Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 грудня 2018 року

справа №809/1657/16

адміністративне провадження №К/9901/42698/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у складі Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., Сеника Р.П. у справі №809/1657/16 за позовом Приватного підприємства "Фірма Хімекс" до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року Приватне підприємство "Фірма Хімекс" (далі по тексту - позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі по тексту - митний орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та скасувати з мотивів безпідставності рішення про коригування митної вартості товарів від 05 жовтня 2016 року №206050001/2016/00484/2, №206050001/2016/000485/2, №206000006/2016/000224/2, а також картки відмови №206050001/2016/00551 від 04 жовтня 2016 року та №206050001/2016/00552 і №20600000/2016/00245 від 05 жовтня 2016 року.

Позов обґрунтовано тим, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної позивачем за ціною контракту митної вартості товару, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як до митного оформлення надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (суддя Кишинський М.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів правомірності спірних рішень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000484/2 від 04 жовтня 2016 року, №206050001/2016/000485/2 від 05 жовтня 2016 року, №206000006/2016/000224/2 від 05 жовтня 2016 року, а також прийняті на їх підставі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 2060500001/2016/00551 від 04 жовтня 2016 року, №206050001/2016/00552 від 05 жовтня 2016 року та №20600000/2016/00245 від 05 жовтня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії.

У серпні 2017 року митним органом подана касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції, провадження за якою відкрито ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2017 року (суддя Мороз В.Ф.), справу №809/1657/16 витребувано з суду першої інстанції.

21 березня 2018 року справу №809/1657/16 передано до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 52, 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов.

Скаржник обґрунтовує, що судом апеляційної інстанції не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, що, на думку митного органу, не дозволяє перевірити правильність складових митної вартості товару.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи митого органу необґрунтованими, у задоволенні скарги просить відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Позивач імпортував товар 1 (вантажний сідловий тягач марки RENAULT модель MAGNUM DXS 520), товар 2 (напівпричіп-контенеровоз, 3-х осевий марки BURG) та товар 3 (контейнеровоз-цистерна марки Т+А), придбані на умовах контракту №09-19 від 2 вересня 2016 року, укладеним з німецькою фірмою Anton Siessmair KFZ-Handel und Vermietung (щодо товару 1), та контракту №16062016-А-160063/16062016-В-160063 від 16 червня 2016 року, укладеним з німецькою фірмою MS-Kraftfahrzeuge (щодо товару 2 та товару 3).

Умови поставки - DAP, кордон України (витрати на доставку до визначеного місця несе продавець).

З метою митного оформлення товарів 28 вересня 2016 року до митного органу подано митні декларації №206050001/2016/007764 (на товар 1), №206050001/2016/007765 (на товар 2) та №206050001/2016/007766 (на товар 3), в яких митну вартість товарів заявлено за першим методом.

До митних декларацій долучено необхідний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Електронним повідомленням від 29 вересня 2016 року, без конкретизації підстав, відповідач додатково витребував у позивача висновок експерта щодо вартості причіпу (товар 2), а електронним повідомленням від 4 жовтня 2016 року - інформацію про вартість перевезення причіпу з місця відправки до кордону України.

Спірними рішеннями від 4 жовтня 2016 року (щодо товарів 1 і 2) та від 5 жовтня 2016 року (щодо товару 3) заявлену позивачем митну вартість скориговано у бік збільшення за резервним методом на основі наявної в митного органу інформації, без зазначення підстав та обставин, у зв'язку з якими заявлену митну вартість товарів не можна визначити за основним методом, а також без наведення розрахунку скоригованих митних вартостей товарів, що ввозилися.

Підставами, що покладені в основу прийняття спірних рішень (ідентичні), зазначено відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті - без конкретизації чи будь-яких уточнень щодо характеру відсутніх відомостей та складових митної вартості товарів, які слід підтвердити і яким чином.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, а також про безпідставність витребування додаткових документів (з огляду на умови поставки).

Цим судом оцінено і спростовано доводи митного органу щодо відсутності відомостей щодо складових митної вартості, відомості про яку підтверджено сукупністю наданих позивачем документів.

Суд погоджується з правовою оцінкою, здійсненою судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції висновувався з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Позиція митного органу щодо непідтвердження складових митної вартості у цій справі не доведена.

Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у справі №809/1657/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер