ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2020 року

Київ

справа №820/2300/18

адміністративне провадження №К/9901/58866/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОН ФАРМ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 (суддя - Сліденко В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 (головуючий суддя - Гуцал М.І., судді: Донець Л.О., Мельнікова Л.В.) у справі №820/2300/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОН ФАРМ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОДОН ФАРМ» (далі - ТОВ «РОДОН ФАРМ») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 06.12.2017 №0096701210.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.

При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що виняток із загального правила настання юридичної відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН законодавцем встановлено лише для тієї податкової накладної, котра не надається отримувачу (покупцю), і водноча складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «РОДОН ФАРМ» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56, пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 246, 322 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому зазначає, що податкові накладні, які за доводами контролюючого органу зареєстровані несвоєчасно, не надавались отримувачам (покупцям), оскільки виписувались на адресу кінцевого споживача, а відтак порушення граничних строків їх реєстрації в силу вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «РОДОН ФАРМ» з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.11.2017 №19584/20-40-12-10-09/37948751, в якому відображено висновок про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація 30 податкових накладних та 4 розрахунків коригувань до податкових накладних.

У зв`язку з встановленим порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на підставі пункту 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2017 № 0096701210, згідно з яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 23099,41 грн.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 07.02.2019 у справі №808/3250/17 та від 04.09.2018 у справі №816/1488/17.

У справі, що розглядається, суди встановили, що позивач у спірних правовідносинах за підсумками кожного дня роботи складав податкові накладні за відомостями реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, як встановлено в ході судового розгляду судами попередніх інстанцій та не заперечувалось позивачем, реєстрація податкових накладних відбулася з пропуском встановленого законом 15-тиденного строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Суми податку за податковими накладними та здійснений розрахунок розміру штрафу позивачем також не оскаржувались.

За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо доводів позивача про неврахування судами попередніх інстанцій технічних помилок в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні (адреса податкового органу, організаційно-правова форма підприємства, адреса платника - кв. 6-9, замість кімната 6-9) слід зазначити,що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли недотримано окремих елементів.

Вказані технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОН ФАРМ» залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду