Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2019 року у справі №826/6817/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2019 року

Київ

справа №826/6817/17

адміністративне провадження №К/9901/2010/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л. Л.,

суддів: Стародуба О. П., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/6817/17

за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А. Ю., суддів: Аліменка В. О., Безименної Н. В.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Косенко, Сошенко та Золочівського в Подільському районі міста Києва.

- зобов'язати Київську міську раду внести на розгляд сесії клопотання позивача від 3 квітня 2017 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Косенко, Сошенко та Золочівського в Подільському районі міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у розгляді його клопотання, а Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Міськради (далі - Департамент) не уповноважений по суті розглядати зазначені клопотання, оскільки такі клопотання повинні розглядатися виключно на пленарному засіданні Міськради.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради в частині не надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Косенко, Сошенко та Золочівського в Подільському районі міста Києва в порядку ст. 118 Земельного кодексу України.

Зобов'язано Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03.04.2017 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Косенко, Сошенко та Золочівського в Подільському районі міста Києва у відповідності до приписів ст. 118 Земельного кодексу України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що ОСОБА_1 03.04.2017 звернувся до Київської міської ради з клопотанням в порядку ст. 118 Земельного кодексу України про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво і обслуговування житлового будинку у орієнтованому розмірі 0,10 га, яка розташована на перетині вулиць Косенко, Сошенко та Золочівського в Подільському районі міста Києва.

На виконання доручення Київської міської ради № 08/І-3661 від 04.04.2017 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто вищевказане клопотання та надано відповідь №057021-08/І-3661/5141 від 11.05.2017, якою позивача повідомлено, що відповідно до рішення Київської міської ради № 1072/1733 від 12.07.2007 спірна земельна ділянка була надана в оренду Національній спілці художників України на 5 років.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, а також вказаним листом Департаменту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Департаментом земельних ресурсів не приймалось жодних проектів рішень за результатами розгляду клопотання позивача від 03.04.2017, а тому Міськрадою не було допущено протиправної бездіяльності та неправомірних дій під час розгляду звернення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем не дотримано процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку у розумінні приписів статті 118 ЗК України, що, в свою чергу, є підставою для покладення на міську раду зобов'язання розглянути клопотання позивача у відповідності до приписів ст. 118 ЗК України.

Відповідач не погодився із рішенням апеляційного суду і подав касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі постанови суду першої інстанції. Зазначає, що Міськрада не допустила бездіяльності щодо розгляду клопотання позивача, оскільки вказане клопотання розглянув Департамент відповідно до вимог статті 118 ЗК України та статті 20 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Міськради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 (далі - Тимчасовий порядок).

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частиною 6 статті 118 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частиною 6 статті 118 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).

На підставі частини 10 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як установлено матеріалами справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказував про порушення Міськрадою процедури розгляду клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, зокрема, щодо невинесення на розгляд сесії Міськради клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та зобов'язання відповідача винести на засідання сесії Міськради та розглянути подане позивачем клопотання.

Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 (справа №826/23389/15) дійшла висновку у аналогічному спорі, що такий спір не пов'язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність.

Так, відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно із частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених частиною 1 статті 116 ЗК України або за результатами аукціону.

Пунктом 1 статті 21 Тимчасового порядку передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Міськради клопотання про передачу земельної ділянки у власність.

У пункті 2 цієї статті визначено, що у клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду-у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки. 5 клопотанні відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК "Кадастр" його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.

Секретаріат Міськради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань для опрацювання до Департаменту (пункт 4 статті 21 Тимчасового порядку).

Правовий статус Департаменту визначено Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Міськради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Положення Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Міськради та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Міськради та виконавчого органу Міськради у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Міськраді та виконавчому органу Міськради, безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Міськради, - виконавчому органу Міськради. Департамент у межах своєї компетенції здійснює управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, розпорядником яких є виконавчий орган Міськради, забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону цих земель на території міста.

Згідно з підпунктом 3.12 пункту 3 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, готує та подає в установленому порядку проекти рішень Міськради, а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Отже, з урахуванням наведених вище положень ЗК України та Закону №280/97-ВР громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки в місті Києві із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, подають клопотання до Міськради, яка розглядає їх у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні є виключною компетенцією Міськради.

Як установлено судами, позивач звернувся до Міськради з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, тоді як Департамент листом №057021-08/І-3661/5141 від 11.05.2017 повідомив позивача, що спірна земельна ділянка надана в оренду Національній спілці художників України.

При цьому, на час наданні цієї відповіді строк дії договору оренди, укладений з Національною спілкою художників України, закінчився.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ЗК України не передбачає можливості не розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою та сповіщення про це заявника листом Департаменту.

Таким чином, відповідач порушив наведенні норми чинного законодавства щодо розгляду та вирішення клопотання позивача шляхом прийняття відповідного рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про визнання протиправними дій Міськради щодо порушення процедури розгляду клопотання позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права.

За змістом частини 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом рішення, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

О. П. Стародуб

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду