ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

м. Київ

справа №279/3537/16-а

провадження №К/9901/18847/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А. А., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області

на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від
20.12.2016 (суддя Моголівець І. А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 (Шевчук С. М., судді А. Ю. Бучик, Г. І.

Майор)

у справі №279/3537/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області

про визнання дій неправомірними та скасування постанови

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У липні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернулась до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, в якій просила суд скасувати постанову № 65-Ф у справі про адміністративне правопорушення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від 07.04.2016, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення у відсутності ОСОБА_2, не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тому притягнення до адміністративної відповідальності і накладання штрафу є неправомірним.

3. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від
20.12.2016 у справі №279/3537/16-а поновлено ОСОБА_2 процесуальні строки звернення до суду, позов задоволено повністю, скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Житомирській області Шевчук К. А. від 07.04.2016 № 65-Ф, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.96 ч.5 КУпАП

4. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 у справі №279/3537/16-а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2016 залишено без змін.

5. Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області з вищевказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від
20.12.2016 і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від
14.02.2017 у справі №279/3537/16-а та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

У зв'язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п. п. 1,7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

У зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати головуючого судді Гімона М. М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А. А., суддів Берназюка Я. О., Желєзного І. В.

ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до відомостей акту перевірки, складеного за участі головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ у Житомирській області від
11.03.2016 та протоколу про адміністративне правопорушення від цієї ж дати, ОСОБА_2 здійснила самовільно будівельні роботи з будівництва капітального гаражу по АДРЕСА_1

8. На підставі акту перевірки, протоколу та припису від 11.03.2016 відповідачем винесено постанову від 07.04.2016 №65-Ф у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП України, а саме за самовільне виконання будівельних робіт по будівництву капітального гаражу по АДРЕСА_1, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 4 250 грн.

9. ОСОБА_2 з постановою головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від
07.04.2016 № 65-Ф не погодилася, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції керувались тим, що у ході судового розгляду було встановлено порушення відповідачем процесуальних норм розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували те, що ОСОБА_2 особисто ознайомлено з направленням на проведення позапланової перевірки, про що свідчить копія відповідного направлення, надана позивачем, ОСОБА_2 особисто приймала участь у проведенні перевірки, надавала пояснення та копії документів, зокрема, договору дарування частини житлового будинку та господарських споруд, паспорта, що відображено в акті перевірки, 15.03.2016 рекомендованим листом з повідомленням на адресу за місцем проживання ОСОБА_2 надсилався акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення і припис про усунення порушення. Дата та час розгляду справи були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписано позивачем, що свідчить про обізнаність з датою розгляду справи про адміністративне правопорушення.

12. Також скаржник зазначає, що виявлене Управлінням правопорушення не було спростовано позивачем, тому вважає, що наявність нібито порушення процедури проведення перевірки та притягнення до відповідальності не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

14. Предметом спору у цій справі є постанова, що стала результатом позапланової перевірки відносно позивача. Оскільки для позивача вони мали негативні наслідки у виді накладення на нього штрафу, він оскаржував їх з підстав незаконності проведення перевірки.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Отже, завданням судів попередніх інстанцій було надати в першу чергу оцінку цим обставинам. Заявник наполягав на тому, що позапланову перевірку було проведено за його відсутності чи його уповноважених представників, про проведення перевірки не був належно повідомлений, перевірка проведена поза межами строку вказано направленні.

15. Суди попередніх інстанцій надавали оцінку цим доводам та дійшли висновку про недотримання та порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, що стало безумовною підставою для скасування постанови.

16. Верховний Суд з цим погоджується та зазначає наступне.

Перевірка та прийняті за її результатами припис, протокол, постанова мали місце в березні 2016 року. Отже, застосуванню щодо порядку проведення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю підлягає законодавство чинне на той час.

17. Норми ст. 7 КУпАП вказують на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями пунктів 16,18 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як передбачено у п. 17, п. 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках.

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Позивач при обґрунтуванні своїх доводів посилається на те, що не був присутнім під проведення позапланової перевірки.

18. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позапланова перевірка проведена відповідачем одноособово, без присутності як замовника так і виконавця робіт на об'єкті будівництва, а тому акт перевірки об'єкта будівництва та протокол про адміністративне правопорушення складено представником відповідача за відсутності позивача.

Суди відхилили твердження відповідача про те, що ОСОБА_2 була присутня при проведення перевірки та відмовилась від підпису, зазначивши, що ні акт перевірки, ні протокол про адміністративне правопорушення за місцем проведення перевірки не складалися, оскільки виготовлені комп'ютерним способом. У протоколі свідки відсутні.

19. З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не спростовано того, що акт перевірки та протокол правопорушення складені за відсутності позивача.

20. Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються Частиною 1 ст. 268 КУпАП .

У ст. 278 КУпАП передбачені обов'язки посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема обов'язок щодо перевірки правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також щодо перевірки сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням їй копії протоколу. В процесі розгляду справи особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути забезпечена можливість користуватись правами, визначеними ст. 268 КУпАП.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне порушення права та обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП України ОСОБА_2 не роз'яснено, пояснень не відібрано, копії такого протоколу на місці події ОСОБА_2 не вручено.

Акт перевірки та протокол не містять жодних відомостей на підставі яких фактичних даних та/або доказів інспектором встановлено обставини, що саме ОСОБА_2 (а не інші особи, які є співвласниками названого вище об'єкту нерухомого майна) здійснили самовільне будівництво капітального гаражу на земельній ділянці, відведеній для обслуговування згаданого об'єкту нерухомого майна.

Також суди встановили, що даних про отримання ОСОБА_2 матеріалів перевірки та постанови відповідачем не надано. При цьому, копії двох конвертів, які адресувались ОСОБА_2, не прийнято в якості належних доказів, оскільки на одному конверті знаходиться "Довідка" пошти про його повернення за закінченням терміну зберігання, яка погашено печаткою пошти від 28.04.2016, а на другому конверті поштою здійснені записи про залишення повідомлення в дверях: 29.03.2016,01.04.2016,06.04.2016,09.04.2016,14.04.2016.

При цьому суд виходить з того, що позивач у цій справі як суб'єкт владних повноважень не позбавлений права здійснити повторну перевірку позивача (за наявності підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), безумовно дотримуючись процедури проведення таких контрольних заходів.

22. З урахуванням встановлених судами обставин, Верховний суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильних висновків про порушення відповідачем процедури (порядку) притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що мали вплив на правомірність оспорюваної постанови.

23. Доводи скаржника стосовно відсутності порушення відповідачем під час проведення перевірки вимог законодавства не заслуговують на увагу, оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій містять спростування вказаних доводів, і тому, твердження скаржника щодо необґрунтованості оскаржуваних судових рішень є безпідставними.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. Таким чином, оскільки при ухваленні ухвал суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

26. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2016 і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 у справі №279/3537/16-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя І. В. Желєзний