Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 826/4125/17

адміністративне провадження № К/9901/12646/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів: Мазур А.С., Федорчука А.Б. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю.А. (головуючий), суддів: Земляної Г.В., Лічевецького І.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України (далі - Фонд), Екзаменаційної комісії Фонду про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати незаконним і скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду, оформлене Протоколом від 28 лютого 2017 року №93 про позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13 березня 2004 року Фондом та ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу" за спеціалізацією 2.1. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)" (далі - Рішення №93);

- визнати незаконним і скасувати Наказ Фонду від 15 березня 2017 року №412 про позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13 березня 2004 року Фондом та ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу" за спеціалізацією 2.1. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)" (далі - Наказ №412).

- зобов`язати Фонд включити інформацію про оцінювача ОСОБА_1 до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, та забезпечити інформування громадськості щодо скасування зазначеного рішення Екзаменаційної комісії та Наказу №412, шляхом опублікування відомостей в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію та додатку до нього - газеті "Відомості приватизації" та на веб-сайті Фонду в Інтернеті.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірний наказ відповідача про позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Згідно з даними Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності оцінювач ОСОБА_1 є членом Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання "Українське товариство оцінювачів" (далі - ГО «ВО «УТО»).

3.2 Екзаменаційною комісією Фонду прийнято рішення, оформлене Протоколом № 93 від 28 лютого 2017 року про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК № 71, виданого 13 березня 2004 року Фондом та ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу" за спеціалізацією 2.1. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)".

3.3 На підставі зазначеного рішення Екзаменаційної комісії Фондом видано Наказ №412 від 15 березня 2017 року про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК № 71, виданого 13 березня 2004 року Фондом та ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу" за спеціалізацією 2.1. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)".

3.4 Крім того, судами встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення слугував лист Дніпровського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 28 вересня 2016 року №1287СВ/125/50-2016 щодо забезпечення рецензування звітів про оцінку станом на 17 грудня 2014 року, виконаних ТОВ "БЕКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК", а саме: звіту про оцінку права вимоги зобов`язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Енергопостач 2010" №602 від 5 січня 2012 року, що належить ПAT "Український професійний банк"; звіту про оцінку права вимоги зобов`язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Кристал - Інвест" № 337 від 18 листопада 2010 року, що належить ПАТ "Український професійний банк"; звіту про оцінку права вимоги зобов`язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Регіональна Енергетична Компанія 1" №414 від 25 лютого 2011 року, що належить ПАТ "Український професійний банк".

3.5 За результатами рецензування встановлено, що звіти класифікуються за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 НСО № 1, як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані.

3.6 Листом Фонду від 28 листопада 2016 року №10-36-23124 вищезазначені звіти про оцінку були направлені на рецензування до ГО "ВО "УТО". За результатами рецензування встановлено, що звіти класифікуються як такі, що у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, але висновки про вартість майна є необ`єктивними і не можуть бути використані.

3.7 Так, на дату оцінювання - 17 грудня 2014 року, оцінювач ОСОБА_1 , мав чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ЦМК № 71, видане 13 березня 2004 року Фондом та ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу", що підтверджує його кваліфікацію за спеціалізацією 2.1. Суб`єкт оціночної діяльності - ТОВ "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА ЕК", зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, і, станом на дати складання звітів, мав чинні сертифікати суб`єкта оціночної діяльності № 7716/08 від 11 вересня 2008 року та № 12441/11 від 9 вересня 2011 року, що надавало йому право здійснювати практичну оціночну діяльність в межах спеціалізації 2.1.

3.8 Листами Фонду від 9 грудня 2016 року №10-36-23966 та від 12 січня 2017 року №10-59-462 оцінювача запрошено на засідання Екзаменаційної комісії для надання пояснень із зазначеного питання, а також запропоновано заздалегідь надати письмові пояснення.

3.9 Письмові пояснення оцінювач надав листом від 25 січня 2017 року (вх. Фонду від 26 січня 2017 року №1330/02440).

3.10 За результатами засідання Екзаменаційною комісією не прийнято рішення про позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13 березня 2004 року Фондом ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу" за спеціалізацією 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)", у зв`язку з чим розгляд питання винесено на наступне чергове засідання (Протокол засідання Екзаменаційної комісії № 92 від 27 січня 2017 року).

3.11 У подальшому, протоколом засідання Екзаменаційної комісії №93 від 28 лютого 2017 року повторно розглянуто питання щодо наданої інформації про професійну оціночну діяльність оцінювача ОСОБА_1 , та вирішено позбавити позивача (анулювати) кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ЦМК №71, виданого 13 березня 2014 року Фондом та ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу" за спеціалізацією 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)".

3.12 Також рекомендовано Управлінню по роботі з оцінювачами та суб`єктами оціночної діяльності Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду забезпечити опублікування відповідного рішення.

3.13 Наказом Фонду №412 позивача позбавлено (анулювано) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13 березня 2014 року, та наказано Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду забезпечити виключення інформації про оцінювача ОСОБА_1 з Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності від 30 червня 2005 року №3400 та забезпечити інформування громадськості щодо змісту цього наказу шляхом опублікування його в "Державному інформаційному бюлетені про приватизацію" - та додатку до "Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію" - газеті "Відомості приватизації" та на веб-сайті Фонду в Інтернеті.

3.14 Позивач звернувся до суду з цим позовом, уважаючи, що рішенням №93 та Наказом Фонду №412 порушено його права.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.1 На її обґрунтування позивач зазначив, що за результатами рецензування, проведеного ГО «ВО «УТО» установлено, що звіти про оцінку майна класифікуються як такі, що у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, але висновки про вартість майна є необ`єктивними і не можуть бути використані у зв`язку з наданням замовником оцінки недостовірних вхідних даних.

У порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 246 КАС України мотивувальні частини рішень суду першої та апеляційної інстанцій не містять посилань на зазначені рецензії. Як на докази, відхилені судом, та не містять жодних мотивів їх відхилень.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу.

5.1 На обґрунтування зазначив, що представники позивача жодного разу не акцентували увагу судів на необхідності додаткового дослідження доказів, саме в частині складених оцінювачем звітів та рецензій складених внаслідок рецензування. Посилається на те, що загальні висновки про достовірність оцінки в рецензіях ГО «ВО «УТО» складені з порушеннями вимог пункту 67 НСО №1. Тому зазначені рецензії не можуть мати жодних правових наслідків.

5.2 Уважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.

8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон №2658-ІІІ).

10. Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна (частина перша статті 4 Закону №2658-ІІІ).

11. Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону №2658-III передбачено, що рецензування є однією із форм оціночної діяльності, яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

12. Згідно статті 5 Закону №2658-ІІІ суб`єктами оціночної діяльності є:

суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

13. Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (частина перша статті 6 Закону №2658-ІІІ).

14. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону №2658-ІІІ).

15. Відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону №2658-ІІІ, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

16. Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що рецензування звіту про оцінку майна здійснюється виключно на письмову вимогу заінтересованої особи (особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість), а Експертні ради саморегулівних організацій оцінювачів можуть проводити рецензування звітів наданих лише членами такої організації з метою контролю за якістю оцінки майна.

17. Згідно з частиною першою, четвертою статті 15 Закону №2658-ІІІ, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

18. За приписами частин першої, другої та сьомої статті 16 Закону №2658-ІІІ, рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймається Екзаменаційною комісією, склад якої затверджується Фондом державного майна України та формується з числа його представників, представників інших органів державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях оцінки майна, які мають необхідний рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів.

Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з`ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.

Рішення Екзаменаційної комісії оформлюються протоколами. Порядок роботи Екзаменаційної комісії встановлюється Фондом державного майна України.

19. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №2658-ІІІ оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

20. Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України (частина перша статті 24 Закону №2658-ІІІ).

21. Саморегулівними організаціями оцінювачів є всеукраїнські громадські організації, що об`єднують фізичних осіб, які визнані оцінювачами в порядку, встановленому цим Законом, отримали свій статус відповідно до вимог цього Закону та здійснюють повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності (частина перша статті 26 Закону №2658-ІІІ).

22. Відповідно до статті 28 Закону №2658-ІІІ саморегулівні організації оцінювачів здійснюють повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності, зокрема, рецензування звіту про оцінку майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації оцінювачів, на вимогу інших організацій, громадян, юридичних осіб відповідно до вимог положень (національних стандартів) оцінки майна та у порядку, встановленому саморегулівною організацією оцінювачів;

23. З метою реалізації вимог Закону №2658-ІІІ у частині організаційного забезпечення прийняття Екзаменаційною комісією рішень про видачу або позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів розроблено Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затверджене наказом Фонду державного майна України від 13 листопада 2002 року №1997 (далі - Положення №1997).

24. Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. розділу ІІ Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року №1585/1, відповідно до вимог пункту 62 Національного стандарту №1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на підставі письмового запиту особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

Рецензенти, що працюють в апараті Фонду та його регіональних відділеннях, забезпечують рецензування звітів про оцінку майна у випадках прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації або іншим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі письмового запиту.

25. Згідно пункту 10 Розділу IV Положення №1997 за результатами розгляду питання щодо професійної діяльності оцінювача Екзаменаційна комісія приймає рішення про позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за наявності підстав, визначених частиною другою статті 16 Закону.

26. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що підставами для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва є: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з`ясування факту порушення оцінювачем обмежень. Кожна з цих підстав є самостійною і достатньою для прийняття рішення про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

27. Рішенням №93 ОСОБА_1 позбавлено (анульовано) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. Проте, нормативно правової підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача у цьому рішенні не зазначено.

28. У Наказі №412 Фонд лише посилається на частину другу статті 16 №2658-ІІІ без зазначення, з яких саме підстав позбавлено позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

29. Суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення також не встановили та не перевірили підстави, передбачені частиною другою статті 16 Закону №2658-ІІІ, щодо позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

30. У позовній заяві позивач також вказував на протиправність рішення і через відсутність передбачених законодавством підстав для розгляду Екзаменаційною комісією питання щодо позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

31. Абзацами 1, 2 пункту 1 розділу IV Положення №1997, розгляд питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням), здійснюється за таких умов: у разі отримання Фондом державного майна України письмового звернення (скарги) заінтересованих осіб (заявників). Звернення (скарга) має містити аргументовані підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача. До звернення (скарги) додаються звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) або належним чином оформлена його копія відповідно до вимог Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року №1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за №1351/20089, а також одна або декілька рецензій на нього (у разі наявності). До звернення (скарги) можуть додаватися матеріали, які розкривають суть питання, зокрема судові рішення, листування з порушеного питання, інші документи.

32. Колегія суддів звертає увагу на те, що лист Дніпровського управління Національної поліції у м. Києві від 28 вересня 2016 року, який був підставою для ініціювання здійснити рецензування звітів, де оцінювачем виступав ОСОБА_1 , не містить викладених аргументованих підстав для позбавлення його кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. Суди попередніх інстанцій не встановили чи може цей лист бути належною підставою для розгляду Екзаменаційною комісією питання, пов`язаного з позбавленням позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з огляду на заінтересованість управління Національної поліції у м. Києві у вирішенні цього питання.

33. Крім того, до позовної заяви позивач надавав докази, зокрема, копії рецензій на звіт про оцінку права вимоги зобов`язання внаслідок здійснення кредитних операцій, проведеної ГО "ВО "УТО", за результатами яких встановлено, що звіти про оцінку майна класифікуються як такі, що у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Проте вони судами попередніх інстанцій на предмет їх належності щодо предмету спору не досліджувались взагалі і оцінки їм не надавалось, про що свідчать мотивувальні частини судових рішень, що оскаржуються.

34. За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

35. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

36. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

37. Отже, Верховний Суд уважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити визначені законом та наявні у відповідача на момент прийняття оскарженого рішення підстави для прийняття рішення з урахуванням критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

38. За наведених обставин суди попередніх інстанцій внаслідок вказаних порушень норм КАС України, невстановивши та неоцінивши визначені законом підстави в їх сукупності та не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

39. Зазначене, з огляду на посилання на це у касаційній скарзі, відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін