Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №822/2337/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2018 року

Київ

справа №822/2337/17

адміністративне провадження №К/9901/22465/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О. від 10 січня 2018 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Промінь" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство "Промінь" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Красилівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Інспекція), в якому просило скасувати рішення Красилівської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області (Деражнянське відділення) про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 04 січня 2017 року за №27.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року позов задоволено.

При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, в якому були присутні представники сторін, повний її текст виготовлено 11 жовтня 2017 року та надіслано сторонам 12 жовтня 2017 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Інспекція 23 жовтня 2017 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу повернуто відповідачеві в зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали суду від 26 жовтня 2017 року про залишення її без руху з огляду на несплату, в порушення вимог частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), судового збору.

28 листопада 2017 року Інспекція повторно подала апеляційну скаргу на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, одночасно порушивши й питання поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року Інспекцією у встановлений строк було сплачено судовий збір, проте, зважаючи на приписи розділу 2 Порядку організації роботи органів ДФС під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДФС України від 12 жовтня 2015 року №778, згідно з яким супроводження справ, стороною в яких є підпорядковані ДПІ, здійснюється підрозділами позовної роботи ГУ ДФС в областях, платіжне доручення про сплату судового збору надіслано відповідачем на адресу ГУ ДФС у Хмельницькій області, що, в свою чергу, з огляду на їх територіальну віддаленість, зайняло певний проміжок часу та призвело до пропуску встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги строку.

Втім ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, з врахуванням приписів частини 3 статті 298 КАС України, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними; запропоновано Інспекції протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказати інші підстави для поновлення строку.

Копії ухвал відповідачем отримано 29 грудня 2017 року та цього ж дня надіслано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій остання, крім вже наведених в клопотанні про поновлення цього строку причин його пропуску, зазначала про проведення службового розслідування щодо працівників, дії яких призвели до пропуску строку сплати судового збору (в підтвердження чого надала копії листів ГУ ДФС у Хмельницькій області від 03 листопада 2017 року №16645/7/22-01-10-02-11, від 26 грудня 2017 року №21100/7/22-01-10-02-11 та розпорядження Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 28 грудня 2017 року №15-р).

Ухвалою від 10 січня 2018 року Вінницький апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження.

При цьому, як зазначив апеляційний суд, в поданій відповідачем заяві наведені ті ж самі підстави для поновлення строку, що вже розглянуті та визнані неповажними ухвалою суду від 20 грудня 2017 року; крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу, - Красилівська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху зобов'язана була надіслати платіжне доручення про сплату судового збору до суду, а не до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 січня 2018 року, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на ті ж обставини, що зазначались ним як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмового відзиву на касаційну скаргу суду не подав.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" якого передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Також, за приписами пункту 13 частини 1 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Інспекцією у заяві причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, касаційний суд вважає, що Інспекції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року.

Водночас, статтею 49 КАС України (в редакції, що діяла на час подання апеляційної скарги) було закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Аналогічні положення закріплено й в статті 44 КАС України, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року.

Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї для цього дії.

За наведеного, посилання Інспекції на те, що з метою дотримання вимог розділу 2 Порядку організації роботи органів ДФС під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДФС України від 12 жовтня 2015 року №778, згідно з яким супроводження справ, стороною в яких є підпорядковані ДПІ, здійснюється підрозділами позовної роботи ГУ ДФС в областях, платіжне доручення про сплату судового збору нею надіслано на адресу ГУ ДФС у Хмельницькій області, правильно не були взяті до уваги апеляційним судом, враховуючи, що за нормами КАС України документи щодо усунення недоліків залишеної без руху апеляційної скарги (зокрема, докази сплати судового збору) мають у встановлений строк подані саме до суду; при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення Інспекції з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 186 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду