Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа №813/4452/16

адміністративне провадження №К/9901/63208/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2018 (суддя Васильченко І.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 (колегія суддів у складі суддів Коротких А.Ю., Мєзєнцев Є.І. та Файдюк В.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправними рішень і дій, стягнення коштів.

УСТАНОВИВ:

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України (далі - відповідач-1), в якому просила визнати дії в межах лютого-вересня 2015 року бездіяльністю і порушенням банківського законодавства, стягнути 176217грн.

2. 20.12.2016 цей суд виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

3. Ухвалою від 10.01.2017 Львівський окружний адміністративний суд продовжив строк на усунення недоліків позову.

4. 24.01.2017 цей суд відкрив провадження у справі, а 21.02.2017 - залишив позовну заяву без розгляду.

5. За наслідками апеляційного оскарження справу для продовження розгляду повернуто до суду першої інстанції.

6. Під час нового розгляду до участі у справі залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), як третю особу на стороні відповідача.

7. 17.08.2017 на його адресу від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому позивач просила залучити Фонд як другого відповідача (далі - відповідач-2), визнати протиправними: постанову від 17.01.2015 №532/БТ, бездіяльність відповідача-1 з 15.06.2015 до 16.08.2015 щодо невжиття належних заходів забезпечення законних інтересів вкладників ПАТ «Банк «ФІК», постанову від 17.09.2015 №612 та №171,- стягнути на її користь депозит з відповідача-1 в сумі 176217 грн., а з відповідача-2 - штрафні санкції в сумі 1268762грн., також моральну шкоду в сумі 50000 грн.

8. 25.09.2017 представник позивача надав цьому суду оригінал квитанції від 20.09.2017 про доплату судового збору.

9. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 справу передано до Окружного адміністративного суду міста Києва за територіальною підсудністю.

10. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 справу прийнято до розгляду та визначено розглянути у порядку спрощеного порядку.

11. Ухвалою 03.04.2018 він залишив позовну заяву без руху, надавши п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня її отримання.

Суд зазначив, що оскільки позивач заявила п'ять позовних вимог немайнового характеру та три - майнового характеру на суму 176217,00+1286762,00+50000,00 =1512979,00грн., отже вона має сплатити на рахунки цього суду судовий збір в сумі: 5х704,80=3524,00 грн. та 1512979,00х1%=15129,79, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 8810,00 грн., тобто в сумі 3524,00 грн.+8810,00=12334,00 грн.

12. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2018 позов залишено без розгляду у зв'язку з тим, що вищевказані недоліки не було усунуто.

13. Представник позивача, не погоджуючись із такою ухвалою, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

14. У ній серед іншого зазначив про нерозглянуте судом першої інстанції клопотання про зменшення судового збору та додав копію довідки про доходи позивача.

15. 20.08.2018 Київський апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою залишив ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду без змін.

16. Позивач звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду (далі - Суд), в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 08.05.2018 та постанову від 20.08.2018, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

17. Зауважує, що подавала поштовим зв'язком Окружному адміністративному суду міста Києва клопотання про зменшення суми судового збору у зв'язку з неспіврозмірністю його розміру з її доходами. Проте, його не було доставлено до суду, а повернулося з незалежних від неї підстав, про що вона та представник повідомили суд апеляційної інстанції.

18. Вважає, що суди оскаржуваними рішеннями позбавили її права на вільний доступ до правосуддя.

19. Позивач не погоджується зі вказаною судом апеляційної інстанції можливістю повернути сплачений на рахунок Львівського окружного адміністративного суду судовий збір за позовну заяву, оскільки вона не відкликала свою позовну заяву і не укладала мирової угоди з відповідачами.

20. 22.11.2018 на адресу Суду від представника позивача надійшло доповнення до касаційної скарги.

21. У ньому акцентовано увагу на зміну колегії суддів суду апеляційної інстанції, відсутність протоколу автоматизованого розподілу, яким призначено членів колегії Літвіну Н.М. та Губську О.А. Натомість згідно з розпорядженням від 13.08.2018 №185 заміна цих суддів відбулася в день розгляду справи і зняття її з розгляду згідно з довідкою від 13.08.2018. Тому вважає незаконною заміну суддів-учасників колегії.

22. Для розгляду призначений суддя Мєзенцев Є.І., який відряджений з приводу участі в позачерговому засіданні Ради суддів України в режимі відео конференції. Отже він був відсутній на засіданні колегії 13.08.2018 о 15:30.

23. Тому просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду саме цьому суду.

24. Ухвалою Суду від 22.11.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

25. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Суд врахував ч.1 ст.353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якою підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

26. Суд звернув увагу, що суди, приймаючи оскаржувані рішення, не врахували обставин і наявних в матеріалах справи доказів сплати позивачем судового збору під час звернення з позовною заявою до Львівського окружного адміністративного суду, хоча цей суд з'ясовував питання такої сплати під час вирішення питання відкриття провадження у справі та прийняття до розгляду уточнених позовних вимог.

27. Сплачений позивачем судовий збір не було їй повернуто.

28. На час перебування справи у Львівському окружному адміністративному суді розгляд справи відбувався за правилами КАС України в редакції до 15.12.2017. Однак на час її передачі за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва його норми змінені.

29. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.169 КАС України (у редакції з 15.12.2017) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

30. Зважаючи, що справу передано Львівським окружним адміністративним судом після відкриття провадження, у тому числі після з'ясування обставин належної сплати позивачем судового збору, покладання Окружним адміністративним судом міста Києва на позивача додаткового обов'язку такої сплати саме на його рахунок без урахування сплаченої суми коштів на час звернення позивача до суду та врахування її майнового стану не є обґрунтованим.

31. Перелік підстав для повернення сплаченого збору, визначений статтею 7 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», вищевказаних обставин не передбачає.

32. Отже суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, а суд апеляційної інстанції цих помилок не виправив. Тому їх рішення не є законними та підлягають скасуванню як такі, що перешкоджають подальшому розгляду справи.

33. Відповідно до вимог ст.353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

35. Суд звернув увагу, що позивач у касаційній скарзі просить направити справу на новий розгляд до суду, який цю справу не розглядав. Тому касаційна скарга є обґрунтованою лише в частині обґрунтування підстав для скасування рішень судів. Однак справа підлягає направленню для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

36. Доводи позивача про направлення в суд першої інстанції клопотання про зменшення розміру судового збору з доказами майнового стану підтверджуються матеріалами справи та свідчать, що воно не доставлено без вини позивача або суду. З огляду на їх наявність в матеріалах справи суди під час продовження судового розгляду мають їх також враховувати.

Керуючись ст.ст. 341, 349, 350- 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 скасувати.

3. Справу направити для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П.Стародуб