Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2019 року

Київ

справа №818/258/17

провадження №К/9901/21234/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання незаконними та скасування наказу в частині, стягнення завданих затрат та шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Соколова В. М., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Чалого І. С. (головуючий), Пянової Я. В., Зеленського В. В.

І. Суть спору

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (надалі також відповідач, ГУНП в Сумській області), в якому просив:

1.1. визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Сумській області від 31 грудня 2016 року № 1860 у частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді догани та позбавлення премії в розмірі 0,5%;

1.2. стягнути з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати та шкоду, що були завдані внаслідок видання наказу ГУНП в Сумській області від 31 грудня 2016 року № 1860.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує незаконністю спірного наказу як такого, що виданий без урахування всіх обставин, що мають значення під час вирішення питання щодо притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 займав посаду інспектора Недригайлівського відділення поліції (ВП) Роменського ВП ГУНП Сумської області.

5. Наказом від 31 грудня 2016 року № 1860 за порушення службової дисципліни на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани та позбавлено премії в розмірі 0,5 % премії терміном на 1 місяць у грудні 2016 року.

6. Виданню цього наказу передувало службове розслідування, яким установлено в діях ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного правопорушення, що виразилося у невиконанні поставлених задач керівництвом Недригайлівського ВП 14 листопада 2016 року й призвело до не проведення 14 листопада 2016 року запланованих профілактичних заходів у с. Томашівка Недригайлівського району під час оперативно-профілактичного відпрацювання та введеного в дію посиленого варіанту службової діяльності.

7. Також у провину позивачу ставиться неявка на нараду керівництва Недригайлівського ВП щодо підведення підсумків роботи особового складу відділення поліції за 15 листопада 2016 року.

8. При цьому суди встановили, що з метою стабілізації криміногенної обстановки, реалізації державної політики щодо забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання безпеки та порядку в період часу з 1 по 30 листопада 2016 року наказом ГУНП в Сумській області від 18 жовтня 2016 року №1423 «Про проведення оперативно-профілактичного відпрацювання території Сумської області» у районах та містах ГУНП здійснено оперативно-профілактичне відпрацювання території Сумської області.

9. З метою недопущення загострення оперативної обстановки, забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів на території в період часу з 9.00 год. 14 листопада 2016 року по 9.00 год. 27 листопада 2016 року відповідно до наказу ГУНП в Сумській області від 13 листопада 2016 року № 1495 переведено особовий склад підрозділів поліції області на посилений варіант службової діяльності, згідно з наказом МВС України від 10 грудня 2015 року № 1560 «Про затвердження Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності». Робочий час у період посиленого варіанту несення служби у відділенні поліції встановлено з 8:00 до 19:00.

10. Із метою недопущення вчинення правопорушень, порушень публічного порядку, запобігання вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, виявлення можливих порушень адміністративного нагляду, Недригайлівським відділенням поліції Роменського відділу поліції розроблено та в. о. начальника відділення поліції Зубенком В. М. затверджено план-розстановку особового складу відділення поліції щодо відпрацювання 14 листопада 2016 року території Недригайлівського району.

11. О 8.00 14 листопада 2016 року на оперативній нараді відділення поліції дану розстановку керівництвом було доведено до відома особового складу відділення поліції, у тому числі ОСОБА_1

12. Перед ОСОБА_1 поставлено завдання щодо перевірки власників зброї, сімейних бешкетників, проведення профілактичної роботи на предмет виявлення осіб, які займаються виготовленням та продажем самогону, встановлення місць концентрації осіб, які ведуть антигромадський спосіб життя (розпивають спиртні напої, порушують громадський порядок та спокій громадян) на обслуговуючій ним території в с. Томашівка Недригайлівського району Сумської області.

13. Невиконання зазначених вказівок керівництва відділення поліції зумовило притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни.

14. Також суди встановили, що 14 листопада 2016 року неможливо було добратися до території обслуговування с. Томашівка Недригайлівського району Сумської області через погодні умови, оскільки дороги в даному напрямку були засипані снігом і рух транспортних засобів був обмежений. Суд першої інстанції з'ясував, що 14 листопада 2016 року рейс на приміському автобусному маршруті загального користування Недригайлів - Томашівка не виконувався з вини перевізника.

15. Рапортом від 14 листопада 2016 року повідомив начальника Недригайлівського ВП майора поліції Зубенко В. М. про те, що добратися до території обслуговування не можливо, оскільки дороги в напрямку селища Томашівка засипані снігом і рух транспортних засобів обмежений.

16. Вважаючи вищевказане стягнення незаконним і накладеним з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 25 квітня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, позов задовольнив частково:

17.1. визнав незаконним та скасував наказ ГУНП в Сумській області від 31 грудня 2016 року № 1860 у частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани та позбавлення премії в розмірі 0,5%;

17.2. у задоволенні інших вимог відмовив.

18. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із відсутності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з огляду на те, що невиконання позивачем наказу щодо відпрацювання с. Томашівка відбулося з об'єктивних причин, про що ним було доведено до відома керівництва.

19. Крім того, дійшли висновку про не доведення з боку відповідача факту обізнаності ОСОБА_1 про проведення наради о 19.00 годині 15 листопада 2016 року та факту його відсутності на цій нараді.

20. Суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що в порушення вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності без отримання згоди виборного органу профспілкової організації, членом якої є позивач.

21. Натомість апеляційний суд зазначив, що в силу частини дев'ятої статті 41 зазначеного Закону у випадку притягнення поліцейського - члена виборного профспілкового органу до дисциплінарної відповідальності попередня згода виборного органу не вимагається.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

22. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

23. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного наказу.

24. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

25. Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надійшло.

V. Нормативне регулювання

26. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у відповідній редакції; надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (у відповідній редакції; надалі - Дисциплінарний статут) та іншими нормативно-правовими актами.

27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

29. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

30. Частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту визначає поняття «службова дисципліна» як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

31. Згідно з частиною другою цієї ж статті службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

32. Визначення дисциплінарного проступку міститься у статті 2 Дисциплінарного статуту та означає невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

33. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

34. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

35. Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

36. Відповідно до частин другої, третьої статті 41 Закону України 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1045-XIV) зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

37. Положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, поліцейських, працівників Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (частина дев'ята статті 41 Закону

№ 1045-XIV).

VІІ. Висновки Верховного Суду

38. Як правильно зауважив суд апеляційної інстанції, оскільки правила, закріплені статтею 41 Закону № 1045-XIV, зокрема щодо неможливості притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, у силу частини дев'ятої цієї статті не поширюється на поліцейських. Отже, висновок суду першої інстанції у цій частині та відповідні доводи позивача є безпідставними.

39. Аналіз статей 1, 2 Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку про те, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

40. Суди у цій справі встановили, що 14 листопада 2016 року рейс на приміському автобусному маршруті загального користування Недригайлів - Томашівка не виконувався з вини перевізника. Дороги в даному напрямку були засипані снігом і рух транспортних засобів був обмежений. Натомість керівництво відділення поліції не створило належних умов для виконання поставлених перед позивачем завдань, а тому їх невиконання відбулось із незалежних від ОСОБА_1 обставин. Про неможливість їх виконання позивач цього ж дня повідомив керівництво відділення поліції.

41. Крім того, відповідач не надав доказів обізнаності ОСОБА_1 про проведення наради 15 листопада 2016 року о 19.00 та неявки не неї.

42. У силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

43. Отже, обидві обставини, що ставляться в провину позивачу, свого підтвердження не знайшли, що свідчить про необґрунтованість спірного наказу та, відповідно, про його протиправність.

44. За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування спірного наказу відповідача та задоволення відповідної позовної вимоги.

45. Доводи касаційної скарги таких висновків судів не спростовують і зводяться до переоцінки фактичних обставин справи.

46. Натомість Верховний Суд діє на підставі статті 341 КАС України, частини перша та друга якої закріплюють, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. В іншій частині ухвалені у цій справі судові рішення не є предметом касаційного перегляду.

48. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення в частині, що є предметом касаційного перегляду, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка; помилкове застосування судом першої інстанції Закону № 1045-XIV не вплинуло на правильність результату розгляду справи по суті та належним чином оцінено з боку апеляційного суду; під час розгляду справи суди не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

49. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІІI. Судові витрати

50. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі № 818/258/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець