Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 березня 2018 року

справа №813/2764/17

адміністративне провадження №К/9901/4850/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Юрченко В.П., Пасічник С.С.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у складі судді Сакалоша В. М. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у складі колегії суддів Сапіги В. П., Носа С. П., Обрізка І. М. у справі 813/2764/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-електронні компоненти і апаратура" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіо-електронні компоненти і апаратура" (далі за текстом Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі за текстом податковий орган, відповідач у справі), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року за №008021410, № 0008011410, № 0008031410, якими відповідно визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 121 888 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 148 072 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 37 018 грн.; збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 42 636,5 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10 659,13 грн., з мотивів їх безпідставності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року за № 008021410, № 0008011410, № 0008031410.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із правомірності врахування витрат при визначенні податку на прибуток, а також віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, при придбанні товарів та недоведеності податковим органом податкових правопорушень при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, судами попередніх інстанцій застосовано положення принципу презумпції добросовісності платників податків.

28 грудня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга податкового органу мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно надано оцінку обставинам, що вказують на реальність господарських операцій позивача за наслідками яких сформовано податковий кредит та витрати.

Відзив позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

26 травня 2017 року податковим органом згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні податкові повідомлення - рішення на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань проведення взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-лайн", за листопад 2016 року від 11 травня 2017 року № 534/13-01-14-10/22402549.

Податковим повідомленням-рішенням № 008021410 за порушення пункту 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 121 888 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0008031410 за порушення пункту 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42 636,5 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 659 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням № 0008011410 за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 148 072 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 37 018 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановлення факту реальності господарських операцій, здійснених на підставі договору поставки продукції від 20 вересня 2016 року № 092001, за яким придбано, оприбутковано та використано у власній господарській діяльності радіоелектронні комплектуючі та матеріали, що спростовує доводи відповідача щодо нереальності спірних господарських операцій.

Підставою винесення спірних податкових повідомлень-рішень є вчинення позивачем податкових правопорушень внаслідок здійснення господарських операцій, які, на думку відповідача, є нереальними.

За змістом пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про підтвердження фактів реального придбання товарів позивачем, формування за цими господарськими операціями податкового кредиту та віднесення вартості продукції до витрат з метою визначення суми прибутку і, як наслідок, відсутність у податкового органу підстав для виключення зі складу податкового кредиту сум віднесеного податку на додану вартість та виключення витрат, що вплинуло на коригування суми податку на прибуток.

Жодних доводів щодо порушень судами норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, податковим органом в касаційній скарзі не наведено. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до встановлення фактичних обставин справи, що знаходиться за межами перегляду судом касаційної інстанції відповідно до положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання заявника касаційної скарги на відсутність договорів оренди, не підтвердження зберігання та транспортування є неприйнятними, оскільки за цими операціями податковий кредит та витрати позивачем, як платником податків, не сформовані.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі 813/2764/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: В.П.Юрченко

С.С.Пасічник