Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №813/3474/16

провадження №К/9901/15604/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/3474/16

за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо поширення на офіційному веб-сайті офіційної інформації про свою діяльність без автентичного перекладу державною мовою, зобов'язання забезпечити такий переклад, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року , прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бруновської Н.В., суддів: Зарудяної Л.О., Кузьменко Л.В.,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України , в якому просив:

-визнати протиправними дії Національної поліції України щодо поширення на офіційному веб-сайті https://www.npu.gov.ua офіційної інформації про свою діяльністю без автентичного перекладу державною мовою;

-зобов'язати Національну поліцію України забезпечити автентичний переклад державною мовою інформації, що поширюється іноземною мовою на офіційному веб-сайті https://www.npu.gov.ua.

В мотивування позову зазначає, що внаслідок поширення Національною поліцією України офіційної інформації про свою діяльність іноземною мовою без автентичного перекладу державною мовою, він позбавлений доступу до публічної інформації у сфері правоохоронної діяльності та змушений надмірно витрачатися на переклад. На підтвердження неправомірності дій Національної поліції України позивач посилається, зокрема, на частину 2 статті 24 Закону України «Про засади державної мовної політики», приписами якої встановлено, що у разі поширення офіційної інформації мовою, яка відрізняється від державної, поширювач повинен забезпечити автентичний переклад з мови, на якій поширюється ця інформація, на державну мову.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1, з метою захисту своїх прав звернувся до суду із наведеними вище вимогами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо поширення на офіційному веб-сайті https://www.npu.gov.ua офіційної інформації про свою діяльністю без автентичного перекладу державною мовою.

Зобов'язано Національну поліцію України забезпечити автентичний переклад державною мовою інформації, що поширюється іноземною мовою на офіційному веб-сайті https://www.npu.gov.ua.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року та у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судами неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим суд прийшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа на стороні позивача вважає касаційну скаргу заявника обґрунтованою та просить суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27 вересня 2016 року на офіційному веб-ресурсі Національної поліції України за посиланням https://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/2009340 опубліковано інформацію стосовно брифінгу голови Національної поліції України, який відбувся 27 вересня 2016 року. Поряд з цим розміщено відеозапис публічного виступу голови Національної поліції України на брифінгу 27 вересня 2016 року, здійснений російською мовою.

ОСОБА_1 стверджує, що не зміг ознайомитись з зазначеним відеозаписом публічного виступу голови Національної поліції України, оскільки йому є зрозумілою лише державна мова, якою він володіє та яку використовує. Тому опублікування інформації російською мовою унеможливлює розуміння її змісту, що цим самим порушує право позивача на доступ до офіційної інформації про діяльність органів державної влади.

Крім того, вказуючи на систематичність порушення законодавства про мови, позивач наводить й інші приклади відсутності автентичного перекладу виступу, інтерв'ю або коментаря на офіційному веб-сайті Національної поліції України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхами, якими забезпечуються доступ до інформації, є :

1) систематичне та оперативне оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Порядок висвітлення діяльності органів державної влади в мережі Інтернет визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2002 року № 3 згідно якого поширення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади здійснюється з метою підвищення ефективності та прозорості діяльності цих органів.

Оприлюднення зазначеної інформації здійснюється серед іншого шляхом розміщення і постійного оновлення центральними органами виконавчої влади інформації відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та цього Порядку на офіційних веб-сайтах.

Інформація на офіційному веб-сайті подається українською мовою, а також за потребою - англійською мовою і мовами національних меншин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звертався з інформаційними запитами до Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України :

05 серпня 2016 року вих. № 105;

05 серпня 2016 року вих. № 107;

31 серпня 2016 року вих. № 152;

05 вересня 2016 року вих. № 156;

16 вересня 2016 року вих. № 170

з вимогами надати автентичні переклади виступів посадовців відеозаписи які розміщені на наступних сайтах:

1)https://youtu.be/8wStIPR2730;

2)https://youtu.be/YMiUBcy6S1g;

3)https://www/youtube/com/watch?v=kxewisMSrmc;

4)https://www/npu.gov.ua/uk/publish/article/1990534;

5)https://www/Facebook.com/ua/National.Police/posts/1751814115073395;

Крім того, позивач просив Національну поліцію України супроводжувати всі записи, відео, інтерв'ю, що публікуються на їхніх офіційних ресурсах, українською мовою.

Відповідачем надано автентичні переклади всіх виступів осіб Національної поліції України, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які зазначались ОСОБА_1 у його запитах.

Ці обставини підтверджені відповідними копіями відповідей Національної поліції України від 17 серпня 2016 року, 17 серпня 2016 року, 06 вересня 2016 року, 12 вересня 2016 року, 22 вересня 2016 року, що знаходяться в матеріалах справи.

З огляду на вищезазначене, судом апеляційної інстанції встановлено, що право позивача на доступ до автентичних перекладів відеозаписів виступів посадових осіб Національної поліції України, які викладені іншими мовами ніж українська та які розміщені на вищевказаних сайтах не обмежено та відповідачем не порушено.

За приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про Національну поліцію», поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку.

З аналізу частини 2 статті 9 Закону України «Про національну поліцію», статті 11 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» видно, що оприлюднення відеозаписів офіційних повідомлень, репортажів, коментарів та інтерв'ю керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, прес-конференцій, брифінгів, "круглих столів", щотижневих інформаційних аналітичних передач, є однією з форм висвітлення інформації про діяльність Національної поліції України як центрального органу виконавчої влади.

Згідно статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації серед іншого на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет та наданню інформації за запитами на інформацію.

В матеріалах справи знаходяться докази, а саме фото-копії сторінок веб-сайту Національної поліції України, які свідчать про розміщення офіційних повідомлень державною мовою, тобто українською мовою.

Таким чином, обґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції, що право позивача на доступ до автентичних перекладів відеозаписів виступів посадових осіб Національної поліції України які викладені іншими мовами ніж українська не обмежено та відповідачем не порушено.

Верховний Суд висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець