Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.06.2019 року у справі №357/3734/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2019 року

м. Київ

справа №357/3734/17

адміністративне провадження №К/9901/20219/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 357/3734/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ Нацполіції) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ГУ Нацполіції на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2017, ухвалену у складі головуючого судді Бондаренко О.В. та

постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Саприкіної І.В., суддів Карпушовій О.В., Кучми А.Ю., -

І. РУХ СПРАВИ

1. 07.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною відмову ГУ Нацполіції у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності;

зобов`язати відповідача призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності в 150-кратному розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він в період з 08.12.1995 по 29.12.2008 та з 09.03.2010 по 07.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС), з 07.11.2015 на підставі наказу від 07.11.2015 № 1 о/с прийнятий на службу до Національної поліції України, з 20.12.2016 звільнений зі служби згідно з наказом від 20.12.2016 № 858 о/с, з 06.02.2017 йому встановлено ІІІ групу інвалідності через захворювання, отримане в період виконання службових обов`язків, ступінь втрати працездатності у відсотках склала 60 %. 14.02.2017 він звернувся до ГУ Нацполіції із завою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (далі - Порядок № 4). Проте, відповідач, листом від 01.03.2017 № 29/Ю-120 повідомив, що немає правових підстав для проведення виплати даної допомоги.

Позивач, не погоджуючись з цією відмовою звернувся до суду з вказаним позовом.

2. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області постановою від 23.05.2017 задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправною відмову ГУ Нацполіції у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності;

зобов`язав ГУ Нацполіції в Київській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Закону від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.09.2017 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ГУ Нацполіції призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності в 150-кратному розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб та ухвалив нове рішення про відмову у задоволені позову в цій частині. При цьому, суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав ГУ Нацполіції розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травм отриманих під час виконання службових обов`язків, у відповідності до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).

В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2017 суд апеляційної інстанції - залишив без змін.

4. 28.09.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ГУ Нацполіції, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ГУ Нацполіції просить скасувати постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.10.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

6. 16.11.2017 від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувану ГУ Нацполіції постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

7. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

8. Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Суди встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В період з 08.12.1995 по 29.12.2008 та з 09.03.2010 по 07.11.2015 проходив службу в ОВС.

З 07.11.2015 на підставі наказу № 1 о/с від 07.11.2015 прийнятий на службу в ГУ Нацполіції, та 20.12.2016 звільнений зі служби в поліції згідно з наказом від 20.12.2016 № 858.

Згідно з копією свідоцтва про хворобу від 07.12.2016 за № 401/Зв, виданого Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Київській області», захворювання ОСОБА_1 , 1974 року народження, старшого сержанта поліції, поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 ВП № 1 Білоцерківського ВП ГУ Нацполіції, пов`язане з проходженням служби в ОВС.

Згідно з копією виписки з акта огляду МСЕК серії АВ № 0198674 та довідки до акта, позивачу, з 06.02.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, групу інвалідності встановлено на строк до 01.03.2020.

З копії довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0007498 видно, що ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках становить 60 %.

14.12.2017 позивач звернувся з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги до ГУ Нацполіці, однак листом від 01.03.2017 № 29/Ю-120 ГУ Нацполіції позивача повідомлено, що до Закону № 580-VIII не внесені зміни щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності яких стало захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому вирішити питання про призначення йому цієї допомоги немає правових підстав.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки останнім місцем служби позивача є ГУ Нацполіції, то органом, до якого позивач повинен був звертатись з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги, є ГУ Нацполіції. А у зв`язку із тим, що наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено наявними у нього та поданими відповідачу разом з відповідною заявою документами, суд зобов`язав ГУ Нацполіції призначити і виплатити ОСОБА_1 таку допомогу.

13. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII), виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Той факт, що позивач після звільнення зі служби в ОВС був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема, тим, що стаття 97 Закону № 580-VIII не передбачає такої підстави для отримання одноразової грошової допомоги, як отримання захворювання або поранення (контузії), травми або каліцтва, пов`язаного з проходженням в ОВС, тому у позивача немає права на отримання такої допомоги.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

16. 07.11.2015 набрав чинності Закон № 580-VIII.

17. До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850.

18. Так, відповідно до статті 23 Закону № 565-XII, так і статті 97 Закону № 580-VIII, право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності.

19. Відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

20. Таким чином, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності, правила пункту 15 Прикінцевих положень Закону № 580-VIII поширюються виключно на тих працівників поліції, яким інвалідність встановлена до 07 листопада 2015 року - часу набрання чинності Законом № 580-VIII.

21. Згідно з частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

22. Відповідно до статей 97-101 Закону № 580-VIII та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.11.2016 №4 затверджено Порядок №4, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

23. Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №4 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

24. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №4).

25. З огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, слід констатувати наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням йому інвалідності, по причині захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в ОВС, що виникло у нього 06.02.2017.

26. Разом з тим, аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені фактичні обставини дають підстави для висновку, що право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону № 580-VIII. У зв`язку з цим необхідно зауважити, що позивач має право на нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому саме Законом № 580-VIII, а не Законом № 565-XII і Порядком № 850, оскільки підстави для її виплати виникли у позивача під час проходження служби в поліції.

27. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 (справа 127/8696/17), від 07.03.2018 (справа № 554/155/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.

28. Отже, висновки суду апеляційного суду не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а відтак його постанова підлягає скасуванню.

29. Разом з цим, Порядком №4 визначено механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який повинен бути дотриманий як заявником, так і органом, уповноваженим розглядати таку заяву.

30. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу листом було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що станом на дату його звернення за її отриманням, до Закону № 580-VIII не внесені зміни щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, то слід констатувати, що заява позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги не розглядалась по суті порушеного в ній питання відповідно до Порядку №4, а відтак і не приймалось будь-яких рішень з цього питання.

31. З урахуванням наведеного, та з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, колегія суддів вважає, що слід зобов`язати ГУ Нацполіції повторно розглянути заяву позивача від 14.02.2017 про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 580-VIII та Порядку № 4.

32. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

33. Таким чином, суд першої інстанції правильно визначившись із законодавством, яке підлягає застосуванню, не врахував вимоги Порядку № 4 щодо процедури розгляду відповідних заяв, тому його судове рішення підлягає зміні.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 скасувати.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2017 змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини таким чином:

«Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2017 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4.»

В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2017 у справі № 357/3734/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду