Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №442/2810/17

адміністративне провадження №К/9901/37261/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 442/2810//17

за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про зобов'язання вчинити дії, стягнення невиплаченої пенсії та моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Гулкевич І.З. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Яворського І.О.,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі - Дрогобицьке ОУПФ України Львівської області) про зобов'язання вчинити дії, стягнення невиплаченої пенсії та моральної шкоди.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, адміністративну справу передано на розгляд до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області на підставі пункту 4 частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року).

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Дрогобицьке ОУПФ України Львівської області звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Передаючи адміністративну справу на розгляд до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, суди попередніх інстанцій на підставі наявних у справі даних встановили та дійшли висновку, що дану справу не належить розглядати окружному адміністративному суду, оскільки поданий ОСОБА_1 позов за своєю предметною підсудністю підлягає розгляду місцевому загальному суду як адміністративному.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтями 18, 19 вказаного Кодексу визначено предметну і територіальну підсудність адміністративних справ.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Пунктом 1 частини другої статті 18 цього Кодексу встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги про:

- зобов'язання Дрогобицьке ОУПФ України Львівської області усунути порушення його прав і здійснення перерахунку пенсії шляхом застосування вірного коефіцієнта страхового стажу з урахуванням кратності та правильного обчислення стажу роботи, шляхом зарахування до загального стажу роботи записи у трудовій книжці за № 10-23 про періоди роботи в к/т «Дружба» та Народному домі м. Трускавець;

- зобов'язання Дрогобицьке ОУПФ України Львівської області виплатити на його користь різницю між недоотриманою пенсією, яка утворилася з часу нарахування;

- стягнення з Дрогобицького ОУПФ України Львівської області на його користь 30 000,00 грн. моральної шкоди.

В даному випадку предметом спору є бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу, а тому даний спір предметно підсудній місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Таким чином, передаючи справу до місцевого загального суду, як адміністративного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що оскільки спір виник з приводу перерахунку пенсії, то за правилами пункту 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) дана справа підсудна місцевим загальним судам, як адміністративним судам.

Враховуючи вищезазначене, Верховний суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі № 442/2810//17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Судді Верховного Суду