ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №240/13276/21

адміністративне провадження № К/990/20052/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/13276/21

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - Держекоінспекція) до Комунального виробничо-господарського підприємства про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Держекоінспекції

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Капустинського М.М., Ватаманюка Р.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2021 року Держекоінспекція звернулась до суду з позовом, у якому просила суд застосувати заходи реагування до Комунального виробничо-господарського підприємства шляхом часткової зупинки його діяльності, а саме: заборонити експлуатацію полігону твердих побутових відходів м. Коростень в частині приймання та захоронення твердих побутових відходів у зв`язку із вичерпанням проектних потужностей полігону до моменту забезпечення екологічної та санітарної безпеки, приведення потужностей в належний стан для безпечного перероблення та утилізації твердих побутових відходів, та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля щодо визначення можливості подальшої експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований поблизу с. Грозино Коростенського району Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог Держекоінспекція зазначила, що Комунальним виробничо-господарським підприємство порушено низку вимог чинного законодавства щодо поводження з відходами та у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що є підставою для вжиття до нього заходів реагування.

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29.03.2022 відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. Не погоджуючись із рішенням Житомирського окружного адміністративного суду, Держекоінспекція 04.05.2022 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції.

4. Ухвалою судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду адміністративну справу №240/13276/21 за вищевказаним позовом.

5. Суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалою від 07.06.2022 визнала неповажними причини пропуску Держекоінспекцією строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2022; залишила без руху апеляційну скаргу Держекоінспекції на вказане вище рішення суду першої інстанції; запропонувала апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

6. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.07.2022 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Держекоінспекції на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2022 у справі №240/13276/21 за вищевказаним позовом, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

7. 01.08.2022 Держекоінспекція звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022, а справу № 240/13276/21 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. Верховний Суд ухвалою від 06.09.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2022 відмовлено у задоволенні позовних вимог Держекоінспекції у справі №240/13276/21 за вищевказаним позовом.

04.05.2022 Держекоінспекція не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулась до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. Разом із апеляційною скаргою позивачем до суду апеляційної інстанції була подана заява від 29.04.2022 № 1427/11-10 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2022, яка обґрунтована тим, що копію оскаржуваного рішення представником позивача отримано 28.04.2022 в приміщенні суду першої інстанції. Враховуючи, що апеляційну скаргу подано протягом 30 днів з дня вручення рішення суду, позивач вважав, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до положень статті 295 КАС України.

Суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалою від 07.06.2022 визнала неповажними причини пропуску Держекоінспекцією строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2022; залишила без руху апеляційну скаргу Держекоінспекції та запропонувала їй протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

Копія вказаної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 в електронному вигляді направлена на офіційну електронну адресу Держекоінспекції через електронний кабінет та доставлена їй 07.06.2022.

Останнім днем строку на усунення недоліків апеляційної скарги було 17.06.2022.

У зв`язку із тим, що в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги апелянтом не були усунуті (будь-яких доказів виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху суду не надано: ані через канцелярію суду, ані поштовим зв`язком), Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.07.2022 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Держекоінспекції на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2022 у справі №240/13276/21 за вищевказаним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Держекоінспекції на вказане вище рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 07.06.2022 у встановлений судом строк та не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою згідно із пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга Держекоінспекції мотивована, зокрема тим, що про залишення апеляційної скарги без руху їй стало відомо 28.06.2022 із загальнодоступних джерел інформації під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, відтак перебіг десятиденного строку усунення недоліків розпочався для неї з 28.06.2022, у зв`язку із чим нею 29.06.2022 до суду апеляційної інстанції було подано заяву про поновлення процесуальних строків від 29.06.2022 № 2031/11-10, що свідчить про належне виконання вимог ухвали суду від 07.06.2022.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

13. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

14. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

15. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

16. Згідно зі статтею 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

17. Відповідно до частини другої статті 198 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

18. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

19. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

20. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 КАС України).

21. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

22. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

23. При цьому, неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку звернення з апеляційною скаргою має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження.

24. Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

25. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

26. Так, Держекоінспекція у своїй касаційній скарзі зазначає, що не отримувала копію ухвали про залишення її апеляційної скарги без руху, надіслану судом апеляційної інстанції 07.06.2022 до електронного кабінету користувача «Електронний суд», а дізналась про неї 28.06.2022 із загальнодоступних джерел інформації під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

27. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

28. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

29. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

29. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України Кримінального процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

30. Так, згідно із підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

31. Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

32. Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

33. Пунктом 9 цього ж підрозділу Положення передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

34. Пунктом 17 цього ж підрозділу Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

35. Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

36. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

37. При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктом 42 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

38. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу (абзац другий пункту 111 розділу V «Перехідні положення» Положення).

39. З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, зазначивши у ній свою офіційну електронну адресу.

40. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в електронному вигляді була направлена на офіційну електронну адресу позивача через «Електронний кабінет» та доставлена останньому 07.06.2022 об 18:23, що підтверджується довідкою відповідального працівника Сьомого апеляційного адміністративного суду.

41. Вказана обставина є достовірним доказом отримання Держекоінспекцією зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції, яким йому було встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення ніж ті, що були вказані позивачем у попередній заяві про поновлення процесуального строку.

42. Таким чином, оскільки копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 07.06.2022 відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України була направлена та доставлена позивачу до його електронного кабінету 07.06.2022, то відлік строку на усунення недоліків розпочався з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету.

43. За таких обставин, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

44. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії, заява № 303-A, пункт 29).

45. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

46. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі №240/13276/21 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук С.Г. Стеценко Л.В. Тацій