Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

Київ

справа № 817/538/16

провадження № К/9901/19965/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Городищенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№ 96) про визнання дій неправомірними та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, постановлену у складі судді-доповідача Шидловського В. Б.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Городищенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№ 96) про визнання дій неправомірними та скасування рішення, викладеного в протоколі засідання комісії профілактичного обліку засуджених, схильних до вчинення правопорушень, від 31 грудня 2014 року № 16, яким позивача поставлено на профілактичний облік як схильного до нападу.

2. Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 8 квітня 2016 року відкрив провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.

3. Ухвалою від 25 травня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд замінив відповідача - начальника Городищенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№ 96) на належного - Городищенську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№ 96).

4. Ухвалою від 28 вересня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд закрив провадження в адміністративній справі.

5. Позивач оскаржив це судове рішення в апеляційному порядку.

6. Суддя-доповідач Житомирського апеляційного адміністративного суду ухвалою від 11 листопада 2016 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 з підстав пропуску ним строку на апеляційне оскарження та ненадання заяви про його поновлення і надав апелянтові строк для усунення недоліків скарги до 12 грудня 2016 року.

7. Копію ухвали від 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 отримав 14 листопада 2016 року.

8. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт подав заяву, за змістом якої наголошує на тому, що копію оскаржуваного ним рішення суду першої інстанції отримав лише 26 жовтня 2016 року, тому просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу й відкрити апеляційне провадження.

9. Ухвалою від 19 грудня 2016 року суддя-доповідач Житомирського апеляційного адміністративного суду визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, клопотання про поновлення цього строку залишив без задоволення, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

10. При цьому суддя-доповідач суду апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року отримана 5 жовтня 2016 року представником позивача - адвокатом ОСОБА_3, яка представляє інтереси позивача на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 7 червня 2016 року № 017-0001752.

11. Відповідно до пункту 3 згаданого Доручення воно діє до закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту, звільнення особи з місця виконання покарання, крім випадків складення процесуальних документів. Тобто, після закінчення судового розгляду в Рівненському окружному адміністративному суді повноваження адвоката не припинились.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

12. Позивач, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

13. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду.

14. Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надійшло.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, повноваження адвоката як захисника у кримінальному провадженні, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

16. Згідно з частиною першою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (надалі КАС України), сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

17. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги (речення перше частини п'ятої статті 58 КАС України).

18. За змістом частин першої, третьої статті 59 КАС України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього.

Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.

19. Частиною третьою статті 167 КАС України обумовлено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.

20. Стаття 185 КАС України закріплює, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

21. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (частина третя статті 186 КАС України).

22. За правилами, визначеними абзацами першим, другим частини четвертої статті 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

ІV. Висновки Верховного Суду

23. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, суд виходить з такого.

24. Як наведено вище, копію ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року вручено представникові позивача 5 жовтня 2016 року. Натомість апеляційну скаргу на це судове рішення, датовану 31 жовтня 2016 року, позивач подав із значним пропуском установленого процесуальним законом п'ятиденного строку на апеляційне оскарження.

25. Доводи ОСОБА_1, покладені в основу обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а так само і касаційної скарги, щодо припинення надання йому правової допомоги та представництва з боку адвоката ОСОБА_3 не знайшли жодного підтвердження, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.

26. Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження.

27. Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

28. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм процесуального права.

29. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Судові витрати

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року у справі № 817/538/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець