Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №826/37/17
Ухвала КАС ВП від 06.09.2018 року у справі №826/37/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа №826/37/17

адміністративне провадження №К/9901/50687/18, №К/9901/55323/18,

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Гриціва М.І.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018

та касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2018 (суддя Огурцов О.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 (колегія суддів у складі Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В.)

у справі №826/37/17

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради

за участю третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_6

за участю третьої особи на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА»,

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. В грудні 2016 ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради треті особи на стороні позивача - ОСОБА_6, третьої особи на стороні відповідача - ТО«ѲА», в якому просив визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 за №1464/16/012/009-16 від 21.11.2016.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2018 без змін.

4. 14.05.2018 третя особа на стороні відповідача - ТОВ "СІА" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2018. Просить її скасувати в частині відшкодування витрат на правову допомогу та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "СІА" витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн., в решті судові рішення залишити без змін. Справу просить розглядати за його участю.

5. 14.06.2018 ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "СІА".

6. 05.07.2018 ОСОБА_2 також подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018. Просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, а справу розглядати за його участю.

7. 02.10.2018 ТОВ "СІА" подало заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2

8. 26.09.2018 третя особа на стороні позивача - ОСОБА_6 подала відзив на касаційну скаргу. Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції.

9. Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "СІА" та ОСОБА_2

10. Ухвалою від 18.12.2018 касаційні скарги об'єднані для спільного розгляду.

11. Відповідно до ст. 340 КАС України в письмовому провадженні розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. 10.11.2016 ТОВ "СІА" звернулось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявами щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт "Будівництво житлово-громадської забудови з об'єктами соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури на АДРЕСА_1".

13. 21.11.2016 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав ТОВ "СІА" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за №1464/16/012/009 на об'єкт будівництва "Будівництво житлово-громадської забудови з об'єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури", розташований за адресою АДРЕСА_1.

14. Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 №728/728 «Про затвердження детального плану території в межах просп. Возз'єднання, залізниці, просп. Броварського, Русанівського каналу у Дніпровському районі м. Києва» затверджено Детальний план території в межах просп. Возз'єднання, залізниці, просп. Броварського, Русанівського каналу у Дніпровському районі м. Києва за основними техніко-економічними показниками з графічними матеріалами, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, розташування червоних ліній вулиць та доріг, кварталів садибної забудови, граничної поверховості та щільності забудови для подальшого розроблення документації із землеустрою та прийняття рішень щодо розміщення об'єктів містобудування.

15. Відповідно до Детального плану території в межах просп. Возз'єднання, залізниці, просп. Броварського, Русанівського каналу у Дніпровському районі м. Києва, затвердженого зазначеним рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 №728/728 - територія Функціональне призначення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 належить частково до території багатоповерхової житлової забудови, частково до громадських будівль і споруд та частково до зелених насаджень загального користування, частково до вулиць і доріг.

16. Згідно з Генеральним планом міста Києва, дана земельна ділянка за функціональним призначенням належить до промислової та науково-виробничої території.

ІІІ. АГРУМЕНТИ СТОРІН

17. Позивач вважає, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 видані з порушення містобудівної документації та чинного законодавства, оскільки наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням відповідної містобудівної документації, тобто Генеральному плану м. Києва, згідно з яким призначення даної земельної ділянки - землі промислової території. Тому її забудова житловими будинками суперечить її цільовому призначенню.

18. Відповідач проти позовних вимог заперечував. ТОВ "СІА" було подано всі документи передбачені чинним законодавством для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у той час, як єдиною підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Також посилався на те, що оскільки позивач не є стороною правовідносин, щодо яких було прийнято рішення від 21.11.2016 №1464/16/012/009, то відсутній факт порушення його прав та інтересів вказаним рішенням.

19. Третя особа ТОВ "СІА" також заперечувала проти позову з тих підстав, що детальний план території у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Щодо права на забудову даної території, зазначав, що Київська міська рада не надало ТОВ "СІА" та ПАТ «Галактон» погодження або відмову у погодженні укладення договору суборенди, тобто до 29.09.2016, починаючи з 10.10.2016 ПАТ «Галактон» є таким, що отримало погодження від Київської міської ради на укладання з ТОВ "СІА" договору суборенди за принципом мовчазної згоди. Крім того, покликався на те, що оскаржуване рішення в частині видачі містобудівних умов та обмежень забудови не порушує прав позивача, мешканця іншого району м. Києва.

ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇЇ

20. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовими наслідками видачі замовнику будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є виникнення у замовника будівництва прав на проектування об'єкта будівництва для здійснення забудови земельної ділянки.

21. Оскаржуване рішення безпосередньо не стосується прав та інтересів позивача. Суду не надано доказів того, що воно породжує для позивачів настання будь-яких юридичних наслідків та впливає на його права та обов'язки. Відтак, не виникає передумов для захисту права або законного інтересу позивачів у даній справі, шляхом визнання протиправними та скасування рішення від 21.11.2016 №1464/16/012/009 щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1.

22. Такий висновок зроблено з посиланням на постанову Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 21-1115во10, Рішення Конституційного Суду України № 2-зп від 23.06.1997 у справі № 3/35-313

23. Крім того, під час апеляційного розгляду справи Київським апеляційним адміністративним судом, представник ТОВ «СІА» заявив клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн., яку йому надало Адвокатське бюро "Розпутенка". Вартість правової допомоги підтверджував договором між ТОВ "СІА" та АБ "Розпутенка" від 31.01.2018, додатковою угодою №3 від 15.04.2018, довіреністю на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 01.02.2018, актом №3 про надання правової допомоги від 18.04.2018 та рахунком №3 від 18.04.2018 на суму 7000 грн.

24. Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 23.04.2018 відмовив у задоволенні апеляційної скарги позивача, а також відмовив у задоволенні заяви ТОВ "СІА" про покладення витрат на правничу допомогу на позивача.

25. Відмовляючи в задоволенні клопотання ТОВ «СІА» про відшкодування витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підтвердження надання АБ "Розпутенка" зазначених послуг. Окрім того зроблено висновок, що статтею 139 КАС України не передбачено стягнення витрат на правову допомогу на користь третьої особи.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

26. У касаційній скарзі ТОВ "СІА", не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні з позивача на його користь витрат на правову допомогу, вважає, що відповідно до ст. 132, 134, п.11 ст.139 КАС України має право на відшкодування витрат на правничу допомогу, адже витрати на професійну правничу допомогу є частиною судових витрат. Відповідно, судові витрати на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

27. Крім того, ТОВ "СІА" вважає, що надання адвокатських послуг, крім договору, додаткової угоди до договору, довіреностей, підтверджується також матеріалами справи, а саме: запереченнями на апеляційну скаргу; журналом судового засідання від 23.04.2018, відповідно до якого адвокат ОСОБА_11 був присутній в судовому засіданні; заявою про ознайомлення з матеріалами справи від 16.04.2018.

28. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "СІА" позивач ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до ст. 55 КАС України ТОВ "СІА" могло брати участь у розгляді справи через свого керівника шляхом самопредставництва, не здійснюючи додаткових витрат на правничу допомогу. Крім того, ТОВ "СІА" не надало доказів сплати вартості отриманої правничої допомоги, а договір укладений не з метою надання правової допомоги, а з метою тиску на активних киян, які борються із забудовами, що суттєво погіршують умови їх життя, шляхом покладення на них фіктивних витрат на «правову допомогу». На думку позивача, такі дії ТОВ «СІА» направлені на створення штучних перешкод у реалізації громадянами свого права на звернення до суду, тому не мають отримати судовий захист. Звертав увагу на не підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в сумі 12000 грн.

29. ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі підставою скасування судових рішень, вважає наступні доводи:

А) Детальний план території є видом містобудівної діяльності, положення якого мають узгоджуватись з генеральним планом населеного пункту, деталізувати його, а не суперечити. Суд помилково взяв до уваги функціональне призначення цієї земельної ділянки згідно з Детальним планом території (територія багатоповерхової житлової забудови) в межах просп. Воз'єднання, залізниці, просп. Броварського, Русанівського каналу у Дніпровському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 № 728/728, яке суперечить нормам діючого Генерального плану м. Києва згідно з яким дана земельна ділянка належить до промислової території. Позивач стверджує, що внаслідок цього наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Б) Також вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального пррава, вирішивши, що оскаржуване рішення не стосується прав та інтересів позивача. Оскаржуване рішення порушує його інтерес (право) у покращенні якості життя членів територіальної громади м. Києва, оскільки реалізація цього рішення відповідача суперечить діючому Генеральному плану м. Києва, негативно вплине на якість життя, вартість майна членів територіальної громади м. Києва.

30. Третя особа - ОСОБА_6 у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що підтримує касаційну скаргу ОСОБА_2 про порушення їхніх прав як мешканців будинку, що примикає до земельної ділянки, на яку відповідач видав містобудівні умови та обмеження та про порушення відповідачем вимог законодавства.

31. Третя особа - ТОВ "СІА" у письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване рішення не порушує прав та інтересів позивача. По суті спору вважає, що при видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки відповідач враховував положення Генерального плану м. Києва та уточнюючого його положення детального плану території.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг позивача та третьої особи на стороні відповідача, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, приходить до такого висновку.

а) щодо касаційної скарги ТОВ "СІА"

33. Відповідно до частини 11 статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

34. З огляду на це, ТОВ «СІА» як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і яка брала участь у справі на стороні відповідача, має право на відшкодування (стягнення) судових витрат, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

35. Враховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про те, що статтею 139 КАС України не передбачено стягнення судових витрат на користь третьої особи не відповідає тексту частини 11 цієї статті.

36. Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

37. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

38. Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

39. ТОВ "СІА" зазначало, що понесло витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн., яку йому надавало Адвокатське бюро "Розпутенка". Вартість правової допомоги підтверджується:

- договором між ТОВ "СІА" та АБ "Розпутенка" від 31.01.2018;

- додатковою угодою №3 від 15.04.2018 до Договору про надання правової допомоги від 31.01.2018, в якій визначено склад та обсяг правової допомоги за дорученням у справі № 826/37/17, яка включає підготовку, оформлення та подачу письмових заперечень на апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2, а також вартість послуг з розрахунку 1000 гривень за 1 годину незалежно від рівня залучених адвокатів (п. 2);

- довіреністю на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 01.02.2018;- актом №3 про надання правової допомоги від 18.04.2018;

- рахунком №3 від 18.04.2018 на суму 7000 грн.

40. Фактичне надання правової допомоги підтверджують: заява адвоката ОСОБА_11 про ознайомлення з матеріалами справи від 16.04.2018; заперечення на апеляційну скаргу; журнал судового засідання від 23.04.2018, з якого вбачається, що у справі брав участь адвокат ОСОБА_13, технічна фіксація розпочалась о 16:16, а завершилася о 17:55, тобто тривала 1 годину і 39 хвилин.

41. Цим доказам суд апеляційної інстанції оцінки не надав, але зробив висновок, що «будь-які докази надання визначених в Акті послуг в матеріалах справи відсутні». Мотивів для такого висновку в постанові суду не наведено, що є порушенням вимог підпункту в) п. 3 ч. 1 ст. 322 КАС України в частині обов'язку суду апеляційної інстанції зазначати у постанові мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

42. Окрім того, висновку суду щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу у резолютивній частині постанови не відображено, що свідчить про порушення судом вимог ст. 322 КАС України (підпункт в) п. 4 ч. 1).

43. Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

44. Враховуючи те, що докази надання правової допомоги апеляційний суд не дослідив та не дав їм правової оцінки, колегія суддів вважає, що має місце порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення питань про відшкодування витрат на правову допомогу.

45. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку необхідність скасування оскаржуваної ТОВ "СІА" постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 в частині вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та направлення справи у цій частині на новий судовий розгляд.

46. Під час нового судового розгляду суду апеляційної інстанції слід оцінити кожен окремий доказ надання правової допомоги та їх у сукупності, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, а також заперечення позивача щодо фіктивності договору про надання правової допомоги.

47. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права під час розгляду питання про розподіл судових витрат при ухваленні судового рішення, Суд доходить до висновку в необхідності задоволення касаційної скарги ТОВ "СІА" частково.

48. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 03.10.2018 Київський апеляційний адміністративний суд припинив здійснювати правосуддя. 03.10.2018 в Газеті «Голос України» №185 (6940) опубліковане повідомлення про початок роботи новоутвореного Шостого апеляційного адміністративного суду. Шостий апеляційний адміністративний суд здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, що включає Київську, Чернігівську, Черкаську області та місто Київ.

49. У зв'язку з цим, справу на новий розгляд слід направити до Шостого апеляційного адміністративного суду.

б) щодо касаційної скарги ОСОБА_2

50. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд звернув увагу, що суди в оскаржуваних рішеннях не вирішували спір по суті, оскільки дійшли до переконання, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені.

51. Виникнення спору обумовлено незгодою позивача з рішенням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), яким видано ТОВ "СІА" містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 за №1464/16/012/009-16 від 21.11.2016. Рішення оскаржує з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки Генеральному плану м. Києва, функціональне призначення якої належить до промислової території та частково до вулиць та доріг.

52. У постанові від 25.04.2018 у справі №461/2132/17 Верховний Суд висловив загальні підходи до захисту законного інтересу. Законний інтерес, якщо його порушує суб'єкт владних повноважень, може бути предметом судового захисту в порядку адміністративного судочинства. Під час розгляду справи суд з'ясовує, які саме фактичні обставини зумовлюють існування інтересу, відносини, що існують з приводу об'єкту інтересу, а також інші індивідуальні особливості, що відображають законність інтересу та необхідність судового захисту прагнень позивача.

53. Свій інтерес позивач обґрунтовував тим, що є членом територіальної громади м. Києва. Видача зазначених містобудівних умов та обмежень невідворотно призведе до розбалансованості всіх видів інфраструктур в усіх частинах міста, що негативно вплине на умови життя, вартість майна будь-кого з членів територіальної громади м. Києва.

54. Надання уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після їх отримання вона матиме право розпочати будівництво на земельній ділянці, якщо для цього не буде законних перешкод.

Не виключено, що й інші особи теж можуть мати законний інтерес щодо цієї земельної ділянки. Для цього суди мали з'ясувати про який інтерес особи, що звернулась до суду, йдеться. З'ясування цього питання передує наданню судом правової оцінки оскаржуваному рішенню.

55. В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

56. Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

57. Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Для відкриття провадження у справі недостатньо лише суб'єктивного твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

58. Натомість, доводи позивача є абстрактними, без жодного обгрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

59. Встановлені у справі обставини свідчать про те, що позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення. Зазначене рішення не спричинило суттєвого негативного впливу безпосередньо на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

60. Встановлення за наслідками судового розгляду обставин, що свідчать про відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості, є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

61. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суди дійшли правильного висновку, що законні інтереси позивача оскаржуване рішення не порушує.

62. Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими у позові відмовлено.

63. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

64. Відтак, касаційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

65. Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати за подання касаційної скарги, яку залишено без задоволення, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА» задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

3. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 у справі №826/37/17 скасувати в частині відшкодування витрат на правову допомогу. В частині відшкодування витрат на правову допомогу справу №826/37/17 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий судовий розгляд.

4. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 у справі №826/37/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІА» - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя М.І. Гриців