Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2018 року у справі №815/7270/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №815/7270/15

касаційне провадження №К/9901/28640/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 (суддя - Стеценко О.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 (головуючий суддя - Домусчі С.Д., судді -Коваль М.П., Кравець О.О.) у справі за позовом Шаган Оксани Анатоліївни (далі - Шаган О.А.) до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Шаган О.А. звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила визнати протиправним, недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 22.06.2015 №25193-17.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на відсутність у неї обов'язку сплачувати транспортний податок у 2015 році, оскільки цей податок був запроваджений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ, то дотримання принципу стабільності виключає виникнення податкового обов'язку щодо сплати транспортного податку за 2015 рік, оскільки такий обов'язок у платника податку виникає не раніше 2016 року, як наступного, після року запровадження цього податку, бюджетного року.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 04.04.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, адміністративний позов задовольнив.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивований встановленими судом обставинами, відповідно до яких п'ятирічний термін використання належного позивачу автомобіля NISSAN TEANA 2010 року випуску станом на 01.01.2015 року сплинув, а відтак зазначений автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що транспортний податок за наявності усіх складових елементів цього податку підлягає нарахуванню і за 2015 рік.

Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком суду першої інстанції, що належний позивачу автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком, не підтримав мотиви суду стосовно того, що 2015 рік є періодом, за який може бути визначено податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку. Судом апеляційної інстанції було зазначено, що враховуючи приписи підпункту 12.3.4 статті 12 та підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, транспортний податок не може бути визнаний обов'язковим до сплати у 2015 році, оскільки органи місцевого самоврядування як суб'єкти встановлення місцевих податків не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення транспортного податку.

ДПІ оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.01.2017 відкрив касаційне провадження у справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами норм матеріального права, а саме підпункту 267.1.1 пункту 267.1, підпункту 267.2.1 пункту 267.2, пункту 267.4, підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6, підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим просить скасувати зазначені судові рішення і прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.03.2018 прийняв касаційну скаргу ДПІ до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 20.03.2018.

Шаган О.А. у запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані у справі судові рішення - без змін. Вважає, що застосування контролюючим органом положень статті 267 Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком у 2015 році є незаконним.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи ДПІ та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ 434049 Шаган О.А. є власником автомобілю NISSAN TEANA, 2010 року випуску, об'єм двигуна - 3498 куб. см. Дата реєстрації транспортного засобу за позивачем - 30.10.2013.

Податковим повідомленням-рішенням від 22.06.2015 №25193-17 ДПІ визначила Шаган О.А. податкове зобов'язання з транспортного податку у сумі 25000,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015, до Податкового кодексу України були внесені зміни, зокрема, статтю 267 викладено в новій редакції «Транспортний податок», тобто фактично запроваджено цей податок.

Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 цієї статті платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1, у свою чергу, встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Таким чином, однією з ознак легкового автомобіля, як об'єкта оподаткування транспортним податком, є період його використання, який з метою оподаткування транспортним податком не повинен перевищувати 5 років.

Підпунктом 14.1.124 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що новий транспортний засіб - це транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію.

Відповідно до підпункту 14.1.163 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (підпункт 14.1.251 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, об'єктом оподаткування у даній справі є легковий автомобіль NISSAN TEANA, 2010 року випуску, який на праві власності належить позивачу з 30.10.2013.

Реєстрація 30.10.2013 року зазначеного автомобіля за позивачем не є першою реєстрацією в України, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, копією страхового полісу, відповідно до якого автомобіль використовувався іншою особою.

Відповідач всупереч вимогам статті 71 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції не надав відомостей щодо першої реєстрації легкового автомобіля NISSAN TEANA 2010 року в України або ж за кордоном, а відтак суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що датою початку використання легкового автомобілю NISSAN TEANA, 2010 року випуску, слід вважати 01.01.2010.

Таким чином, п'ятирічний термін використання транспортного засобу, який належить позивачу, сплинув 31.12.2014, а тому у 2015 році цей автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, питання періоду запровадження транспортного податку не є предметом доказування у даній справі.

Однак, зважаючи на доводи касаційної скарги, які зводяться виключно до існування у позивача у 2015 році обов'язку зі сплати транспортного податку, колегія суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що наведене судом апеляційної інстанції застосування Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12, статті 267 Податкового кодексу України відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Як зазначалося вище, транспортний податок був встановлений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, отже, лише у 2015 році місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов'язку встановлення транспортного податку.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на неможливість збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок) відповідно до норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, застосування контролюючим органом положень Закону України від 28.12.2014 №71-VIII з метою оподаткування транспортним податком може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, неспростованого доводами касаційної скарги, про протиправність податкового повідомлення-рішення ДПІ від 22.06.2015 №25193-17, з огляду на що у задоволенні касаційної скарги ДПІ слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 349, статтею 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна