекодержателя.

За результатами розгляду поданих заяв про державну реєстрацію іншого речового права були прийняті рішення №51893013 від 06.04.2020, №51893977 від 06.04.2020, №51895355 від 06.04.2020, №51896193 від 06.04.2020, №51906838 від 07.04.2020, №51909658 від 07.04.2020, на підставі яких було внесено записи про іпотеку та обтяження нерухомого майна.

В подальшому відповідачем були прийняті накази №1789/5 від 27.05.2020 та №1790/5 від 27.05.2020, якими скасовано вищевказані рішення, прийняті Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф.

Підставою для прийняття вищевказаних наказів слугували висновки Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26.05.2020 за результатом розгляду скарг ОСОБА_1 та ТОВ "Сарафан".

Позивач, вважаючи себе особою, щодо якої застосовано Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України №71/5 від 09.01.2020 (надалі - Положення про Колегію), оскільки на підставі цього Положення складено висновки Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26.05.2020, на підставі яких наказами Міністерства юстиції України від 27.05.2020 №№1780/5, 1790/5 скасовано рішення приватного нотаріуса з питань державної реєстрації щодо реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, звернувся до суду з позовом.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ "ФК" Конкорд Факторинг" покликалось на те, що створення Колегії шляхом видачі наказу від 09.01.2020 № 71/5 не передбачено Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014.

Позивач, покликаючись на Закон України «Про центральні органи державної виконавчої влади», Типове положення про колегію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації, вважає, що Колегія є консультативно-дорадчим органом Міністерства, який здійснює розгляд та аналіз з усіх питань, що виникають при реалізації Міністерством покладених на нього у відповідності до положень законодавства завдань, а не є органом міністерства, створеним для вирішення питань поточної діяльності в окремій сфері відносин, для якого передбачено створення структурних підрозділів в межах затвердженої структури Міністерства.

Також покликався на те, що згідно з п. 13 Положення №228 колегія міністерства утворюється шляхом прийняття міністром відповідного міністерства рішення про утворення колегії при міністерстві, тоді як в цій справі колегія була створена наказом від 09.01.2020 № 71/5.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 15.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та відповідача зобов`язано на виконання вимог статті 264 КАС України опублікувати оголошення про це у виданні, в якому нормативно-правовий акт був або мав би бути офіційно оприлюднений.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не вбачав порушень за фактом затвердження Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції оскаржуваним наказом від 09.01.2020 № 71/5.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зокрема, покликається на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 передбачалося створення відповідачем саме структур під назвою «Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації» Міністерського рівня та на рівні територіальних органів Міністерства, однак ані з назви вищевказаного нормативно-правового акта, ані з його змісту не можливо було встановити те, що саме цим документом було створено та визначено порядок здійснення діяльності колегіями Міністерства юстиції України центрального та регіонального рівня.

Також покликається на те, що висновок судів про те, що оскаржуваний наказ було видано саме на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 було зроблено без урахування того, що відповідачем вже після відкриття провадження у справі до Положення про Колегію було внесено зміни таким чином, щоб зміст такого Положення відповідав постанові Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, тобто без урахування правил застосування закону у часі, що є безпосередньою вимогою положень частини 3 статті З КАС України, а, відтак, і з порушенням вимог частини 2 статті 7 КАС України.

Також покликається на те, що виконання функцій Міністерства юстиції України одночасно здійснюється двома структурними підрозділами Відповідача - Департаментом (Офісом протидії рейдерству) в структурі центрального апарату МЮ України та Колегією, положення про яку було затверджено оскаржуваним позивачем наказом № 71/5 від 09.01.2020.

Також покликається на те, що судами попередніх інстанцій не було залучено до участі у справі приватних нотаріусів в якості третіх осіб, чим порушено норми процесуального права.

Як на підставу для відкриття касаційного провадження у справі позивач покликається на пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 353 КАС України).

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача просив у її задоволенні відмовити та рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1952-IV, в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Відповідно до підпункту 83-10 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 02.07.2014 (далі - Положення № 228), Мін`юст розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6 Положення про Міністерство юстиції України № 228 Мін`юст, відповідно до покладених на нього завдань, має право скликати наради, утворювати комісії, у тому числі постійно діючі, та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до компетенції Міністерства.

Пунктом 13 Положення №228 встановлено, що для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мін`юсту, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мін`юсті може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Мін`юсту.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мін`юсті можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.

Відтак, пунктом 2 Порядку № 1128 та Положенням № 228, надано право Міністерству юстиції України утворювати колегії, в тому числі для вирішення питань, що належать до компетенції міністерства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є забезпечення нормативно-правового регулювання.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Згідно з частиною третьою статті 15 цього Закону накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно- правових актів.

Відповідно до пункту 1 Положення № 228 Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, крім іншого, у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини 9 статті 37 Закону № 1952-IV Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 9 статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

На виконання вимог Закону № 1952-IV постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, (далі - Порядок №1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що затверджуючи оскаржуване Положення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в т.ч. з дотриманням вимог Закону № 1952-IV та Порядку №1128.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо законності оскаржуваного Положення та постановили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Покликання позивача на те, що ані з назви оскаржуваного наказу, ані з його змісту не можливо було встановити, що саме ним було створено та визначено порядок здійснення діяльності колегіями Міністерства юстиції України центрального та регіонального рівня є безпідставним, оскільки судами встановлено, що оскаржуваним наказом затверджено Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Також зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що він прийнятий на виконання Порядку №1128, який своєю чергою прийнято на виконання статті 37 Закону № 1952-IV, відтак доводи касаційної скарги щодо необґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій в цій частині також є безпідставними.

Крім того, оскаржуваним Положенням, в первісній редакції, було передбачено створення колегії як Мін`юстом так і його територіальними органами, що відповідало приписам пункту другого Порядку №1128, на виконання якого його було затверджено.

Подальше внесення змін до оскаржуваного Положення не свідчить про незаконність його первісної редакції і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує.

Покликання позивача на те, що функції колегії в структурі відповідача дублює Офіс протидії рейдерству, також є безпідставним, оскільки положення про Офіс протидії рейдерству затверджено наказом Міністерства юстиції України від 06.11.2020 № 3865/5.

Станом на час прийняття оскаржуваного у цій справі наказу №71/5 від 09.01.2020 положення про Офіс протидії рейдерству було відсутнє, відтак його подальше затвердження не може свідчити про протиправність раніше прийнятого наказу.

Крім того, за правилами частини 4 статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Відповідно до частини 7 статті 264 КАС України якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на незалучення до участі в справі третіх осіб також є безпідставним, оскільки в силу приписів статті 264 КАС України, за правилами якої було розглянуто справу, усі заінтересовані особи вважаються належним чином повідомленими внаслідок опублікування інформації про розгляд справи.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, не допустили порушень норм процесуального права, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук