Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2019 року

Київ

справа №808/1764/16

адміністративне провадження №К/9901/35765/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Матяш О.В. від 15.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Божко Л.А., суддів: Лукманової О.М., Кругового О.О. від 22.12.2016 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Російсько-Українське спільне науково-виробниче підприємство «Агрінол» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Російсько-Українське спільне науково-виробниче підприємство «Агрінол» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач/Управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2016: - №0000172210 в частині збільшення Товариству суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції)» за податковим зобов`язанням у розмірі 34326,35 грн. та у розмірі 17163,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0000182210 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання за платежем «акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)» за податковим зобов`язання на суму 171631,75 грн. та 42907,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0000192210 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання за платежем «екологічний податок» за податковим зобов`язанням на 5247,32 грн. та 1311,84 за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що висновки контролюючого органу щодо протиправного ненарахування позивачем вказаних платежів при імпортуванні товару (олива базова марки NS 3), який, на думку відповідача, повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 «газойлі», а не за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 «важкі дистиляти», є помилковими, оскільки рішення Запорізької митниці ДФС про визначення коду товару від 05.11.2015 №КТ-112000008-0028-2015 оскаржується в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки рішення Запорізької митниці ДФС про визначення коду товару від 05.11.2015 №КТ-112000008-0028-2015 скасовано в судовому порядку, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, послався на помилковість позиції судів у даній справі, оскільки за результатами проведених досліджень висновком ДУПЕД СЛЕД ДФС від 02.11.2015 №142008200-0281 встановлено, що ввезений позивачем товар (олива базова марки NS 3) являє собою прозору безбарвну рухливу рідину з характерним для нафтопродуктів запахом, з вмістом аліфатичних та/або нафтенових (неароматичних) вуглеводнів нафтопродуктів більш 70% в якості основного складу, а тому рішенням Запорізької митниці ДФС від 05.11.2015 №КТ-112000008-0028-2015 позивачу визначено УКТ ЗЕД товару 2710 19 43 00, й останнє, в свою чергу, залишено без змін листом ДФС України від 11.12.2015 №26355/6/99-99-25-03-03-15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «Російсько-Українське спільне науково-виробниче підприємство Агрінол» вимог законодавства України з питань державної митної справи відповідачем складено акт від 10.02.2016 №012/08-01-14-10/32365441, яким встановлено порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема №1 та №6, Приміток до Групи 27 та 38 УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» №2829-VI від 21.12.2010 та Законом України «Про Митний тариф України» №584-VII від 19.09.2013, Пояснень до товарних позицій 2710 та 3811 УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України №1561 від 30.12.2010 та наказом Міністерства доходів і зборів України №15 від 14.01.2014, пункту 190.1 статті 190, пункту 214.3 статті 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, пункту 244.2 статті 244 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 528135,35 грн., з них: ввізне мито - 264108,27 грн.; акцизний податок - 171631,75 грн.; екологічний податок - 5247,32 грн.; ПДВ - 87148,01 грн.

24.02.2016 на підставі акта перевірки Управлінням прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000182210, яким позивачу нараховано акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів в сумі 171631,75 грн. за основним платежем та 42907,95 грн. за штрафними санкціями; - №0000192210, яким нараховано екологічний податок в сумі 5247,32 грн. й застосовано штрафні санкції в сумі 1311,84 грн.; - №0000172210, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану в вартість на 82515,27 грн. й застосовано штрафні санкції у розмірі 41257,68 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги позивача - без задоволення.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 24.02.2016 №0000182210 та №0000192210 повністю, а також податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2016 №0000172210 в частині збільшення Товариству суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції)» за податковим зобов`язанням у розмірі 34326,35 грн. та у розмірі 17163,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, позивач звернувся із позовом до суду.

Висновки контролюючого органу в частині оскаржуваних податкових повідомлень-рішень базуються зокрема на тому, що Товариством неправильно визначено код УКТ ЗЕД товару «Олива базова марки NS 3», щодо якого проведено митне оформлення з 26.02.2013 по 04.11.2014.

Зокрема в акті зазначено, що перевіркою класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару «Олива базова марки NS 3», який імпортовано за МД ІМ 40 №112040000/2013/424 від 26.02.2013, №112040000/2013/1462 від 19.06.2013, №112040000/2013/3221 від 14.11.2013, №112040000/2014/743 від 24.03.2014, №112040000/2014/2955 від 02.09.2014, №112040000/2014/2956 від 02.09.2014, №112040000/2014/2970 від 03.09.2014, №112040000/2014/3707 від 03.11.2014, встановлено заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 211205,42 гривень внаслідок декларування вказаного товару за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 (ставка мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктом господарювання 0%) замість коду УКТ ЗЕД 2710 19 41 10 (коду 2710 19 43 00 відповідно) (ставка мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання - 0%, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та екологічний податок за відповідними ставками - згідно з додатком 1 до акта перевірки.

Зазначеного висновку щодо товару «Олива базова марки NS 3» контролюючий орган дійшов на підставі дослідження висновку ДУПЕД СЛЕД ДФС від 02.11.2015 №142008200-0281, рішення Запорізької митниці ДФС про визначення коду товару від 05.11.2015 №КТ-112000008-0028-2015 та листа ДФС України від 11.12.2015 №26355/6/99-99-25-03-0315 про те, що рішення Запорізької митниці ДФС про визначення коду товару від 05.11.2015 №КТ-112000008-0028-2015 прийняте відповідно до вимог УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою, другою статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

В силу частини четвертої статті 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до частини сьомої статті 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За правилами пункту 1 частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.10.2015 відповідачем до Дніпропетровського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень направлено зразки товару «Олива базова марки NS3» та за результатами досліджень Запорізькою митницею ДФС прийнято рішення від 05.11.2015 № КТ-112000008-0028-2015 про визначення коду товару, де код змінений з 2710 19 99 00 «важкі дистиляти» на 2310 19 43 00 «газойлі».

Разом з тим, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2016 у справі №808/8735/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про визначення коду товару від 05.11.2015 № КТ-112000008-0028-2015.

За таких обставин, враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення про зміну коду товару, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість донарахування податкових зобов`язань позивачу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду