Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року

м. Київ

справа № 679/1408/17

адміністративне провадження № К/9901/45937/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.12.2017 (суддя Гавриленко О.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 (колегія у складі суддів Боровицького О. А., Сапальової Т.В., Матохнюка Д.Б.)

у справі № 679/1408/17

за позовом ОСОБА_1

до Славутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про зобов`язання провести перерахунок пенсії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Славутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив зобов`язати відповідача провести перерахунок його пенсії по інвалідності, в розмірі 90% пенсії за віком, з 01.10.2017 із застосуванням додаткового стажу 12 років 20 днів.

2. Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2018 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 1986 року отримував пенсію як інвалід внаслідок трудового каліцтва.

6. Згідно даних довідки серії Д-71 № 203535, друга група в зв`язку трудовим каліцтвом ОСОБА_1 була встановлена 03.03.1986, а 14.02.2008 обласною МСЕК останньому встановлено другу групу інвалідності загального захворювання довічно.

7. З 01.03.2008 останній знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нетішин та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання в розмірі 90% пенсії за віком, продовжуючи при цьому працювати.

8. 27.06.2013 за станом здоров`я ОСОБА_1 звільнився з роботи у зв`язку з виходом на пенсію. Його страховий стаж склав 41 рік 7 місяців 7 днів, в тому числі 34 роки, обчисленого без врахування стажу, згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

9. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацюючі інваліди II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу, зокрема, у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно.

10. З 01.07.2013 відповідно до рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2014 по справі № 2-а/679/15/2014, яким залишено без змін рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.01.2014, ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

11. 03.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності, у зв`язку з чим отримує з вказаної дати пенсію по інвалідності в розмірі 2746,69 грн, що підтверджується розпорядженням № 105951 від 05.05.2017. Відповідно до розпорядження та розрахунку, страховий стаж позивача становить 31 рік 6 місяців, додатковий стаж - 10 років 1 місяць 7 днів, коефіцієнт стажу становить 0,41583 (499 міс.).

12. На виконання Закону України № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій" ОСОБА_1 з жовтня 2017 року здійснено перерахунок пенсії.

13. Згідно наявного в матеріалах справи розпорядження на перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017, розмір такої склав 5883,54 грн, страховий стаж позивача становить 31 рік 6 місяців, додатковий стаж - 10 років 1 місяць 7 днів, коефіцієнт стажу - 0,41583 (499 міс.).

14. Однак, позивач не погодився з даним перерахунком, у зв`язку з чим звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на неправильне визначення відповідачем при обрахунку розміру його пенсії індивідуального коефіцієнту страхового стажу 0,41583, що стало наслідком неправильного обрахунку додаткового стажу, який повинен враховуватись при обрахунку пенсії по інвалідності та становить 12 років 20 днів.

16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, передбачено зарахування до страхового стажу періоду з дня встановлення інвалідності, не визначаючи при цьому розмежування видів інвалідності, до досягнення застрахованою особою пенсійного віку. Інвалідність позивачу встановлена ще у 1986 році в зв`язку з трудовим каліцтвом. Тому відповідач правильно визначив додатковий стаж ОСОБА_1 при розрахунку розміру його пенсії по інвалідності, який становить 10 років 1 місяць 7 днів.

18. Крім того, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набуде право на пенсію за віком 06.03.2020. Загальний стаж згідно оспорюваного розпорядження включено по 30.06.2013, тому додатковий становитиме 6 років 8 місяців 6 днів (06.03.2020-30.06.2013). При цьому, в додатковий стаж включаються, крім наявного страхового стажу, періоди, що не увійшли до загального стажу з дня встановлення інвалідності, що становить 3 роки 4 місяці 1 день.

19. За висновком суду першої інстанції, оскаржуване розпорядження винесене відповідачем з дотриманням вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

21. Скаржник покликається на те, що рішеннями судів при проведенні перерахунку до додаткового стажу враховано наступні періоди: з 01.08.1987 по 30.04.2012 (усього 3 роки 4 місяці 1 день, в тому числі періоди, коли він не працював та знаходився на пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва -1 рік 10 місяців 25 днів) та весь період з 01.07.2013 по 06.03.2020 - 6 років 8 місяців 6 днів.

22. Судами не досліджувались та не з`ясовувались причини розбіжностей при обчисленні додаткового стажу, а саме періоди 6 років 8 місяців 6 днів та 3 роки 4 місяці 1 день в сумі становить 10 років 7 днів, що не відповідає застосованому при розрахунку пенсії 10 років 1 місяць 7 днів.

23. При цьому, не враховано до додаткового стажу період з 03.03.1986 до 01.08.1987, коли скаржник не працював у зв`язку із 100% втратою працездатності.

24. Відповідач подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

26. Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії по інвалідності особам з інвалідністю ІІ групи призначаються - 90 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

27. У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

28. У касаційній скарзі позивач фактично не погоджується з обрахунком відповідачем його додаткового стажу.

29. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що це питання вже було предметом розгляду у справі № 679/863/17 за участю тих самих сторін, що й у справі, що розглядається. У постанові від 22.12.2022 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідача під час обчислення стажу позивача.

30. У цій справі, суди зокрема, дійшли висновку про те, що інвалідність позивачу встановлена ще у 1986 році у зв`язку з трудовим каліцтвом, тому відповідач правильно визначив додатковий стаж позивача при розрахунку розміру його пенсії по інвалідності, який становить 10 років 1 місяць 7 днів.

31. За приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

32. Враховуючи тотожний суб`єктний склад учасників справи №679/863/17 та справи, яка розглядається, обставини стосовно додаткового стажу позивача при розрахунку розміру його пенсії по інвалідності є доведеними і доказування не потребують.

33. Доводи скаржника про те, що судами не досліджувались та не з`ясовувались причини розбіжностей при обчисленні додаткового стажу є безпідставними і висновки судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки такі підстави не були викладені позивачем у позовній заяві, а згідно з положеннями ч.1 ст.51 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) позивач має право змінити підставу позову лише до початку судового розгляду справи по суті.

34. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанції і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

35. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі №679/1408/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб