Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 420/12066/22

адміністративне провадження № К/990/1059/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Єресько Л.О.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/12066/22

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Носкова Олександра Миколайовича

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року

(головуючий суддя Левчук О.А.)

і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (головуючий суддя: Зуєва Л.Є., судді: Коваль М.П., Кравець О.О.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, затверджене протоколом №4 від 24 червня 2022 року засідання об`єднаної житлової комісії Військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Контактного пункту МВС ЗС України, Кадрового центру ВМС ЗС України, Центру військово-музичного мистецтва ВМС України, Телерадіостудії МО України "Бриз", Інформаційної агенції МО України про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку при Військовій частині НОМЕР_1 у загальній черзі, а також зняття з обліку в списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житлових приміщень;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України поновити ОСОБА_1 та включити до списку квартирної черги зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку (24 червня 2022 року - час зняття з обліку) у загальній черзі та в списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житлових приміщень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано семиденний строк для усунення недоліків, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), а саме: шляхом визначення учасників справи та зазначення даних учасників справи, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України; надання належним чином завірених копій документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до зауважень викладених в ухвалі суду; а також надання належним чином оформленої позовної заяви після усунення недоліків, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі та надання копій позовної заяви після усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві, у зв`язку з неусуненням недоліків, зазначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 5 вересня 2022 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, якими повернуто позивачеві його позовну заяву, представник ОСОБА_1 - адвокат Носков О.М. звернувся із касаційною скаргою на них до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України і Міністерство оборони України своїх відзивів на касаційну скаргу не подали, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 25 лютого 2023 року і 7 лютого 2023 року відповідно.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Одеського окружного адміністративного суду позов у цій справі.

Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , Одеський окружний адміністративний суд встановив підстави для залишення її без руху про що і постановив ухвалу від 5 вересня 2022 року (а.с. 8-10).

Суд першої інстанції, у якості виявлених недоліків позовної заяви, зазначив, перш за все про необхідність визначити позивачеві коло відповідачів у цій справі.

Так, суд першої інстанції зауважив, що оскаржуване рішення, яке є предметом цього позову, було хоча і прийнято Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, проте затверджене протоколом №4 від 24 червня 2022 року засідання об`єднаної житлової комісії Військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Контактного пункту МВС ЗС України, Кадрового центру ВМС ЗС України, Центру військово-музичного мистецтва ВМС України, Телерадіостудії МО України "Бриз", Інформаційної агенції МО України. Тож, позивач має визначити коло відповідачів у цій справі.

Окрім цього, суд першої інстанції на підставі частини четвертої статті 161 КАС України зазначив про необхідність подання позивачем усіх доказів, на які він покликається у позовній заяві. Так, окружний суд зауважив, що позивач у позовній заяві покликається на лист від 5 липня 2022 року №154/41жк Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України міста Одеси щодо його повідомлено про зняття з квартирного обліку, проте належним чином завіреної копії вказаного листа до позовної заяви не долучив.

Копію ухвали від 5 вересня 2022 року про залишення позовної заяви без руху окружний суд направив ОСОБА_1 на електронну пошту, що підтверджується Інформацією про направлення документів учасникам судового процесу засобами електронного зв`язку від 7 вересня 2022 року за підписом ОСОБА_2 (а.с. 12), а також роздруківкою електронного листа, який був направлений судом на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Зі змісту електронного листа вбачається, що такий спосіб направлення копії ухвали суду (на електронну адресу позивача) обумовлений обмеженням кошторисних призначень Одеського окружного адміністративного суду на 2022 рік для сплати послуг поштового зв`язку.

З підстав неусунення позивачем встановлених судовим рішенням недоліків його позовної заяви, Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу від 27 вересня 2022 року про її повернення разом з долученими до неї додатками (а.с. 15).

У цій ухвалі окружний суд зазначив, що копію ухвали про залишення позову без руху ОСОБА_1 на свою електронну пошту отримав 7 вересня 2022 року, проте у межах строку визначеного судом для усунення недоліків позовної заяви (до 14 вересня 2022 року), позивач станом на 27 вересня 2022 року ці недоліки не усунув, що слугує підставою в силу пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України для повернення його позовної заяви.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання ухвали суду про залишення позову без руху від представника ОСОБА_1 - адвоката Носкова О.М. надійшов лист, який окружний суд згідно штампу вхідної кореспонденції отримав 12 жовтня 2022 року (а.с. 17), тобто після постановлення ухвали про повернення позивачеві його позовної заяви.

У цьому листі представник позивача обґрунтував, що позивачем були усунуті недоліки, про які вказав суд в ухвалі від 5 вересня 2022 року. Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року його позовну заяву було повторно залишено без руху.

На основі зазначених фактичних обставин, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Вирішення процесуальних питань, пов`язаних із прийняттям позовної заяви до розгляду, здійснюється судом шляхом перевірки дотримання позивачем вимог щодо форми і змісту позовної заяви, встановлених статтями 160 і 161 КАС України.

У разі невідповідності позовної заяви встановленим вимогам суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частини перша і друга статті 169 КАС України).

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З фактичних обставин цієї справи вбачається, що позивач не заперечує той факт, що 7 вересня 2022 року на свою електронну адресу він отримав копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року.

Цією ухвалою суд першої інстанції надав позивачеві семиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на подання заяви про усунення вказаних недоліків.

Тож, кінцевим строком подання заяви на виконання цієї ухвали суду було 14 вересня 2022 року.

У касаційній скарзі позивач стверджує, що заяву про усунення недоліків він направив до суду засобами поштового зв`язку 14 вересня 2022 року.

Відповідно до частини дев`ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 5 вересня 2022 року подав позовну заяву у новій редакції, як того вимагав суд. Проте, з невідомих йому підстав ця уточнена позовна заява була зареєстрована судом як новий позов (№420/13067/22) і не була долучена до матеріалів цієї справи (№420/12066/22).

З метою перевірки указаних обставин, Верховний Суд витребував електронний примірник судової справи №420/13067/22. З нього вбачається, що дійсно, 19 вересня 2022 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з уточненим складом учасників справи. Предмет, підстави та обставини позовної заяви є ідентичними тим, які позивач зазначав у первинній редакції своєї позовної заяви. Змін зазнав лише склад учасників справи, а саме позивачем було розширено коло відповідачів (як того і просив суд в ухвалі про залишення позову без руху). Проте, посадовими особами суду ця позовна заява ОСОБА_1 була зареєстрована як нова і їй було присвоєно унікальний номер справи №420/13067/22.

Про те, що позивачем були усунуто недоліки він також зазначив і у заяві від 30 вересня 2022 року, яку суд отримав 12 жовтня 2022 року і на яку помилково послався суд апеляційної інстанції як на єдину заяву подану у межах цієї справи ОСОБА_1 за для виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

З таким висновком суду апеляційної інстанції Верховний Суд не погоджується і вважає, що ОСОБА_1 подав у визначений 7-денний строк позовну заяву у новій редакції як того вимагав суд, встановивши саме такий спосіб усунення виявлених порушень. Ба більше, цю нову редакцію позовної заяви ОСОБА_1 подав у межах визначеного судом строку.

Внутрішня організація діловодства суду, а саме: реєстрація позовної заяви ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 19 вересня 2022 року як нового позову і присвоєння новій справі на його основі єдиного унікального номера №420/13067/22, не може слугувати підставою для поставлення у вину позивачу факту невжиття у спосіб та у строки, визначені судом, заходів для усунення виявлених недоліків позовної заяви у цій справі.

До того ж, варто звернути увагу, що сам зміст виявлених недоліків, які суд запропонував усунути позивачу згідно ухвали від 5 вересня 2022 року Верховний Суд вважає недостатньо вагомими, в контексті обмеження права особи на доступ до правосуддя, на що доречно також покликається скаржник у заяві про усуненні недоліків.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 169 КАС України у поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв`язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, у який спосіб може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві виклав зміст рішення відповідача, описав, у чому полягало порушення його права, сформулював наслідки, які, з його погляду, настали внаслідок цього рішення, тобто як зміг пояснив, суть його порушеного права. Зміст позовної заяви викладений в обсязі, з якого можна визначити характер спірних правовідносин і з дотриманням установленого процесуальним законом порядку ухвалити одне з рішень, продиктованих їхнім змістом.

У контексті порушеного питання, Верховний Суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини згідно якої, реалізуючи положення Конвенції, суду необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

За таких умов, суд першої інстанції хоча і дотримався формальних вимог при постановленні ухвали від 5 вересня 2022 року про залишення позову без руху, проте сутнісно вимоги, які зазначив суд як недоліки позовної заяви є надто формалізованими, а тому не можуть бути достатньою підставою для позбавлення позивача права на звернення до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно застосував наслідки відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку із чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

За таких обставин Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Носкова Олександра Миколайовича належить задовольнити, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року - скасувати із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Носкова Олександра Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №420/12066/22 скасувати, а справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Л.О. Єресько,

Судді Верховного Суду