Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2019 року

Київ

справа №234/6160/17

провадження №К/9901/24331/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 234/6160/17

за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції Далакяна Тимура Андрійовича, Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 1 червня 2017 року (суддя Ткачова С.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (судді Блохін А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.),

І. Суть спору

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції Далакяна Тимура Андрійовича (далі - Інспектор УПП Далакян Т.А.) про скасування постанови Інспектора УПП Далакяна Т.А. ЕАА № 087557 від 21 квітня 2017 року, якою його притягли до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).

2. Позов обґрунтував тим, що не вчиняв правопорушення, яке йому поставили за провину (зупинка транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена»), тому відповідач безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Суди попередніх інстанцій встановили, що 21 квітня 2017 року Інспектор УПП виніс постанову серії ЕАА № 087557 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу на суму 255,00 грн.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Краматорський міський суд Донецької області постановою від 01 червня 2017 року позов задовольнив повністю.

5 Скасував постанову серії ЕАА № 087557 від 21 квітня 2017 року поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП м. Маріуполь Далакян Т.А. стосовно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. на підставі частини першої статті 122 КпАП.

6. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 липня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

7. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

8. З посиланням на статті 251 КпАП суди зазначили, що як пояснив позивач, він намагався паркувати автомобіль. При виконанні маневру повільно рухався і побачив автомобіль поліції, який знаходився позаду з увімкненими сигналами. Він зупинився. Правил дорожнього руху не порушував. На думку судів, надані апелянтом відеоматеріали не спростовують пояснень позивача та не містять підтвердження факту скоєння ним правопорушення.

9. З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач при винесенні постанови допустив процесуальні порушення при розгляді справи, а саме: не ознайомив правопорушника із доказами, яким підтверджено факт порушення вимог частини першої статті 122 КпАП, не надав доказів на підтвердження висновку про винуватість позивача як особи, що притягнута до адміністративної відповідальності.

IV. Касаційне оскарження

10. У касаційні скарзі Управління патрульної поліції, з покликанням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення.

11. На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення доведено, висновки судів про порушення ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

12. Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

13. Відповідно до статті 251 КпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

14. Згідно з частинами другою-четвертою статті 258 КпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

15. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

16. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

17. Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КпАП, відповідно до якої органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (<…> частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, <…>).

18. Згідно з частиною другою статті 222 КпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

VI. Позиція Верховного Суду

19. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивача притягли до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статті 122 КпАП.

20. У чому полягає суть вчиненого правопорушення суди першої та апеляційної інстанцій не зазначили, обмежившись лише констатацією факту винесення спірної постанови. Судячи зі змісту пояснень позивача, йому поставили за провину зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку «Зупинку заборонено», хоча він твердить, що такої зупинки не було.

21. Своєю чергою відповідач твердив, що порушення було і підтвердженням цього є відеозапис нагрудної камери.

22. Суд касаційної інстанції, з огляду на обсяг повноважень і межі касаційного перегляду, визначені статтями 341, 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), не може досліджувати докази і давати їм правову оцінку. Тому на стадії касаційного перегляду суд не може з`ясувати/дослідити обставин, на які покликається автор касаційної скарги, обґрунтовуючи помилковість висновків судів попередніх інстанцій.

23. Однак, колегія суддів не може погодитися з тим, що оскаржені судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеними у статті 242 КАС. Для притягнення до адміністративної відповідальності з наведених підстав необхідно встановити у діях особи склад адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону. Зокрема з`ясувати: дату, час та місце/адресу вчинення правопорушення, вказати ідентифікуючі дані транспортного засобу (зокрема присвоєний йому державний номерний знак засіб); місце розміщення знаку «Зупинку заборонено» та місце, де зупинився позивач та чи було місце цієї зупинки в зоні дії вказаного знаку; тривалість зупинки та чи була така зупинка вимушеною і якщо так, то чим це підтверджується.

24. Суди першої та апеляційної інстанцій, судові рішення яких є предметом касаційного перегляду, помилково залишили наведені обставини поза увагою, тому колегія суддів не може погодитися з їхнім висновком про неправомірність спірної постанови з наведених ними мотивів.

25. З урахуванням наведеного та керуючись вимогами частини другої, четвертої статті 353 КАС колегія суддів вирішила, що судові рішення в цій справі треба скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VII. Судові витрати

16. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

2. Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 1 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова