Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.07.2019 року у справі №812/477/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2019 року

Київ

справа №812/477/16

адміністративне провадження №К/9901/11809/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в касаційній інстанції адміністративну справу №812/477/16

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції України в Луганській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року (головуючий суддя - Ханова Р.Ф., судді: Василенко Л.А.,Гайдар А.В.)

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач 1), Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції України в Луганській області в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:

скасувати наказ Національної поліції України в частині призначення атестування позивача;

визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України № 331о/с від 26.05.2016 в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, зі служби в поліції;

поновити полковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 30 травня 2016 року;

стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року позовні вимоги про скасування наказу Національної поліції України в частині призначення атестування позивача залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував наказ Національної поліції України № 331о/с від 26.05.2016 в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, зі служби в поліції і поновив його на посаді заступника начальника управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 31 травня 2016 року, стягнувши з Департаменту захисту економіки Національної поліції України середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 12908,28 грн. та допустивши постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах заробітку на один місяць.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивач був прийнятий на службу в поліцію згідно наказу № 105 о/с від 07 листопада 2015 року безстроково, подальше проведення його атестування є незаконним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року апеляційну скаргу Національної поліції України - задоволено, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що проведення атестування позивача передбачено статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію", а також Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що необхідність звільнення позивача зі служби в поліції доведена Висновком атестаційних комісій. Неможливість продовження роботи обумовлена визначеними в Додатку № 1 до Протоколу засідання Центральної атестаційної комісії №2 ГУНП від 02.03 2016 року, підставами для прийняття рішення, щодо невідповідності займаній посаді і звільнення особи зі служби.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20 вересня 2016 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 30 січня 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

У касаційній скарзі позивач просить: скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення неправильно застосував у цій справі норми матеріального права. Вказує, про відсутність у відповідача передбачених Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) підстав для проведення атестації. Окрім того, зазначив, що оскільки він був прийнятий на службу в поліцію згідно наказу № 105 о/с від 07 листопада 2015 року безстроково, подальше проведення його атестування є незаконним. У зв`язку із зазначеним вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню внаслідок надання невірної правової оцінки обставинам справи, а рішення суду першої інстанції просить залишити в силі, як таке, що ухвалене відповідно до закону і помилково скасовано апеляційним судом.

Відповідачем 1 та відповідачем 2, подані заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На обґрунтування заперечень, відповідачі зазначають, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, прийнята на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування тв залишення в силі рішення суду першої інстанції, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі особистої заяви позивача, Наказом Національної Поліції України від 07 листопада 2015 року №105 о/с позивача, як прибулого з МВС України, призначено з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестації на посаду заступника начальника управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Вказаний наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, також свідчить про те, що відповідач визнав позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеними Законом України "Про Національну поліцію".

26 травня 2016 року наказом Національної Поліції України №331 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 30 травня 2016 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

У оспорюваному наказі зазначено, що підставою прийняття є висновки центральної атестаційної комісії від 02.03.2016 року та центральної апеляційної атестаційної комісії від 17.03.2016 року.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із проходженням та звільненням позивача зі служби в поліції.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02 липня 2015 року, який набрав чинності 07 листопада 2015 року (далі Закон № 580-VІІІ).

Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Цей закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Пункти 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Пункт 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

Частина 1 статті 17 Закону №580-VІІІ. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частина 1 статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

Частина 2 статті57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Частина 1 статті 58 Закону №580-VІІІ. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.

Частина 2 статті 58 Закону №580-VІІІ. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

Стаття 59 Закону №580-VІІІ. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка була затверджена 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

Пункт 3 розділу І. 3 Інструкції № 1465. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Наказ Національної Поліції України від 07 листопада 2015 року №105 о/с про призначення ОСОБА_1 як прибулого з МВС України з присвоєнням спеціального звання поліції, в порядку переатестації на заступника начальника управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України не дозволяє суду будь-яке подвійне трактування підстав для його прийняття.

Прийнявши наказ, відповідач визнав те, що позивач відповідає вимогам до поліцейських.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття на службу в поліції.

Наявність тимчасового штату органу не виключає прийняття на службу безстроково, як і наявність затвердженого постійного штату органу не виключає прийняття на службу тимчасово.

Позивач з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції безстроково.

Частиною 2 статті 57 Закону №580-VІІІ встановлено, що атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведені у частині 2 статті 57 Закону №580-VІІІ підстави для проведення атестування є вичерпними.

Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв`язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування має бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Аналогічні норми, в частині підстав для атестування, містить, також, Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських.

Позиція відповідача 1 зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Підстави наведені відповідачем для призначення атестування колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки, мета атестування, закріплена у 1 статті 57 Закону №580-VІІІ, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв`язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Закон №580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону №580-VІІІ.

Закріплену у частині 1 статті 57 Закону №580-VІІІ мету атестування відповідач - Національна Поліція України, необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (на службу до поліції) безумовно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження, не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію".

Отже, позивача протиправно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Крім того, Інструкція № 1465 була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 17 листопада 2015 року, тобто після прийняття Позивача до служби в поліцію.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову, про відмову у задоволенні позовних вимог, зокрема, з підстави того що, атестування позивача як поліцейського після призначення його на посаду в поліції, не суперечить положенням статті 57 Закону України № 580-VIII - неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що в ході касаційного розгляду справи Судом встановлено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції, Суд приходить до висновку про необхідність скасувати рішення суду апеляційної інстанції, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції як такого, що скасовано помилково.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року скасувати.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

Н.В. Шевцова