Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа №826/932/17

адміністративне провадження №К/9901/48209/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017р. (судді - Аблов Є.В., Мазур А.С., Літвінова А.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р. (Аліменко В.О., Безименна Н.В., Карпушова О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову від 22.12.2016р. №285/16/10/26-15/2212/02/2, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 28 800, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до Департаменту ДАБІ у м. Києві з проханням не притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч.7 ст.37. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а відповідачем протиправно застосовано штраф за порушення, яке було допущено ТОВ "Буйфіш Холдінгс" раніше, штраф за яке було сплачено позивачем.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що приписи відповідача не є рішеннями, що підлягають примусовому виконанню, виконавчим документом у відповідності до положення ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», а отже є похідним документом від постанови про накладення штрафу, яка на відміну від приписів є виконавчим документом в розумінні ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», а тому у відповідача не було підстав для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, посилається на те, що порушення в частині не надання інформації про зміну відповідальних виконавців робіт позивачем усунуто, постанову про накладення штрафу від 29.11.2016р. скасовано в судовому порядку, а тому підстави для зупинення будівельних робіт були відсутні.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є

протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції Закону N 5496-VI від 20.11.2012р.) суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

В ході розгляду справи судами встановлено, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ «Будакс», ТОВ «АБК «Квадрат», ТОВ «Буйфіш Холдінгс», ТОВ «Проектно-інвестиційна сервісна компанія» на об'єкті: «Будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торгівельного призначення та паркінгу на вул. Кіквідзе, 17 у Печерському районі м. Києва».

За результатами позапланової перевірки встановлено відсутність на будівельному майданчику за адресою вул. Кіквідзе, 17 у Печерському районні м. Києва необхідних технічних споруд, проектну документацію розроблено без необхідного погодження, а також не подано інформацію про зміну відповідальних виконавців робіт.

В зв'язку з виявленими порушеннями відповідач видав припис від 15.11.2016р. про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам. архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Того ж числа відповідач видав припис про усунення виявлених порушень в частині не подання інформації про зміну відповідальних виконавців робіт.

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2016р. №274/16/10/26-15/2911/02/2 позивача притягнуто до відповідальності на підставі пункту 9 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за порушення в частині не подання інформації про зміну відповідальних виконавців робіт.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2017р., залишеною без змін, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017р., постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2016р. №274/16/10/26-15/2911/02/2 скасовано.

В подальшому 12.12.2016р. відповідачем проведено позапланову перевірку виконання позивачем вимог приписів від 15.11.2016р. в ході якої встановлено факт невиконання позивачем вимог припису від 15.11.2016р.

У зв'язку з невиконанням вимог припису від 15.11.2016р., відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та припис про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт від 12.12.2016р., та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.12.2016р., який направлено на адресу позивача рекомендованим листом від 13.12.2016 №10/26-8/1312/02/2/Пч з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав матеріали перевірки 15.12.2016р.

Відповідачем 22.12.2016р. розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.12.2016 № 285/16/10/26-16/2212/02/2, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 3 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн. за невиконання вимог припису від 15.11.2016р. про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правила, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання вимог припису від 15.11.2016р., встановленого за результатами позапланової перевірки виконання вимог вказаного припису про усунення виявлених порушень містобудівного законодавства.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, у якому обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем не виконано вимоги припису відповідача від 15.11.2016р., а відповідальність за такі дії передбачено у абз. 3 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що скасування в судовому порядку постанови відповідача від 29.11.2016р. № 274/15/10/26-15/2911/02/2, якою позивача було притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виявлені в ході позапланової перевірки 15.11.2016р. не свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача, оскільки постановою відповідача від 22.12.2016р. №285/16/10/26-15/2212/02/2 позивача притягнуто до відповідальності саме за невиконання обов'язкового припису.

Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що посилання позивача на п. 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 06.04.1995 №244, згідно якого оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду є безпідставним, оскільки зупинення виконання постанови відповідача про притягнення до відповідальності за вчинене правопорушення у сфері містобудівної діяльності не зупиняє дію припису відповідача.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивачем вимоги припису від 15.11.2016р. про зупинення виконання будівельних робіт не виконано, відповідач правомірно прийняв рішення про притягнення позивача до відповідальності за невиконання вимог припису, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що підстави для зупинення будівельних робіт були відсутні, оскільки порушення в частині не подання інформації про зміну відповідальних виконавців робіт усунуто, а постанову про накладення штрафу від 29.11.2016р. скасовано в судовому порядку, також є безпідставним.

Так, припис від 15.11.2016р. про зупинення виконання будівельних робіт, невиконання якого стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, видано за ряд допущених позивачем порушень, в тому числі за не подання інформації про зміну відповідальних виконавців робіт, в той час як постанова відповідача від 29.11.2016р. винесена саме за не подання інформації про зміну відповідальних виконавців робіт.

Крім того, посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» також є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) дія вказаного Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук