Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

Київ

справа №825/2111/16

адміністративне провадження №К/9901/20000/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (суддя Поліщук Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Кобаля М.І., суддів - Епель О.В., Карпушової О.В.) у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов,

установив:

У листопаді 2016 року Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області), в якому просило:

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 7 жовтня 2016 року про накладення на ГУ ДФС у Чернігівській області штрафу у розмірі 5100,00 грн;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 17 жовтня 2016 року про накладення на ГУ ДФС у Чернігівській області штрафу в сумі 10200,00 грн.

Вважав, що спірні постанови прийняті за відсутності на те правових підстав, оскільки виконавчий лист, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, позивачем виконано добровільно та у повному обсязі.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 17 жовтня 2016 року про накладення на ГУ ДФС у Чернігівській області штрафу в сумі 10200,00 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені ними судові рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що позивачем добровільно та у повному обсязі виконано виконавчий лист у справі № 825/988/16, та видано ОСОБА_2 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, зі всіма складовими заробітної плати цієї особи, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як-от оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за спеціальне звання, надбавка за виконання особливо важливої роботи та інші. Натомість, як зазначає заявник касаційної скарги, суди попередніх інстанцій помилково ототожнили поняття «складові заробітної плати» та «розміри складових заробітної плати», не врахувавши при цьому відсутність механізму визначення таких розмірів.

Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 1 червня 2016 року у справі №825/988/16 зобов'язано ГУ ДФС у Чернігівській області видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, затверджену Постановою Правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1, зі всіма складовими заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з підвищенням з 1 грудня 2015 року посадових окладів.

27 липня 2016 року у справі №825/988/16 видано виконавчий лист.

2 серпня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51830832 за виконавчим листом №825/988/16 та встановлено строк для його самостійного виконання - до 9 серпня 2016 року.

8 серпня 2016 року позивач повідомив старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області про добровільне виконання виконавчого листа.

7 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області винесено постанову про накладення на ГУ ДФС у Чернігівській області штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду, а 17 жовтня 2016 року - постанову про накладення на ГУ ДФС у Чернігівській області штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності винесеної відповідачем постанови про накладення штрафу від 7 жовтня 2016 року, оскільки у виданій позивачем довідці відсутні будь-які складові заробітної плати, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з підвищенням з 1 грудня 2015 року посадових окладів. Водночас, постанову відповідача від 17 жовтня 2016 року суди визнали протиправною, оскільки така прийнята передчасно, без дотримання передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» десятиденного терміну для її винесення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регламентовано Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (який набрав чинності 5 жовтня 2016 року; далі - Закон № 1404-VIII).

За змістом частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад обов'язковості виконання рішень.

Статтею 63 Закону № 1404-VIII визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, відповідно до частин першої - третьої вказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про можливе настання кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з виконавчим листом, виданим 27 липня 2016 року Чернігівським окружним адміністративним судом у справі №825/988/16, ГУ ДФС у Чернігівській області зобов'язано видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, затверджену Постановою Правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1, зі всіма складовими заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з підвищенням з 1 грудня 2015 року посадових окладів.

На виконання постанови державного виконавця від 2 серпня 2016 року про відкриття виконавчого провадження, 8 серпня 2016 року ГУ ДФС у Чернігівській області скерувало на адресу ОСОБА_2 та органу ДВС довідку від цієї ж дати за №356/25-01-05-45 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

15 серпня 2016 року ОСОБА_2 подала заяву до державного виконавця, в якій зазначила, що ГУ ДФС у Чернігівській області не виконало судове рішення, оскільки надана довідка взагалі не містить даних щодо складових заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у всіх рядках проставлені прочерки).

Поряд із цим, як встановили суди, у межах адміністративної справи № 825/988/16 ГУ ДФС у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило роз'яснити постанову цього ж суду від 1 червня 2016 року, а саме: в якому розмірі повинні бути включені складові в довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, форма якої затверджена Постановою Правління ПФУ від 4 вересня 2013 року № 15-1.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі №825/988/16 ГУ ДФС у Чернігівській області відмовлено в роз'ясненні судового рішення від 1 червня 2016 року, оскільки воно є зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності.

Крім того, 26 серпня 2016 року державний виконавець звернувся до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 1 червня 2016 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року зазначену заяву державного виконавця залишено без задоволення. Судом зазначено, що неналежне виконання ГУ ДФС у Чернігівській області постанови суду не є підставою для встановлення нового способу та порядку виконання рішення суду.

Отже, перевіривши виконання рішення суду та здійснивши всі передбачені законодавством заходи, державний виконавець прийняв постанову від 7 жовтня 2016 року про накладення штрафу, оскільки довідка, видана ОСОБА_2, не була належним чином оформлена боржником - ГУ ДФС у Чернігівській області, та не містила відомостей щодо усіх складових заробітної плати працюючого державного службовця, як це було передбачено судовим рішенням.

Доводи касаційної скарги про відсутність підстав до накладення штрафу, оскільки механізм визначення розмірів заробітної плати працюючого державного службовця не затверджений, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи із такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України (у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII) судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Європейський суд з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» констатував, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, виконувалися відповідно до вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Як вже зазначалося, судовим рішенням у справі № 825/988/16, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, зобов'язано ГУ ДФС у Чернігівській області видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату, форма якої затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року №15-1.

Згідно із вказаною формою, у довідці обов'язково мають зазначатися не лише складові заробітної плати, але і їх розмір.

Позивач зазначене судове рішення не виконує, посилаючись на відсутність чинних нормативно-правових актів для визначення складових заробітної плати для перерахунку пенсії, однак такі доводи вже були предметом розгляду суду у справі №825/988/16.

Водночас, невиконання ГУ ДФС у Чернігівській області ухваленого на користь ОСОБА_2 судового рішення нівелює кінцеву мету правосуддя - ефективний захист інтересів громадян і реальне поновлення їх порушених прав.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що постанова державного виконавця від 7 жовтня 2016 року про накладення на ГУ ДФС у Чернігівській області штрафу в розмірі 5100 грн прийнята на підставі та в межах повноважень, визначених Законом №1404-VІІ.

Правомірність постанови державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 17 жовтня 2016 року про накладення на ГУ ДФС у Чернігівській області штрафу в сумі 10200,00 грн не є предметом касаційного оскарження.

Отже, судами не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець