Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.02.2019 року у справі №450/2117/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року

м. Київ

справа №450/2117/18

адміністративне провадження №К/9901/4614/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року (суддя-доповідач - Курилець А. Р., судді: Качмар В. Я., Мікула О. І.) у справі №450/2117/18,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №2338/30500/18 від 05.06.2018, прийняту заступником начальника Закарпатської митниці ДФС Живицьким В. А. відносно позивача про порушення митних правил передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.07.2018 (прийняте у відкритому судовому засіданні) адміністративний позов задоволено.

Копію рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.07.2018 отримано представником відповідача 30.07.2018, що підтверджуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, відповідач 07.08.2018 оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.08.2018 подану відповідачем апеляційну скаргу повернув заявнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України з причин відсутності у матеріалах адміністративної справи належного документального підтвердження повноважень особи, яка її підписала. Мотивуючи вказану ухвалу суд зазначив, оскільки Закарпатською митницею ДФС не підтверджено у встановленому законом порядку наявність у особи (ОСОБА_2), яка підписала апеляційну скаргу, права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, підстави для прийняття такої апеляційної скарги до розгляду відсутні.

Вказана ухвала в касаційному порядку до Верховного Суду Закарпатською митницею ДФС не оскаржувалася.

Закарпатська митниця ДФС вдруге 24.09.2018 подала до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення у справі №450/2117/18, яку листом від 16.10.2018 №1620/07-70/7-24 суд повернув апелянту з підстав порушення останнім вимог пункту 15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Закарпатська митниця ДФС втретє 30.10.2018, тобто із значним пропуском визначеного Кодексом адміністративного судочинства України процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від
23.07.2018. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги, за умови усунення недоліків, які стали підставою для повернення такої скарги заявнику, з подальшим відкриттям провадження у справі. На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.11.2018 визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, залишив подану апеляційну скаргу без руху встановивши строк, тривалістю у десять днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній інших обґрунтувань підстав пропуску цього строку.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними.

Відповідно до зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху була вручена представнику апелянта
13.12.2018.

На виконання вимог вказаної ухвали, у встановлений судом строк, Закарпатською митницею ДФС подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому відповідач наводить підстави, що зумовити пропуск строку на апеляційне оскарження. Доводи відповідача про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень Кодексу адміністративного судочинства України (надання належних доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду, є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку з подальшим відкриттям провадження у справі.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 15.01.2019, визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Закарпатська митниця ДФС звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, а справу передати на новий розгляд.

4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. Відповідач вважає, що повторна реалізація права на апеляційне оскарження контролюючим органом здійснена з дотриманням положень статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, що, на думку митного органу, є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження у даній справі.

5. У свою чергу ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

7. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Конституція України

8.1. Стаття 129.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

9. Кодекс адміністративного судочинства України:

9.1. Стаття 13.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених Кодекс адміністративного судочинства України.

9.2. Частина друга статті 44.

Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

9.3. Частина перша статті 293.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодекс адміністративного судочинства України.

9.4. Стаття 295.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Кодекс адміністративного судочинства України.

9.5. Частина друга статті 298.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Кодекс адміністративного судочинства України, застосовуються положення Кодекс адміністративного судочинства України.

9.6. Частина третя статті 298.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Кодекс адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

9.7. Пункт 4 частини першої статті 299.

Cуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. За результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

11. Приписи пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

12. Обов'язковим процесуальним наслідком визнання судом неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду є відмова у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

14. Аналіз положень статей 5, 13, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями суду першої інстанції мають право оскаржити його в апеляційному порядку повністю або частково, крім випадків, встановлених статей 5, 13, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, яке повинно бути реалізовано у встановлений статей 5, 13, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження відбувся з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском державними органами процесуальних строків оскарження судових рішень, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

15. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 28.11.2018 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків в черговий раз поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим Восьмий апеляційний адміністративний суд 15.01.2019 постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що відповідачем, у поданому клопотанні, не наведено причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати належним чином оформлену апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані судом поважними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки Закарпатською митницею ДФС не доведено наявність обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

17. До того ж, як зазначав Верховний Суд вище по тексту, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 про повернення апеляційної скарги заявнику, у касаційному порядку не останнім оскаржувалась.

18. З урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №450/2117/18 - без змін.

19. Відповідно до пункту 1 частини 1 статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №450/2117/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова