Історія справи
Постанова КАС ВП від 19.06.2025 року у справі №709/662/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2025 року
м. Київ
справа №709/662/24
адміністративне провадження № К/990/47204/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді- Уханенка С. А.,
суддів - Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Буя Ігоря Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року (суддя-доповідач - Костюк Л.О., судді - Бужак Н.П., Кобаль М.І.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Львівській області Департаменту ПП) старшого лейтенанта поліції Буя І. І., в якому просив: скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 29 березня 2024 серії ЕНА №1773323, складену інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Львівській області Департаменту ПП старшим лейтенантом поліції Буйом І.І. про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП); стягнути з Департаменту судові витрати в сумі 616,50 грн та витрат із сплати штрафу в сумі 340,00 грн.
2. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року позов задоволено частково. Поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду. Скасовано постанову від 29 березня 2024 року серії ЕНА №1773323, прийняту інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Львівській області Департаменту ПП старшим лейтенантом поліції Буйом І.І. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн за частиною першою статті 122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 серпня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року.
5. У серпні 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі №709/662/24 за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5.1. Заяву обґрунтовано тим, що 22 серпня 2024 року позивачу стали відомі обставини, які є істотними для вирішення цієї справи та які не були і не могли бути відомі йому під час її розгляду. Так, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 із запитом від 23 липня 2024 року до Державного підприємства (далі - ДП) «Укрметртестстандарт» про надання роз`яснень щодо можливості використання лазерного вимірювача TruCam, йому надіслано лист від 22 серпня 2024 року №22-38/50, в якому, зокрема, зазначено, що свідоцтва про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, сертифікати та листи ДП «Укрметртестстандарт» не є нормативно-правовими актами. Ураховуючи те, що на думку ОСОБА_1 зміст наданого ним листа свідчить про відсутність законодавчих підстав у працівників патрульної поліції для використання приладу TruCam (тримаючи його в руках), оскільки такий спосіб не відповідає вимогам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», позивач вважає, що постанова суду апеляційної інстанції має бути переглянута та скасована за нововиявленими обставинами.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 709/662/24 відмовлено. Вирішуючи заяву та відмовляючи у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції указав, що у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції відсутні висновки про те, що свідоцтво про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, сертифікати чи листи ДП «Укрметртестстандарт» є нормативно-правовими актами. Позиція суду про можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі ґрунтується на підставі аналізу положень чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, у тому числі свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, сертифікату перевірки типу та сертифікату відповідності. Отже, викладена у листі ДП «Укрметртестстандарт» №22-38/50 інформація не може вважатися нововиявленими обставинами у розумінні положень пункту частини другої статті 361 КАС України.
7. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. 09 грудня 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити його заяву.
8.1. Скаргу обґрунтовано тим, що постанову суду апеляційної інстанції від 18 липня 2024 року мотивовано правомірністю використання приладу TruCam в ручному режимі, з посиланням на лист ДП «Укрметртестстандарт» від 01 жовтня 2019 року № 22-3849, свідоцтво про повірку приладу, сертифікат, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання), проте, на думку заявника, такі висновки суперечать основним засадам адміністративного судочинства України.
8.2. Заявник посилається на те, що у цій справі він не оскаржував сам факт використання працівниками відповідача приладу для вимірювання швидкості TruCam, а лише не погоджувався зі способом його використання (тримання у руках), що, на його думку суперечить приписам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з частиною другою якої, технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
8.3. ОСОБА_1 указує, що 22 серпня 2024 року з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 22 серпня 2024 року №22-38/50 йому стали відомі обставини, які, на його думку, є істотними для справи та які не були і не могли бути відомі йому під час розгляду справи. Так, із змісту, указаного листа №22-38/50 вбачається, що підприємство спростовує нормативно-правовий характер власних свідоцтв, сертифікатів та листів, на підставі яких Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 18 липня 2024 року. Такі обставини, на думку позивача, дають можливість зробити висновок про відсутність будь-яких законодавчих підстав у працівників патрульної поліції для використання приладу для вимірювання швидкості TruCam, тримаючи його в руках, оскільки це суперечить вимогам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».
8.4. Заявник наголошує, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин справи з тих підстав, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року обґрунтована саме посиланням на сертифікати, свідоцтва та листи, що на думку ОСОБА_1 , свідчить, що суд вважає їх нормативно-правовими актами, на підставі яких і ухвалене судове рішення. Водночас заявник не погоджується з цими документами, як доказами у справі, з тих підстав, що вони не були йому надані для ознайомлення і вивчення та вважає, що в оскаржуваній ухвалі визнано факт, що постанова від 18 липня 2024 року прийнята на підставі документів, які по суті не є нормативно правовими актами і не містить посилань на будь-які нормативно-правові акти (норми матеріального права).
9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 13 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
10. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема приписів пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
11. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 13 січня 2025 року направлено учасникам справи через підсистему «Електронний суд» та поштовим зв`язком, проте відзиви на касаційну скаргу від Департаменту патрульної поліції та інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області Департаменту ПП старшого лейтенанта поліції Буя І. І. не надійшли.
12. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить із такого.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
13. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
14. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
14.1. Частиною другою статті 361 КАС України визначено підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
14.2. Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17).
15. Водночас, аналізуючи наведені норм КАС України, Верховний Суд зауважує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, так як впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їхнього врахування судового рішення..
16. Так, основними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
17. Частиною четвертою статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
18. Отже, обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.
19. Верховний Суд підкреслює, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
20. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
21. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
22. Аналогічна правова позиція, неодноразово висловлювалася Верховним Судом у його постановах від 02 травня 2018 року (справа № 2а-7523/10/1270), від 02 травня 2018 року (справа № 303/3535/16-а), від 04 вересня 2018 року (справа № 809/824/17), від 22 листопада 2018 року (справа № 826/14224/15), від 23 липня 2024 року (справа №380/2760/21) та від 07 січня 2025 року (справа № 460/7179/23).
23. Зокрема, у постанові від 16 листопада 2023 року у справі №140/2341/19 Верховний Суд і надалі підтримав попередні висновки Верховного Суду про те, що під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи було відомо суду і учасникам справи про ці обставини і чи існували вони на час розгляду справи.
24. У постанові від 29 грудня 2022 року у справі №420/5748/19 Верховний Суд також зазначав, що за змістом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий у випадку, якщо істотні для справи обставини, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, об`єктивно впливають на висновок суду, який став підставою для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.
25. Колегія суддів враховує і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, ухваленої у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, відповідно до яких питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
26. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Судом установлено, що підставою для перегляду судового рішення за пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України ОСОБА_1 визначив лист ДП «Укрметртестстандарт» від 22 серпня 2024 року №22-38/50, в якому, з-поміж іншого, зазначено, що:
- ДП «Укрметртестстандарт» під час оцінки відповідності чи повірки приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації перевіряє чи відповідає той чи інший тип засобу вимірювальної техніки, або конкретний ЗВТ вимогам ДСТУ 8809:2018;
- свідоцтва про повірку законодавчо регульованих ЗВТ, сертифікати, листи не є нормативно-правовими актами;
- ДП «Укрметртестстандарт» не має повноважень щодо визначення способів закріплення чи утримування в руках тих чи інших ЗВТ. Виробник рекомендує ці способи, а ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» перевіряє, чи відповідають заявлені технічні та метрологічні характеристики цих ЗВТ вимогам технічних регламентів за рекомендованих виробником способів закріплення або утримування в руках. Питання використання того чи іншого ЗВТ визначає виключно власних цих ЗВТ;
- ДП «Укрметртестстандарт» неодноразово надавав роз`яснення на письмові запити стосовно використання вимірювачів TruCam під час вимірювань за умови утримування їх в руках. Запити стосувались порівняння максимально допустимих похибок (МДП) вимірювачів TruCam за умови утримування в руках та МДП цих ЗВТ за умови встановлення їх на тринозі;
- Листи ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» не встановлюють правових норм та носять виключно інформаційний характер.
26.1. Указану інформацію ОСОБА_1 вважає такою, що вона існувала на час розгляду справи, однак не могла бути відома ні йому, ні суду, а отже указаний лист ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» є істотною обставиною, що не була встановлена судом під час розгляду справи, тому судове рішення підлягає перегляду.
27. Разом з тим, зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року (про перегляд якого подано заяву за нововиявленими обставинами), вбачається, що предметом спору є правомірність постанови про адміністративне правопорушення від 29 березня 2024 серії ЕНА №1773323.
27.1. Також, оцінюючи обставини справи та докази надані учасниками спору на підтвердження своїх позицій суд апеляційної інстанції констатував, що фіксація вчиненого позивачем правопорушення відбулася у строки дії вищевказаного Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03 листопада 2023 року №22-01/26470 лазерним приладом TruCAM ІІ LTI 20/20 № ТС008380, який відповідає технічним характеристикам та зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача за частиною першою статті 122 КУпАП винесена обґрунтовано, дії працівників поліції є правомірними та відповідають вимогам закону
28. Верховний Суд зауважує, що визначення характеру врахованих судом апеляційної інстанції документів про відповідність вимірювального приладу вимогам, установленим для ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, не перетворює обставини їхньої наявності у нововиявлені обставини. Тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що лист ДП «Укрметртестстандарт» від 22 серпня 2024 року №22-38/50 не може вважатися нововиявленими обставинами у розумінні положень пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, є правильним, оскільки викладена у цьому документі інформація має загальний інформаційний характер з приводу діяльності та документів ДП «Укрметртестстандарт» і не спростовує фактичні обставини, що були покладена в основу судового рішення у цій справі.
29. Верховний Суд звертає увагу, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення, і як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції в оскарженій ухвалі, оцінка наявним у матеріалах справи доказам не може бути предметом їх переоцінки під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за відсутності на те будь-яких правових підстав.
30. За таких обставин, зазначені ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, оскільки вони не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення, а стосуються надання цим фактам іншої правової оцінки, а тому Суд не вбачає підстав для скасування ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року.
31. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
32. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Головуючого судді: С.А. Уханенко
Судді: Н.М. Мартинюк
В.М. Соколов