Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №813/21/14

адміністративне провадження №К/9901/7218/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року (суддя Мричко Н.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року (судді: Онишкевич Т.В. (головуючий), Дякович В.П., Іщук Л.П.) у справі № 813/21/14 за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт» (далі - позивач, ПрАТ «Трускавецькурорт») звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування наказу контролюючого органу № 474 від 25.12.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Трускавецькурорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ПрАТ Страхова компанія «Дніпроунмед» за період з 01.01.2012 по 31.03.2013.

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «Трускавецькурорт» посилалось на те, що незважаючи на лист ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №17042/10/22-06-04-63-319 від 19.11.2013, в якому було повідомлено про відсутність в Акті перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» №489/22/21870998 від 09.08.2013 порушень податкового законодавства позивачем, контролюючий орган всупереч п.п. 20.1.4, п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), незаконно прийняв оскаржуваний наказ №474 від 25.12.2013.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що контролюючим органом було отримано акт перевірки №489/22/21870998 від 09.08.2013 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» (код ЄДРПОУ - 2187998) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року», відповідно до якого у ході перевірки було встановлено, що правочини з надання послуг страхування за період з 01.01.2012 по 31.03.2013 відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Серед переліку контрагентів, які мали взаємовідносини із ПрАТ «СК «Дніпроінмед», у зазначеному акті перевірки вказано ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт».

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПрАТ «Трускавецькурорт» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ПрАТ «Трускавецькурорт». У касаційній скарзі позивач посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз обставин справи, не врахування судами попередніх інстанцій листа ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №17042/10/22-06-04-63-319 від 19.11.2013 та листів позивача до контролюючого органу, а також на те, що судами невірно оцінено подані докази, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області було отримано акт перевірки №489/22/21870998 від 09.08.2013 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» (код ЄДРПОУ - 2187998) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року». Згідно з зазначеним актом перевірки було встановлено, що правочини з надання послуг страхування за період з 01.01.2012 по 31.03.2013 відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч.5 ст. 203 ЦК України є нікчемним, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Оскільки серед переліку контрагентів, які мали взаємовідносини із ПрАТ «СК «Дніпроінмед», у зазначеному акті перевірки вказано ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт», контролюючим органом 24 вересня 2013 року було направлено письмовий запит №1916/10/22-1105 ПрАТ «Трускавецькурорт» письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження фінансово-господарських відносин з ПрАТ «Дніпроінмед» за періоди з 01.01.2012 по 31.03.2013. Отримання зазначеного запиту позивачем не заперечувалось, крім того, ПрАТ «Трускавецькурорт» направило листи до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №1925 від 24.10.2013, № 2037 від 11.11.2013 та №2135 від 26.11.2013, якими повідомило контролюючий орган про незаконність письмового запиту №1916/10/22-1105 від 24.09.2013.

Проте, ПрАТ «Трускавецькурорт» не надало контролюючому органу на письмовий запит №1916/10/22-1105 від 24.09.2013 відповідних пояснень та їх документального підтвердження, у встановлений в пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України термін - протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Згідно з пп. 16.1.5. п. 16.1. ст. 16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, оскільки встановлення контролюючим органом порушень вимог податкового законодавства при перевірці контрагента позивача ПрАТ «СК «Дніпроінмед», зафіксовані у акті перевірки № 489/222/21870998 від 09.08.2013, давали відповідачу належні правові підстави для звернення до ПрАТ«Трускавецькурорт» із письмовим запитом №1916/10/22-1105 про надання пояснень та їх документального підтвердження фінансово-господарських відносин з ПрАТ «Дніпроінмед» за періоди з 01.01.2012 по 31.03.2013, а позивачем протягом встановленого податковим законодавством терміну на зазначений запит не було надано відповідних пояснень та їх документального підтвердження, то враховуючи положення пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області були належні правові підстави для винесення наказу № 474 від 25.12.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Трускавецькурорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ПрАТ Страхова компанія «Дніпроунмед» за період з 01.01.2012 по 31.03.2013.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про непідтвердження ПрАТ«Трускавецькурорт» неправомірності винесення Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області наказу № 474 від 25.12.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Трускавецькурорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ПрАТ Страхова компанія «Дніпроунмед» за період з 01.01.2012 по 31.03.2013.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року у справі №813/21/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду